Харківський районний суд Харківської області
05 липня 2024 року
смт Покотилівка Харківської області
Справа № 635/5827/24
Провадження № 1-кп/635/891/2024
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024220000000431 від 30 березня 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, учасника бойових дій, працюючого в ФОП ОСОБА_7 . водієм, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 КК України раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України,
Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним
30.03.2024 приблизно о 10:20 ОСОБА_6 керував технічно справним автомобілем марки «Lexus» модель «RХ 350», р.н. НОМЕР_1 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 та рухався зі швидкістю приблизно 140 км./год. в Харківському районі Харківської області по автодорозі «Харків-Сімферополь» зі сторони м. Харків в сторону смт. Високий.
Рухаючись по вказаній дорозі на автомобілі марки «Lexus» модель «RХ 350», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , діючи зі злочинною самовпевненістю, рухався зі швидкістю, при якій, не впоравшись з керуванням, виїхав за межі проїзної частини з подальшим перекиданням автомобіля «Lexus», чим грубо порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, де вказано: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
Унаслідок чого, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 10-12/891-Дм/24 від 06.05.2024 пасажирці автомобіля ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні автомобіля «Lexus» та під час перекидання автомобіля випала з салону, внаслідок чого заподіяно наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма (забита рана волосистої частини голови в тім'яних ділянках; синець в правій навколо очній ділянці, крововиливи під оболонки очей; крововиливи у м'які покрови голови в тім'яних та лобній ділянці, вбавлений перелом тім'яних кісток; лінійні переломи лівої тім'яної кістки, лобної кістки, кісток що утворюють праву очницю, основної (клиноподібної кістки), правої скроневої кістки, потиличної кістки; скупчення крові над та під твердою оболонкою; крововиливи у м'які мозкові оболонки та тканину головного мозку)відкритої черепно-мозкової травми, закрита тупа травма тулуба (садно на задній поверхні грудної клітки в проекції 7-12 ребер, в проекції 7-10 остистих виростків грудних хребців, ділянки попереку, проекції крижової кістки та сідницях; синець в ділянці попереку, проекції крижової кістки та сідниць; синець на великій статевій губі справа; крововиливи в м'які покрови спини з утворенням «кишень» заповнених рідкою кров'ю; ділянки забоїв легень; переломи ребер справа по при хребцевій лінії 8-12 ребер, зліва по при хребцевій лінії 1.5-12 ребер; розриви пристінкової плеври в місцях переломів ребер; розриви капсули та тканини печінки; крововиливи у капсули та тканини нирок; розрив стінки сечового міхура; переломи кісток таза; скупчення крові в плевральних порожнинах (гемоторакс), в черевній порожнині та порожнині таза (гемоперетоніум), травма верхніх кінцівок (поверхневі різані рани на тильній поверхні кистей; садна на тильній поверхні кистей; синці на задній поверхні передплічь), травма нижніх кінцівок (синці на передній поверхні стегон, гомілок та стоп); патоморфологічні ознаки гострої крововтрати у вигляді малокрів'я м'яких тканин та органів, крововилив під внутрішню оболонку (ендокард) лівого шлуночка серця (плями Мінакова), «шокова нирка», запустіння судин та порожнин серця, від яких ОСОБА_8 загинула на місці події.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-24/13360-ІТ від 20.05.2024 дії водія автомобіля «Lexus» модель «RХ 350», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 не відповідали вимогам п. 12.1 ПДР України й виразились в тому, що він рухався зі швидкістю, при якій, не впоравшись з керуванням, виїхав за межі проїзної частини з подальшим перекиданням автомобіля, внаслідок чого пасажирка автомобіля «Lexus» ОСОБА_8 загинула на місці події. Тому в діях водія ОСОБА_6 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.1 ПДР України, які, з технічної точки зору, знаходились у причинному зв'язку з ДТП.
Судом встановлені обставини вчиненого даного кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені органом досудового розслідування.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфікуються за частиною 2 статті 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_8 .
Позиція сторонін кримінального провадження
Прокурор зазначив, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просить суд враховуючи повне визнання ОСОБА_6 своєї вини, щиросердного каяття, відсутності обтяжуючих обставин призначити покарання за частиною 2 статті 286 КК України у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом із застосування статті 75 КК України.
Потерпіла ОСОБА_5 не заперечувала щодо розгляду криминального провадження в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України. Процесуальні наслідки визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядок їх дослідження на підставі частини 3 статті 349 КПК України роз'яснені та зрозумілі. Просила призначати обвинуваченому, покарання з випробуванням без позбавлення права керування транспортним засобом. Цивільний позов не пред'являла, зазначила, що обвинувачений є її зятем та матеріальних або моральних претензій до нього не має.
Обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що 30 березня 2024 року близько 10 години 30 хвилин він з його дружиною їхали зі сторони м. Харків в бік смт. Високий Харківського району Харківської області. Дружина знаходилась на передньому пасажирському сидінні. Під час руху між ними виник конфлікт, після чого обвинувачений зі швидкістю 140 км./год виїхав на обгін інших машин та після завершення маневру та повернення у свою смугу руху не врахував дорожню обстановку та не впорився з керуванням автомобіля, який виїхав за межі проїзної частини, у зв'язку з чим машина перекинулась після чого він втратив свідомість та не пам'ятає подій.
Вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав та щиро розкаявся. Заначив, що загибла була його дружиною, а потерпіла немає жодних матеріальних та моральних претензій до нього. Додав, що він є ветеран війни - учасник бойових дій, працює водієм у ФОП ОСОБА_7 . Просив суд призначати мінімальне покарання, передбачене законом без ізоляції від суспільства та без позбавлення його права керування транспортними засобами, оскільки він працю водієм, це є єдиним джерелом існування.
Щодо доказів на підтвердження встановлених судом обставин та мотиви суду
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за частиною 2 статті 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Суд бере до уваги, що прокурор та потерпіла особа також не оспорювали фактичні обставини справи. Судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що у такому випадку будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України, пересвідчившись в добровільності позиції обвинуваченого, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 та стосуються процесуальних питань, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання та мотиви призначення покарання
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.
Обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Вивченням даних про особу ОСОБА_6 встановлено, раніше не судимий, має середню спеціальну освіту, не одружений, є учасник бойових дій, працюючого водієм у ФОП ОСОБА_7 , за місцем роботи характеризується з позитивної сторони, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, керуючись вимогами статті 65 КК України, та враховуючи положення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» поряд з наведеними вище даними про його особу, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, обставини дорожньо-транспортної пригоду, яка трапилася внаслідок порушення обвинуваченим вимог правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, у зв'язку із чим не вжив своєчасно заходів до зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу, конкретні обставини справи - загибла була дружиною обвинуваченого, відсутність матеріальних та моральних претензій від потерпілої особи, ставлення обвинуваченого до вчиненого, дані про особу обвинуваченого, який не має будь-яких правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху, офіційно працює, характеризується позитивно, вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі в межах санкції статті закону, що передбачає кримінальну відповідальність.
Враховуючи думку сторони обвинувачення щодо можливого звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, думку потерпілої, яка просила обрати покарання обвинуваченому не пов'язане з позбавленням волі, з урахуванням мети покарання, а також, що обвинувачений раніше не судимий, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся в скоєному, не перебуває на обліку лікаря нарколога та психіатра, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_6 готовий до самокерованої правослухняної поведінки та його виправлення можливе без ізоляції від суспільства тобто без відбування покарання, у зв'язку з чим до нього може бути застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків відповідно до статті 76 КК України.
При вирішенні питання щодо призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд виходить з наступного.
За частиною 1 статті 77 КК України, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання, зокрема у виді позбавлення права займатися певною діяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 55 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю може бути призначено на строк від одного до трьох років.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання суд враховує, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення обвинуваченим ОСОБА_6 пункту 12.1 Правил дорожнього руху, а саме рухався зі швидкістю приблизно 140 км./год. в Харківському районі Харківської області по автодорозі «Харків-Сімферополь» зі сторони м. Харків в сторону смт. Високий, унаслідок чого, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 10-12/891-Дм/24 від 06.05.2024 пасажирці автомобіля ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні автомобіля «Lexus» та під час перекидання автомобіля випала з салону, внаслідок чого заподіяно тілесні ушкодження від яких ОСОБА_8 загинула на місці події.
З огляду на характер допущених обвинуваченим порушень правил безпеки дорожнього руху та спричиненим цими порушеннями наслідками, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Що стосується аргументів сторони захисту, про те, що обвинувачений працює водієм, як підставу для не застосування додаткового покарання, суд зазначає - закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо неможливості позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов'язана з користуванням таким правом та є основним джерелом доходу. Існування цієї обставини потребує лише більш виваженого підходу під час обрання заходу примусу, з урахуванням загальних засад справедливості, гуманізму та індивідуалізації.
Разом з тим, суд приймає до уваги зазначену обставину та вважає за достатньо призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Щодо вирішення процесуальних питань
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта за проведення судових експертиз №СЕ-19/121-24/13360-ІТ від 20 травня 2024 року, №3745/3999 від 17 травня 2024 року суд стягує з обвинуваченого.
Цивільний позов відсутній.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.
Згідно частини 4 статті 174 КК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
На підставі частини 15 статті 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 349, 369, 370, 373, 374,394, 395, 615 КПК України, суд
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до статті 75 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування призначеного за даним вироком основного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.
Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2024 року (справа №953/2697/24), а саме: транспортний засіб, автомобіль «Lexus RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Речові докази - транспортний засіб, автомобіль «Lexus RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після набрання вироком законної сили повернути власнику.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати, пов'язані з залученням експертів у загальній сумі 16 281,52 гривень.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.
Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого частиною 2 статті 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На підставі частини 15 статті 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошенні резолютивної частини вироку, направити копію повного тексту вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку (частина 7 статті 376 КПК України).
Суддя ОСОБА_1