Справа № 283/372/24
Провадження №1-кп/283/119/2024
08 липня 2024 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді: ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 за участі прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині матеріали кримінального провадження № 12023060510000253 від 23 серпня 2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тверь російської федерації, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором ТОВ «Стоянка», раніше не судимого, на утриманні має малолітню дитину, не інвалід,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
23 серпня 2023 року, близько 15 години, ОСОБА_5 , керуючи власним технічно справним автомобілем марки «TOYOTA CAMRY» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі «Київ-Ковель-Яготин» у напрямку м. Ковель разом із пасажиркою ОСОБА_7 .
ОСОБА_5 , рухаючись в районі 100 км вказаної автодороги, наближаючись до перехрестя із другорядною автодорогою «Черняхів - Малин - Термахівка» у районі розташування с. Малинівка Малинської окружної територіальної громади, Коростенського району Житомирської області, в порушення вимог пункту 10.1,12.1, 12.6 ґ), 14.6 а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, відповідно до яких, водій повинен:
п.10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
п.12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
п. 12.6 поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.51 дозволяється рух зі швидкістю:
ґ) на автомобільні дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділю вальною смугою-не більше 110 км/год, на інших автомобільних дорогах-не менше 90 км/год, іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі. Що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год.; дорогах - не більше 90 км/год; п. 14.6 а) обгін заборонено: на перехресті,перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, під час здійснення обгону невстановленого досудовим розслідуванням вантажного автомобіля, який рухався попереду нього у попутному напрямку, не переконався в тому що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів, виявивши попереду себе на перехресті на зустрічній смузі руху транспортний засіб марки «OPEL ASTRA» д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який здійснював маневр повороту ліворуч у напрямку с. Малинівка, водій ОСОБА_5 , не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, змінив напрямок руху ліворуч, виїхавши через перехрестя автодоріг за межі проїзної частини руху, що призвело у подальшому до зіткнення на узбіччі з купою ґрунту та подальшим виїздом транспортним засобом у кювет.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «TOYOTA CAMRY» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 , отримала тілесні ушкодження, у вигляді забою головного мозку, садна чола, забою серця та легень, переломів 4-6 ребер зліва та справа, відкритого багато уламкового перелому обох кісток правої гомілки без зміщення, закритого перелому хірургічної шийки лівої плечової кістки, які по своїй категорії відносяться до тяжкого ступеню тяжкості, що є небезпечним для життя в момент їх спричинення.
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пунктів 10.1, 12.1, 12.6 ґ), 14.6 а) Правил дорожнього руху знаходиться у прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, а саме, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
01 лютого 2024 року між прокурором Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_9 з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_5 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_6 була укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст.ст. 468, 470, 472 КПК України.
Згідно даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_5
Угода про визнання винуватості містить положення про те, що сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України. Обвинувачений визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, сторони узгоджують вид і розмір покарання у вигляді 4 (чотири) роки позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами та із звільненням ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням із застосуванням статті 75 КК України на строк, визначений судом, та покладенням на останнього обов'язків, передбачених ч.1 п 1,2 ст.76 КК України.
Сторони розуміють наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ст.476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор, який затвердив угоду, має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Прокурор у відкритому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Прокурор підтвердив, що угода укладена добровільно.
У відкритому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості сторонами, просив її затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у відкритому судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості укладену 01.02.2024 р. між сторонами.
Потерпіла ОСОБА_4 не заперечувала проти затвердження угоди.
Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали обвинувального акту з угодою про визнання винуватості, приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним, суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Суд встановив, що кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України правильними.
Внаслідок вчинення злочину шкоду завдано правам та інтересам окремих осіб, однак потерпіла згодна на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст.473, 474 КПК України.
Поясненнями сторін угоди встановлено, що вони уклали угоду про визнання винуватості добровільно.
Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та на їх основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. Суд також бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості та характеру кримінального правопорушення, а також особі обвинуваченого.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що запобіжний захід відносно ОСОБА_5 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Питання про речові докази та арешт майна суд вирішує відповідно до вимог ст.ст.100,174 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення експертиз під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373-374, 469, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду, укладену 01 лютого 2024 року між сторонами про визнання винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому за даною статтею покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без позбавленням права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.1 п 1, 2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області на автомобіль від 31.08.2023 року, скасувати.
Речові докази по кримінальному провадженні:
- автомобіль марки "TOYOTA CAMRY ", реєстраційний номер НОМЕР_1 з ключем до нього, направлений на зберігання на штраф майданчик ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області- повернути ОСОБА_5 .
Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави 1912,00 грн. за проведення судової експертизи від 06.10.2023 № СЕ-19/106-23/11068-ІТ; 5679,60 грн. за проведення судової експертизи від 28.12.2023 № 245/23-25.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду або через Малинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1