№ 207/97/20
№ 6/207/137/24
05 березня 2024 року Баглійський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Юрченко І.М.
при секретарі: Сівачук А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Геза А. про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника,
Старший державний виконавець Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Геза А. звернулась до суду з заявою про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника.
У поданні зазначено, що на виконанні у Південному відділі державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває ЗВП № 74231031 до складу якого входять три виконавчих провадження на загальну суму стягнення 147217 грн. 82 коп., з урахуванням виконавчого збору та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, а саме:
- з примусового виконання судового наказу № 208/8349/21 (2-н/208/2395/21) від 29.09.2021, виданого Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходів).
Заборгованість згідно судового наказу № 208/8349/21 (2-н/208/2395/21) від 29.09.2021 по аліментам, станом на 31.01.2024, складає 95887 грн. 30 коп.
06.12.2021 державним виконавцем відділу на підставі ст. ст. З, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про відкриття виконавчого, копії якої надіслані сторонам до виконання та відома за АСВП 67778286.
- з примусового виконання виконавчого документа № 207/97/20, виданого 13.10.2020 року Баглійським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заборгованості в розмірі 45540 грн. 25 коп.
27.09.2022 державним виконавцем відділу на підставі ст. ст. З, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про відкриття виконавчого, копії якої надіслані сторонам до виконання та відома за АСВП 69941525.
- з примусового виконання постанови 207/4455/23 від 22.11.2023, виданої Баглійським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в розмірі 536 грн. 80 коп.
08.01.2024 державним виконавцем відділу на підставі ст. ст. З, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про відкриття виконавчого, копії якої надіслані сторонам до виконання та відома за АСВП 73738686.
В ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем направлено запити до Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, МВС України, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно відповідей з МВС України за боржником у праві власності не зареєстровано жодного транспортного засобу.
Згідно відповідей Державної податкової служби України про джерела отримання доходів - інформація стосовно боржника не знайдена.
Згідно відповідей Державної податкової служби України про номери рахунків відкритих в банках та інших фінансових установах - інформація стосовно боржника не знайдена.
Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником на праві власності не зареєстровано жодного нерухомого майна.
Державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.
Державним виконавцем накладено арешт на всі рахунки боржника, відкриті в банківській установі, а також всі карткові рахунки в Акціонерне товариство комерційнийбанк «Приватбанк», Акціонерне товариство «Універсал Банк», Акціонерне товариство «ТАСкомбанк», Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», Публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк», Публічне акціонерне товариство «Банк Восток», Акціонерне товариство «ПроКредит Банк», Акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Львів», Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК», Акціонерне товариство «ОТП БАНК», Акціонерне товариство «Ідея Банк», Акціонерне товариство «АГРОПРОСПЕРІС БАНК», АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК», Акціонерне товариство «БАНК АВАНГАРД», Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», Акціонерне товариство «БАНК ФОРВАРД», Акціонерне товариство «Банк Альянс».
Для з'ясування чи відбуває покарання боржник ОСОБА_1 , державним виконавцем направлено запити до ДУ «Дніпровська УВП (№4)».
Згідно відповіді ДУ «Дніпровська УВП (№4)»- в установі під вартою не перебуває.
23.11.2022 боржнику направлено виклик до державного виконавця на 06.12.2022. На виклик боржник не з'явився.
07.12.2022 здійснено вихід за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 , встановлено, що двері ніхто не відчинив, перевірити майновий стан не вдалось. Про що складено акт державного виконавця.
06.01.2023 здійснено вихід за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 , встановлено, що двері ніхто не відчинив, перевірити майновий стан не вдалось. Про що складено акт державного виконавця. Виклик до державного виконавця на 10.01.2023 залишено на вхідних дверях.
06.01.2023 здійснено вихід за адресою, зазначеною у клопотанні стягувача, а саме: АДРЕСА_2 , встановлено, що за вказаною адресою знаходиться багатоповерховий будинок. Встановити, в якій саме квартирі може мешкати боржник не вдалося. Про що складено акт державного виконавця.
Державним виконавцем неодноразово здійснювались виходи за адресою, а саме: АДРЕСА_1 . Жодного разу двері ніхто не відчинив. Потрапити до помешкання з метою виявлення, опису та арешту майна боржника, не вдалося.
У зв'язку з тим, що на виклики боржник не з'являється, 10.01.2023 державним виконавцем до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська направлено подання про привід боржника ОСОБА_1 .
11.01.2023 здійснено вихід за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 , встановлено, що двері ніхто не відчинив, перевірити майновий стан не вдалось. Про що складено акт державного виконавця. Виклик до державного виконавця на 12.01.2023 залишено на вхідних дверях. На виклик боржник не з'явився.
12.01.2023 державним виконавцем направлено запит до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради, щодо встановлення місця реєстрації боржника. Однозначно не можливо встановити місце мешкання боржника.
Держаному виконавцю стягувачем була надана відповідь з ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» від 20.12.2019 за вих.№1428, в якій зазначено, що квартира АДРЕСА_3 зареєстрована за ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право власності від 15.12.1998 року, виданого Органом приватизації ДМК.
Державна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_3 , боржником ОСОБА_1 не проводилась.
08.02.2023 року задоволено подання про примусовий привід боржника та направлено на виконання до ВП № 2 КРУП ГУНП у Дніпропетровській області.
04.05.2023 року на виконання постанови про примусовий привід боржника від ВП № 2 КРУП ГУНП у Дніпропетровській області надійшло пояснення.
19.06.2023 року боржника ОСОБА_1 оголошено в розшук.
03.11.2023 року на виконання ухвали про оголошення розшуку боржника від ВП № 2 КРУП ГУНП у Дніпропетровській області надійшло пояснення боржника ОСОБА_1 .
Крім того, державним виконавцем повторно винесена постанова про арешт коштів боржника та здійснено перевірку виконання постанови про арешт коштів боржника. Встановлено, що відкрито 5 розрахункових рахунків та на рахунках залишок грошових коштів складає 0,00 грн.
Таким чином, виконання рішення на даний час можливе лише за рахунок реалізації майна боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку. У зв'язку з цим звертається до суду з даною заявою.
Представник відділу ДВС, а також особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися. Представником відділу ДВС - державним виконавцем Гезою А. надано заяву про розгляд справи без участі представника відділу ДВС.
У зв'язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть учать у справі, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно якої у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у ст. 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з положеннями цієї статті, кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судом встановлено, що на виконанні у Південному відділі державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває ЗВП № 74231031 до складу якого входять три виконавчих провадження на загальну суму стягнення 147217 грн. 82 коп., з урахуванням виконавчого збору та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, а саме:
- з примусового виконання судового наказу № 208/8349/21 (2-н/208/2395/21) від 29.09.2021, виданого Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходів);
- з примусового виконання виконавчого документа № 207/97/20, виданого 13.10.2020 року Баглійським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заборгованості в розмірі 45540 грн. 25 коп.;
- з примусового виконання постанови 207/4455/23 від 22.11.2023, виданої Баглійським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в розмірі 536 грн. 80 коп.
Згідно відповіді з МВС України відсутня інформація про зареєстровані за боржником транспортні засоби (арк.с. 13).
Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником на праві власності не зареєстровано жодного нерухомого майна (арк.с. 8-9).
Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 15 грудня 1998 року, виданого органом приватизації ДМК, квартира АДРЕСА_3 належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (арк. с. 19).
Відповідно до відповіді № 1428 від 20.12.2019 року Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» на запит державного виконавця повідомили, що право власності на квартиру АДРЕСА_3 було зареєстроване за ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15 грудня 1998 року, виданого органом приватизації ДМК(арк. с. 11).
Положеннями ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належить боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Відповідно до ч. 10 ст. 440 ЦПК України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Судом встановлено, що в матеріалах подання відсутні належні та допустимі докази того, що державним виконавцем було вчинено в повному обсязі виконавчі дії щодо звернення стягнення на майно для погашення боргу.
У матеріалах подання відсутні належні підтвердження того, чи взагалі обізнаний боржник про існування виконавчого провадження, чи направлялась йому відповідна постанова, чи викликався боржник до виконавця, чи здійснювався вихід до боржника виконавцем за місцем реєстрації боржника та встановлювалась відсутність у нього будь-якого іншого майна, або грошових коштів, на які було б можливо звернути стягнення. З урахуванням відсутності даних про обізнаність боржника про існування виконавчого провадження, неможливо стверджувати, що боржник ухиляється від виконання судового рішення.
Крім того, в Свідоцтві про право власності на житло від 15 грудня 1998 року, виданого органом приватизації ДМК, зазначено, що квартира АДРЕСА_3 належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (арк. с. 19).
Відповідно до відповіді № 1428 від 20.12.2019 року Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» на запит державного виконавця повідомили, що право власності на квартиру АДРЕСА_3 було зареєстроване за ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15 грудня 1998 року, виданого органом приватизації ДМК(арк. с. 11).
Отже, ні в Свідоцтві про право власності ні у відповіді ОКП «ДБТІ» частки на квартиру не визначені.
Крім того, старший державний виконавець у своїй заяві просить надати дозвіл на звернення стягнення на майно боржника - ОСОБА_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_3 , без врахування того, що квартира належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .
Статтею 443 ЦПК України передбачено, що питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.
Положеннями статті 368 ЦК України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно із частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до статті 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Питання звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності, регулюєтьсяст. 371 ЦК України, згідно з якою кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, установлених законом. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного з співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 15 січня 2020 року по справі № 3676231/16-ц зазначила, що поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону про ВП 1999 (частина шостастатті 48 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена. Таким чином, з урахуванням наявності суперечливих висновків судів касаційної інстанції, наявні підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 822/1154/16 (провадження № К/9901/8843/18) шляхом вказівки, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об'єктом цивільних прав, яка може бути об'єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об'єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.
Отже, визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення боргу з боржника, який не має іншого майна, на яке може бути звернено стягнення.
Визначення такої частки не призведе до звуження належних боржнику або заінтересованій особі прав на житло, оскільки предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11 квітня 2018 року по справі № 464/2227/17.
Відтак, в задоволені заяви старшого державного виконавця слід відмовити, оскільки питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, за поданням державного чи приватного виконавця судом не вирішувалось.
За таких обставин, суд вважає заяву приватного виконавця, подану в порядку ст. 440 ЦПК України, передчасною, у зв'язку з чим у її задоволенні необхідно відмовити.
На підставі викладеного та, керуючись ч. 2 ст. 247, ст. ст. 260, 261, 440 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гези А. про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.М. Юрченко