79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
27.06.2024 Справа № 914/3800/23
За позовом: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезанн», м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж культури і мистецтв», м. Львів
про припинення договору оренди шляхом розірвання, виселення із займаних приміщень та стягнення заборгованості
Суддя Наталія Мороз
За участю секретаря судового засідання
Соломії Дицької
Представники:
Від позивача: Горак Я. П.
Від відповідача: Райхель Р. П .
Від третьої особи: Комарницький І. В .
Суть спору:
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління майном спільної власності Львівської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезанн» за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський фаховий колледж культури і мистецтв» про дострокове припинення договору оренди № 40/22/1 від 04.03.2022 шляхом розірвання, виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезанн» з нежитлових приміщень (ХХІІІ - 3,4 кв.м., XXIV - 11,3 кв.м., XXV - 30,3 кв.м., XXVI - 29,3 кв.м., XXVII - 20,5 кв.м., XXVIII - 5,6 кв.м., XXIX - 3,4 кв.м., XXX - 4,6 кв.м., XXXI - 4,4 кв.м., XXXII - 29,5 кв.м., XXXIII - 1,7 кв.м., XXXIV - 1,7 кв.м., XXXVI - 16,1 кв.м., XXXVII - 10,3 кв.м., XXXVIII - 8,5 кв.м., загальною площею 180,6 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Нижанківського, 2; стягнення донарахованої орендної плати за червень - листопад 2023 року (різниця в нарахуванні 7%) в сумі 116369,62 грн.
Ухвалою суду від 02.01.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 15.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.02.2024, а також залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж культури і мистецтв».
06.02.2024 підготовче засідання відкладено на 05.03.2024, про що третю особу повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.
27.02.2024 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезанн» донараховану орендну плату за період червень 2023 року - січень 2024 року (різниця в нарахуванні 7%), що становить 155 753, 93 грн. Вищезазначені кошти, відповідно до п.3.4 договору оренди від 04.03.2022 № 40/22/1 перерахувати балансоутримувачу - Комунальному закладу Львівської обласної ради "Львівський фаховий коледж культури і мистецтв». Інші позовні вимоги залишаються без змін.
В судовому засіданні 05.03.2024 ухвалою суду, постановленою у вигляді занесення відомостей до протоколу судового засідання, суд ухвалив задоволити клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів, долучених до заяви про збільшення позовних вимог та відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 05.03.2024 заяву Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про збільшення розміру позовних вимог від 26.02.2024 прийнято до розгляду; продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 26.03.2024.
В судовому засіданні 26.03.2024 ухвалою суду, постановленою у вигляді занесення відомостей до протоколу судового засідання, суд ухвалив задоволити клопотання позивача, а також заяву відповідача про поновлення строку для долучення доказів та долучити їх до матеріалів справи.
26.03.2024 та 09.04.2024 в судових засіданнях оголошено перерву, про що представники сторін та третьої особи ознайомлені під розписку.
Ухвалою суду від 18.04.2024 відмовлено Управлінню майном спільної власності Львівської обласної ради в задоволенні клопотання від 10.04.2024 про долучення доказів до матеріалів справи; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07.05.2024.
07.05.2024, 21.05.2024 та 06.06.2024 в судових засіданнях оголошувалась перерва, про що представники сторін та третьої особи ознайомлені під розписку.
06.06.2024 через систему «Електронний суд» відповідачем подано заяву про компенсацію витрат на правову допомогу адвоката.
18.06.2024 через службу діловодства господарського суду позивачем подано клопотання про зменшення заявленої відповідачем суми судових витрат на професійну правничу допомогу, а також на виконання вимог суду - заяву про долучення оригіналів електронних доказів, копії яких долучено до позовної заяви.
27.06.2024 через систему «Електронний суд» відповідачем подано клопотання про збільшення розміру компенсації витрат на правову допомогу адвоката.
В судове засідання 27.06.2024 представник позивача з'явився, дав пояснення по суті спору, позов просить задоволити.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, дав пояснення по суті спору, проти позову заперечив. Крім того, повідомив, що докази реальності понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення.
В судовому засіданні 27.06.2024 судом оглянуто надані позивачем оригінали електронних доказів, фотокопії яких долучено до позовної заяви.
Позиція позивача.
Позивач посилається на те, що на підставі договору оренди нерухомого майна № 8/16 від 15.01.2016, укладеного між позивачем та відповідачем, останній отримав в оренду нежитлові приміщення загальною площею 180,6 кв.м і на підставі п.1.2 договору зобов'язався використовувати їх для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи. У зв'язку із цим, ставка орендної плати була визначена у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 - за використання нерухомого майна за цільовим призначенням - для розміщення кафе, барів, закусочних, кафетеріїв, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи - 8%, що, відповідно до п.3.1 договору становить 11 279,48 грн без ПДВ.
З прийняттям ЗУ «Про оренду державного і комунального майна» від 03.10.2019, було проведено аукціон щодо продовження оренди даного майна. За результатами аукціону переможцем став відповідач, але умова щодо цільового використання приміщень не змінилась. 04.03.2022 між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради (орендодавець) та ТзОВ «Сезанн» (орендар) укладено договір оренди № 40/22/1 щодо платного користування нерухомим майном, загальною площею 180,6 кв.м, розміщеним за адресою АДРЕСА_1 і яке перебуває на балансі комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж культури і мистецтв» (балансоутримувач). Договір укладено на 5 років до 03.03.2027. Відповідно до п.1.3 договору, майно передається в оренду для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи. Згідно з п.6.1 договору, орендар зобов'язаний використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов договору.
Однак, проведеною Західним офісом Держаудитслужби зустрічною звіркою у комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж культури і мистецтв» з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для зясування їх реальності і повноти відображення в обліку та правильності розподілу орендної плати між бюджетом, балансоутримувачем і орендодавцем Управлінням майном сіпльної власності Львівської обласної ради за період з 01.01.2020 по 01.06.2023 виявлено факт нецільового використання орендованих приміщень за договором оренди № 40/22/1 від 04.03.2022, а саме: здійснення продажу товарів підакцизної групи, про що складено довідку від 23.06.2023 № 131303-35/11 і акт від 22.06.2023 огляду приміщень, які перебувають в оренді ТзОВ «Сезанн».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995, орендна ставка за використання нерухомого майна за цільовим призначенням - для розміщення кафе, барів, закусочних, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи становить 15%. Однак, на звернення до відповідача із вимогою сплатити орендну плату за вищою ставкою за період з 01.01.2020 по 31.05.2023 - сумі 392 200 грн, останній надіслав лист № 08/1 від 08.11.2023, яким повідомив, що договір оренди укладений на підставі проведеного електронного аукціону від 06.02.2022 із визначеним в п.3.1 договору розміром орендної плати в сумі 17375,62 грн без ПДВ, а тому зміні не підлягає. Позивач вважає, що тим самим відповідач ствердив про свій намір використовувати орендоване майно без будь-яких обмежень.
09.11.2023 Комісія з питань проведення періодичного комплексного контролю за виконанням умов договорів оренди Управління майном спільної власності Львівської обласної ради склала звіт, у якому зафіксувала, що в орендованих приміщеннях здійснюється діяльність кафе «Американо», а в приміщенні ХХХІІ площею 29,5 кв.м розташована барна стійка з алкогольними і безалкогольними напоями та наявне меню даного закладу, в якому зазначені алкогольні напої. Здійснена фотофіксація. Відтак, відповідач використовує орендовані приміщення всупереч умовам договору. Таке порушення договору позивач вважає істотним і на підставі ст. 651 ЦК України просить його розірвати. Різниця в нарахуванні орендної плати за використання приміщення для реалізації товарів підакцизної групи становить 7%, що за період червень 2023 - січень 2024 становить 155 753,93 грн. Повторний звіт з аналогічними висновками комісія склала 27.12.2023, а також 23.02.2024.
На підставі ст. 758 ЦК України, п.2.3 договору, у разі припинення договору, майно повертається орендарем орендодавцеві (балансоутримувачу) комунальному підприємству Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж культури і мистецтв».
Враховуючи наведене, позивач просить суд достроково припинити договір оренди № 40/22/1 від 04.03.2022 , укладений між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сезанн» шляхом розірвання; виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Сезанн» з нежитлових приміщень, загальною площею 180,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезанн» 155753,93 грн донарахованої орендної плати.
Позиція відповідача.
Відповідач проти позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві, письмових та усних запереченнях. Посилається на недоведеність позивачем факту нецільового використання майна, належність та добросовісність орендарем умов договору. Вважає відсутніми підстави, передбачені у договорі та законодавстві для розірвання договору оренди. Зазначає, що відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Даний договір укладено на підставі протоколу електронного аукціону від 06.02.2022 № LLP001-UA-20220117-32240. Згідно з п.3.1 договору оренди № 40/22/1 від 04.03.2022, орендна плата встановлюється відповідно до протоколу електронного аукціону і становить 17375,62 грн без ПДВ. Відтак, орендна плата не підлягає зміні.
Звертає увагу на твердження Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, що орендна плата за договором оренди нерухомого майна № 8/16 від 15.01.2016 розраховувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, однак, вказана Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМУ № 630 від 28.04.2021 з 19.06.2021, а відтак, на час проведення аукціону 07.02.2022 та під час оформлення договору оренди за результатами аукціону не застосовувалась.
Відповідно до положень ч.1 ст.9 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019, стартова орендна плата за об'єкт оренди визначається згідно з Порядком передачі майна в оренду. Порядок передачі майна в оренду державного та комунального майна затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483. Відповідно до п.54 Порядку, у договорі оренди обов'язково зазначається, що невиконання умов, додаткових умов оренди майна є підставою для дострокового припинення договору оренди. Договір № 40/22/1 від 04.03.2022, укладений між позивачем та ТОВ «Сезанн», таких застережень не містить.
Відповідно до п. п. 73, 75 вищезгаданого Порядку, переможцем електронного аукціону вважається учасник, що подав найвищу цінову пропозицію за лот у разі, коли ним зроблений щонайменше один крок аукціону (крім випадку, якщо для участі в аукціоні подано заяву на участь в аукціоні від одного учасника, такий учасник вважається таким, що подав найвищу цінову пропозицію за лот, а договір оренди укладається з таким учасником за запропонованою ним орендною платою, за умови, якщо така орендна плата дорівнює або перевищує стартову орендну плату).
Частиною 2 ст. 24 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором. У пункті 8.1 договору № 40/22/1 від 04.03.2022 сторони погодили, що цей договір укладено строком на 5 років, діє від 04.03.2022 до 03.03.2027 включно. У п.8.8 договору сторони погодили, що договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» або договором. Однак, договір № 40/22/1 від 04.03.2022, укладений між позивачем та ТОВ «Сезанн» не містить застережень щодо можливості його дострокового розірвання у випадку невиконання додаткових умов оренди.
Усно ствердив, що належних та допустимих доказів здійснення ТзОВ «Сезанн» продажу товарів підакцизної групи позивачем не надано. Відповідач не володіє ліцензією на продаж алкогольних товарів. Долучені Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради фотокопії алкогольних товарів не підтверджують факт продажу, а є частиною оформлення інтер'єру (антураж) орендованого приміщення. На думку відповідача, акт від 22.06.2023 містить некоректні дані стосовно площі орендованого майна та договору оренди, звіт про здійснення періодичного комплексного контролю за виконанням умов договорів оренди за використанням орендованого майна від 09.11.2023 зі сторони відповідача підписано невідомою особою, а звіти від 27.12.2023 та 23.02.2024 підписано лише представниками позивача.
Просить відмовити у позові.
Позиція третьої особи.
Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський фаховий колледж культури і мистецтв» письмових обґрунтованих пояснень по суті спору суду не представлено. В судових засіданнях представник третьої особи позовні вимоги підтримав усно з підстав, зазначених позивачем.
Обставини справи.
Рішенням Львівської обласної ради № 1086 від 29.09.2020 «Про оренду майна спільної власності територіальних громад області» затверджено примірний договір оренди майна, методику розрахунку орендної плати та її розподілу, відповідно до якого, зокрема, п. 1.3, майно передається в оренду для використання за будь-яким цільовим призначенням відповідно до результатів електронного аукціону / за визначеним цільовим призначенням. Розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення договору Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням обласної ради (п.3.1). Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, у порядку, визначеному чинним законодавством. Одностороння зміна розміру орендної плати однією із сторін не допускається. Не вважається односторонньою зміною розміру орендної плати її коригування на індекс інфляції відповідно до Методики (п.3.5). Орендар зобовязується, зокрема, використовувати майно відповідно до його призначення та умов договору (п.6.1), а орендодавець має право контролювати, зокрема, стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду (п.5.3). За ініціативою однієї із сторін договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених законодавством (п. 8.4).
15.01.2016 між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради (позивач, за договором - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сезанн» (відповідач, за договором - орендодавець) укладено договір оренди нерухомого майна № 8/16, згідно із яким відповідач отримав в оренду нежитлові приміщення ХХІІІ - 3,4 кв. м., XXIV - 11,3 кв. м., XXV - 30,3 кв. м., XXVI - 29,3 кв. м., XXVII - 20,5 кв. м., XXVIII - 5,6 кв. м., XXIX - 3,4 кв. м., XXX - 4,6 кв. м., XXXI - 4,4 кв. м., XXXII - 29,5 кв. м., XXXIII - 1,7 кв. м., XXXIV - 1,7 кв. м., XXXVI - 16,1 кв. м., XXXVII - 10,3 кв. м., XXXVIII - 8,5 кв. м., загальною площею 180,6 кв. м., що знаходяться на балансі Львівського державного училища культури і мистецтв за адресою м. Львів, вул. Нижанківського, 2 і на підставі п. 1.2 договору зобов'язався використовувати їх для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи. Розмір орендної плати визначається відповідно до чинної на момент укладення договору Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням обласної ради і складає 11 279,48 грн без ПДВ за жовтень 2015. Як зазначає позивач, такий розмір визначено у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 - за використання нерухомого майна за цільовим призначенням - для розміщення кафе, барів, закусочних, кафетеріїв, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи - 8%. Умови договору відповідають примірному договору.
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995, за використання нерухомого майна за цільовим призначенням - для розміщення кафе, барів, закусочних, кафетеріїв, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи, орендна плата передбачена в розмірі 8%, а за використання нерухомого майна за цільовим призначенням - для розміщення кафе, барів, закусочних, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи становить 15%.
З прийняттям ЗУ «Про оренду державного і комунального майна» від 03.10.2019, було проведено аукціон щодо продовження оренди даного майна. За результатами аукціону переможцем стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Сезанн».
04.03.2022 між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради та ТзОВ «Сезанн» укладено договір оренди № 40/22/1 щодо платного користування нерухомим майном, загальною площею 180,6 кв.м, розміщеним за адресою АДРЕСА_1 і яке перебуває на балансі комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж культури і мистецтв».
Даний договір укладено на підставі протоколу електронного аукціону від 06.02.2022 № LLP001-UA-20220117-32240.
Відповідно до п. 1.3 договору, майно передається в оренду для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи. У випадку припинення чи розірвання договору, орендоване майно підлягає поверненню орендарем балансоутримувачу (п.2.3). Орендна плата встановлюється відповідно до протоколу електронного аукціону від 06.02.2022 № LLP001-UA-20220117-32240 і становить 17375,62 грн без ПДВ (п.3.1). Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, у порядку, визначеному чинним законодавством. Одностороння зміна розміру орендної плати однією із сторін не допускається. Не вважається односторонньою зміною розміру орендної плати її коригування на індекс інфляції відповідно до Методики (п. 3.5.). Орендодавець має право контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду за цим договором (п.5.3). Виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання в разі погіршення стану майна внаслідок невиконання або неналежного невиконання умов цього договору (п.5.4). Достроково розірвати договір за наявності підстав, передбачених чинним законодавством України (п.5.5). Орендар зобов'язується використовувати майно відповідно до його призначення та умов цього договру (п.6.1). Надавати безперешкождний доступ на об'єкт оренди представників орендодавця та балансоутримувача з метою перевірки ефективностй його використання відповідно до умов цього договору (п.6.7). Договір укладено на 5 років до 03.03.2027 (п.8.1). За ініціативою однієї із сторін договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених законодавством (п. 8.4.).
04.03.2022 сторонами підписано акт приймання-передачі приміщень в оренду.
Проведеною Західним офісом Держаудитслужби зустрічною звіркою у комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж культури і мистецтв» з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для зясування їх реальності і повноти відображення в обліку та правильності розподілу орендної плати між бюджетом, балансоутримувачем і орендодавцем Управлінням майном сіпльної власності Львівської обласної ради за період з 01.01.2020 по 01.06.2023 виявлено факт нецільового використання орендованих приміщень за договором оренди № 40/22/1 від 04.03.2022, а саме: здійснення продажу товарів підакцизної групи, про що складено довідку від 23.06.2023 № 131303-35/11 і акт від 22.06.2023 огляду приміщень, які перебувають в оренді ТзОВ «Сезанн».
Листом від 14.09.2023 Управління майном спільної власності Львівської обласної ради інформувало Львівський фаховий коледж культури і мистецтв, що за результатом ревізії фінансово-господарської діяльності, проведеної за період з 01.01.2020 по 31.05.2023 були виявлені порушення цільового використання об'єкта оренди - нежитловиїх підвальних приміщень загальною площею 180,6 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 , орендованих ТзОВ «Сезанн», що призвело до недоотримання орендної плати.
Листом від 22.09.2023 № 202а Львівський фаховий коледж культури і мистецтв звернувся до ТзОВ «Сезанн» з проханням усунути порушення в частині цільового використання об'єкта оренди, що призвело до недоотримання орендної плати в розмірі 392,2 тис.грн.
Листом від 08.11.2023 № 08/1, адресованим Львівському фаховому коледжу культури і мистецтв, ТзОВ «Сезанн» зазначило про відсутність підстав для сплати орендної плати у більшій сумі, оскільки договір оренди був укладений на підставі проведеного електронного аукціону від 06.02.2022 із визначеним в п.3.1 договору розміром орендної плати в сумі 17 375,62 грн без ПДВ, а тому зміні не підлягає.
08.11.2023 Управління майном спільної власності Львівської обласної ради надіслало на адресу ТзОВ «Сезанн» претензію з вимогою оплатити недоотриману орендну плату в розмірі 392 200,00 грн до 28.11.2023.
Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Наказом Управління майном спільної власності від 10.02.2023 № 6-н створено комісію з питань проведення періодичного комплексного контролю за виконанням умов договорів оренди.
09.11.2023 Комісія з питань проведення періодичного комплексного контролю за виконанням умов договорів оренди Управління майном спільної власності Львівської обласної ради в кількості 4 осіб за участі представника орендаря склала звіт, у якому зафіксувала, що в орендованих приміщеннях здійснюється діяльність кафе «Американо», а в приміщенні ХХХІІ площею 29,5 кв.м. розташована барна стійка з алкогольними і безалкогольними напоями та наявне меню даного закладу, в якому зазначені алкогольні напої. Здійснена фотофіксація.
05.12.2023 Управління майном спільної власності Львівської обласної надіслало відповідачу пропозицію про розірвання договору оренди від 04.03.2022 № 40/22/1.
Повторні звіти з аналогічними висновками комісія позивача склала 27.12.2023 та 23.02.2024.
В матеріалах справи наявні ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (термін дії 08.06.2022-08.06.2023; 08.06.2023-08.06.2024), видані суб'єкту господарювання Фізичній особі-підприємцю Злобіній Ларисі Петрівні (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), адреса місця торгівлі:
АДРЕСА_2 .
Згідно з приписами ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Спірні відносини сторін випливають з положень договору оренди № 40/22/1 від 04.03.2022, укладеного на підставі протоколу електронного аукціону від 06.02.2022 № LLP001-UA-20220117-32240, який містить фінальний розмір місячної орендної плати, але не містить положень щодо цільового використання майна.
Однак, зазначена обставина не впливає на юридичну оцінку спірних відносин, оскільки протокол не містить не лише посилань на цільове призначення приміщення, а й також умов щодо індексації орендної плати та інших умов, зазначених у договорі. Права та обов'язки сторін у спірних відносинах регулюються положеннями договору відповідно до ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду (ч. 1 ст. 630 ЦК України).
У відповідності до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, визначаючи в договорі умову щодо цільового використання нерухомого майна, що впливає на визначення розміру орендної плати згідно із законодавством, така умова є істотною умовою договору.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідач порушив істотну умову договору стосовно цільового використання орендованих приміщень. Сторони не посилались на інші порушення орендарем умов договору, ніж цільове використання майна.
Заперечення відповідача про недоведеність цієї обставини спростовуються довідкою Західного офісу Держаудитслужби від 23.06.2023 № 1313093-35/11, актом від 22.06.2023 огляду приміщень, які перебувають в оренді ТзОВ «Сезанн», звітом Комісії з питань проведення періодичного комплексного контролю за виконанням умов договорів оренди Управління майном спільної власності Львівської обласної ради від 09.11.2023, складеного після письмової вимоги відповідачу усунути виявлені порушення. Вказаними доказами підтверджується, що в орендованих приміщеннях здійснюється діяльність кафе «Американо», а в приміщенні ХХХІІ, площею 29,5 кв.м розташована барна стійка з алкогольними і безалкогольними напоями та наявне меню даного закладу, в якому зазначені алкогольні напої. Здійснена фотофіксація. Повторний звіт з аналогічними висновками комісія склала 27.12.2023 та 23.02.2024.
Посилання відповідача на допущені в акті від 22.06.2023 неточності не заслуговують на увагу суду, оскільки в акті вказано загальну площу орендованого відповідачем майна, в тому числі 180,6 кв.м нежитлових приміщень за адресою по АДРЕСА_3 та вказано суть порушення. Зазначений акт був підписаний директором ТзОВ «Сезанн» Бакай Т.А. без зауважень, в тому числі щодо описаних в акті порушень.
Заперечення представника відповідача стосовно підписання звіту від 09.11.2023 зі сторони орендаря невідомою та неуповноваженою особою не спростостовані належними та допустимими доказами. Окрім того, на думку суду, особа, яка перебуває у приміщеннях відповідача, має доступ до цих приміщень, допустила комісію для проведення контролю та підписала звіт, апріорі не може вважатися неуповноваженою особою.
Щодо усних покликань відповідача про складення та підписання звітів від 27.12.2023 та 23.02.2024 лише комісією позивача, то суд зазначає, що згідно наказу Управління майном спільної власності ЛОР від 10 02.2023 № 6-н, комісія утворюється в тому числі за участі представників орендаря/балансоутримувача за їх згодою.
Посилання відповідача на те, що ним не отримувались ліцензії на продаж підакцизних товарів, не спростовують зазначених обставин. Те, що такі ліцензії на продаж підакцизних товарів за адресою АДРЕСА_1 , кафе 39,8 м.кв отримувала ФОП Злобіна Л. П. , не впливає на характер спірних відносин, оскільки сторонами не подано будь-яких доказів, які б свідчили про будь-яке право ФОП Злобіної Л. П. використовувати (здійснювати господарську діяльність в інший спосіб) в орендованих відповідачем приміщеннях. Більше того, здача орендованих відповідачем приміщень в суборенду відповідно до умов п.6.20 договору оренди допускається лише за письмовою згодою орендодавця та з обов'язковим погодженням з орендодавцем. Таких доказів сторонами не надано.
З матеріалів справи вбачається, що орендодавцем неодноразово було здійснено перевірку орендованого відповідачем приміщення, про що складались відповідні акти, в тому числі за участі представників відповідача, з яких вбачається, що відповідачем на час перевірки приміщення використовується частково не за цільовим призначенням, а саме здійснюється продаж товарів підакцизної групи. Доказів в спростування матеріалів перевірок відповідачем не надано.
Листування сторін щодо усунення порушень умов договору не врегулювало спірні відносини. При цьому, листом № 08/1 від 08.11.2023 відповідач не спростовував факт нецільового використання приміщення, посилаючись лише на відсутність підстав для сплати орендної плати у більшій сумі.
Покликання відповідача на те, що наявні в матеріалах справи фотокопії меню та алкогольних товарів не підтверджують факт продажу, а є частиною оформлення інтер'єру орендованого приміщення (антураж), судом оцінюється критично з огляду на наступне.
Відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг врегульовані ЗУ «Про захист прав споживачів».
Згідно з ст.15 вказаного Закону, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
Підприємницька практика вважається такою, що вводить в оману, якщо вона спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації або ненадання інформації (п.2 ст.19 врегульовані ЗУ «Про захист прав споживачів»).
Відтак, розташована в закладі громадського харчування барна стійка з асортиментом алкогольних напоїв, а також зазначення у меню закладу переліку товарів підакцизної групи, недоступних до замовлення вводить споживача в оману, що є неприпустимим в силу положень наведених вище законодавчих норм.
На підставі наведеного, надані позивачем документи свідчать про порушення відповідачем умов договору оренди в частині цільового призначення приміщенння та на не усунення вказаних порушень на неодноразові прохання позивача і балансоутримувача.
Згідно з п.6.1 договору, орендар зобов'язався використовувати майно відповідно до його призначення та умов договору.
В силу п. 5.3, 5.5 договору, орендодавець має право контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду; достроково розірвати договір за наявності підстав, передбачених чинним законодавством.
У відповідності до ст. 18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.
За змістом ст. 24 вказаного Закону, договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором. Умовами припинення договору оренди є: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об'єкта оренди або значне пошкодження об'єкта оренди. Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Контроль за використанням майна, переданого в оренду (крім іншого окремого індивідуально визначеного майна), покладається на органи, які відповідно до цього Закону здійснюють державну політику у сфері оренди (ст. ст. 26, 32 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»).
Відтак, посилання відповідача на відсутність підстав для розірвання договору оренди, не заслуговують на увагу, оскільки вони можуть визначатись не лише цим законом чи договором оренди, а й нормами ЦК України.
У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з ст. 783 ЦК України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно з положеннями ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
У відповідності до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінка доказів - це віднайдення відповіді на питання, чи може певна інформація слугувати доказом у справі, а також чи переконують докази кожен окремо та у своїй сукупності у наявності чи відсутності певної обставини у справі.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", зокрема, змінено назву ст. 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Слід зауважити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Враховуючи наведені обставини справи, зазначені норми чинного законодавства та беручи до уваги те, що відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів в спростування позовних вимог та підтвердження своїх заперечень щодо відсутності порушень умов договору, цільове призначення нерухомого майна впливає на розмір орендної плати - допущене відповідачем порушення є істотним, а відтак суд дійшов висновку, що вимога позивача про припинення договору шляхом його розірвання підлягає до задоволення.
Щодо вимоги позивача про виселення відповідача з нежитлових приміщень, суд зазначає, що така вимога є похідною з огляду на наступне.
Згідно з ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 25 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його провадження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Відповідно до п. 2.3 договору оренди, у разі припинення договору майно (нежитлові приміщення) повертається орендарем комунальному закладу Львівської обласної ради «Львівський фаховий колледж культури і мистецтв».
За таких обставин, позовні вимога в частині виселення відповідача з нежитлових приміщень, які були предметом оренди є обґрунтованою й підлягає до задоволення.
Позивач також просить стягнути з відповідача різницю в орендній платі, передбаченій для облаштування кафе, які здійснюють продаж підакцизних товарів і тих, які такого продажу не здійснюють. Підставами позову у позовній заяві позивач не визначає збитки, у т.ч. упущену вигоду. Суд розглядає справу в межах позовних вимог.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995, орендна ставка за використання нерухомого майна за цільовим призначенням - для розміщення кафе, барів, закусочних, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи становить 15%. Тобто, різниця становить 7%.
Разом з тим, постанова КМУ № 786 від 04.10.1995 втратила чинність на підставі постанови КМУ № 630 від 28.04.2021.
Згідно з п. 3.1 договору оренди № 40/22/1 від 04.03.2022, орендна плата встановлюється відповідно до протоколу електронного аукціону від 06.02.2022 № LLP001-UA-20220117-32240 і становить 17375,62 грн без ПДВ. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, у порядку, визначеному чинним законодавством. Одностороння зміна розміру орендної плати однією із сторін не допускається. Не вважається односторонньою зміною розміру орендної плати її коригування на індекс інфляції відповідно до Методики (п. 3.5.).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав стягнення з відповідача донарахованої орендної плати в розмірі 155755,93 грн.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст. 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
У п. 1 - 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини "Хамідов проти Росії").
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку позов задоволити частково.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Договір оренди № 40/22/1 від 04.03.2022, укладений між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, ідентифікаційний код 25255072) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сезанн» (79070, м. Львів, вул. Рахівська, 60/4, ідентифікаційний код 38208125) - розірвати.
3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Сезанн» (79070, м. Львів, вул. Рахівська, 60/4, ідентифікаційний код 38208125) з нежитлових приміщень ХХІІІ - 3,4 кв.м., XXIV - 11,3 кв.м., XXV - 30,3 кв.м., XXVI - 29,3 кв.м., XXVII - 20,5 кв.м., XXVIII - 5,6 кв.м., XXIX - 3,4 кв.м., XXX - 4,6 кв.м., XXXI - 4,4 кв.м., XXXII - 29,5 кв.м., XXXIII - 1,7 кв.м., XXXIV - 1,7 кв.м., XXXVI - 16,1 кв.м., XXXVII - 10,3 кв.м., XXXVIII - 8,5 кв.м., загальною площею 180,6 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Нижанківського, 2.
3. В частині решти вимог у позові відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезанн» (79070, м. Львів, вул. Рахівська, 60/4, ідентифікаційний код 38208125) на користь Управління майном спільної власності Львівської обласної (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, ідентифікаційний код 25255072) -5 368,00 грн судового збору.
Рішення складено 08.07.2024
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.