Справа № 607/321/24Головуючий у 1-й інстанції Делікатна Л.В.
Провадження № 33/817/480/24 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
04 липня 2024 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Колодовського О.В. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2024 року,-
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Згідно постанови, 28 грудня 2023 року о 10 год. 00 хв. в м. Тернопіль по вул. Карпенка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Sharan» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився в у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, що підтверджується висновком №506 від 28.12.2023 року на стан наркотичного сп'яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Колодовського О.В. просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2024 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що:
у матеріалах справи відсутня будь-яка, передбачена Законом України "Про національну поліцію", підстава для зупинення транспортного засобу;
працівники поліції не представилися після зупинки транспортного засобу;
працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 про причину зупинки його транспортного засобу;
в матеріалах справи відсутня постанова про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння;
поліцейська повідомила ОСОБА_1 про те, що фактично зупинила його через те, що він раніше притягувався до відповідальності за наркозлочини;
працівниками поліції було порушено Методичні рекомендації, узгоджених 18 січня 2011 року з МОЗ України щодо процедури відбору зразків біологічного середовища, а саме: ручка змиву на бачку унітаза на момент проходження огляду не була зафіксована на момент збору сечі; працівниками поліції не було перевірено наявність сторонніх речей в туалеті; не було промарковано ємності із відібраними зразками біологічного матеріалу;
матеріали справи не містять сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, яким проводилося лабораторне дослідження матеріалу;
із матеріалів справи неможливо встановити, яким саме способом відбувався аналіз: експрес-тести чи лабораторний метод;
лікар не виявив у ОСОБА_1 будь-яких ознак наркотичного сп'яніння;
ОСОБА_1 не надавав ні працівникам поліції, ні співробітникам медичного закладу своєї добровільної згоди на проведення будь-яких медичних досліджень щодо нього;
рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення;
відео з нагрудних камер працівників поліції не є безперервне;
в матеріалах справи відсутня інформація про технічний засіб яким було здійснено фото або відеозапис події.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та доводи його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили задовольнити її з викладених у ній підстав та скасувати постанову, а провадження закрити, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Що стосується клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2024 року, то він підлягає поновленню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, постанову судді винесено 17 квітня 2024 року і апеляційну скаргу ОСОБА_1 вперше подав 29 квітня 2024 року, тобто більше ніж через десять днів після винесення постанови. Проте, останній день на апеляційне оскарження припав на вихідний день.
За таких обставин строк на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2024 року слід поновити, як пропущений з поважних причин.
Щодо доводів апеляційної скарги по суті справи в ході апеляційного розгляду встановлено наступне.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №630595 від 28 грудня 2023 року; відеозаписі із реєстратора службового автомобіля працівників поліції, на якому зафіксовано рух транспортного засобу «Volkswagen Sharan» д.н.з. НОМЕР_1 ; відеозаписі з нагрудних відеокамер поліцейських (файл export-3ht7u); висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 506, складеного 28 грудня 2023 року о 11 год. 00 хв., відповідно до якого ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння; довідці токсикологічної лабораторії КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР токсикологічного аналізу сечі методом ІХА ОСОБА_1 від 28 грудня 2023 року, з якої вбачається, що у його біологічному матеріалі виявлено маріхуану; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 28 грудня 2023 року, згідно результату огляду, проведеного уповноваженою особою патрульної поліції у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння: тремтіння пальців рук, зіниці, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці; рапорті поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП сержанта поліції Шупляк В. від 28 грудня 2023 року, зміст якого узгоджується з відомостями викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення.
Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведений належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.
Доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутня будь-яка, передбачена Законом України "Про національну поліцію", підстава для зупинення транспортного засобу, а також те, що працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 про причину зупинки його транспортного засобу, то такі доводи спростовуються наявними у справі доказами. Зокрема даними відеозапису (файл export-3ht7u.mp4 з 10:01:40 год) зафіксовано розмову працівників поліції із ОСОБА_1 , з приводу того, що він керував транспортним засобом із не пристебнутим паском безпеки, на що останній не висловлює жодних заперечень з приводу факту керування ним транспортним засобом та порушення ним ПДР України. Крім того, із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 визнав той факт, що він керував транспортним засобом без пристебнутого паска безпеки, так як на запитання працівників поліції "Чому не користуєтеся ременем безпеки?", ОСОБА_1 повідомив, що "Мені він заважає".
Крім того, ще однією підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 було також те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Sharan» д.н.з. НОМЕР_1 , із пошкодженою фарою, що входить до переліку підстав, за яких поліцейський може зупинити транспортні засоби, а саме п. 3 ч. 1 ст. 35 Закон України «Про Національну поліцію». Дану підставу зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 було також повідомлено працівниками поліції, на що останній не висловлює жодних заперечень, в тому числі не заперечує факт керування автомобілем.
Надуманими є твердження апелянта про те, що працівники поліції не представилися після зупинки транспортного засобу, так як вбачається із відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції (файл export-3ht7u.mp4 з 10:01:42 год), підійшовши до транспортного засобу ОСОБА_1 працівник поліції виконав вимоги ст.18 ЗУ "Про Національну поліцію".
За наведених обставин, доводи апеляційної скарги про те, що на ОСОБА_1 не винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не є підставою для скасування оскарженої постанови, так як у справі наявні інші фактичні дані щодо законності підстав зупинки автомобіля.
Доводи апелянта, що дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 були незаконними, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки апелянт не наводить жодних відомостей про оскарження таких дій поліції в порядку, передбаченому КАС України, або до правоохоронних органів вищого рівня.
Не відповідають дійсності доводи апелянта про те, що працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, які ними були виявлені, оскільки як вбачається із матеріалів справи, зокрема матеріалів відео фіксації нагрудних камер поліцейських (файл export-3ht7u.mp4 з 10:22:10 год) ОСОБА_1 , працівниками поліції, було озвучено виявлені у нього ознаки наркотичного сп'яніння.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, зокрема направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, працівниками поліції виявлено в ОСОБА_1 такі ознаки наркотичного сп'яніння як: тремтіння пальців рук, зіниці, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що із матеріалів справи неможливо встановити, яким саме способом відбувався аналіз, так як вбачається із матеріалів справи, зокрема довідки токсикологічної лабораторії КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 28 грудня 2023 року, токсикологічний аналіз сечі проводився методом ІХА (Імунохроматографічного аналізу) (а.с.4).
Також, не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не надавав ні працівникам поліції, ні співробітникам медичного закладу своєї добровільної згоди на проведення будь-яких медичних досліджень щодо нього, так як вбачається із матеріалів справи, зокрема відео з нагрудних камер працівників поліції (файл export-3ht7u.mp4 з 10:49:50 год), ОСОБА_1 надав згоду працівнику медичного закладу, для проведення лабораторних досліджень його біологічних зразків.
Крім того слід зазначити, що законодавством не заборонено використання лікарем швидких тестів, які класифікуються як медичні вироби для діагностики in vitro (технічний регламент затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №754 від 03.10.2013), дозволені МОЗ і є сертифікованими.
При цьому, апеляційний суд враховує, що заключний діагноз про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, був встановлений лікарем після проведення його огляду і оцінки всіх клінічних даних та результатів тестування, і згідно положень Інструкції, саме висновок лікаря, а не сам по собі результат тестування, є підтвердженням знаходження особи у стані сп'яніння.
Огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився лікарем ОСОБА_2 у закладі охорони здоров'я та жодних порушень порядку проведення такого огляду не встановлено. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які відомості, які би свідчили про зацікавленість лікаря у результатах медичного огляду ОСОБА_1 , і викликали обґрунтований сумнів у правильності його висновку.
Відповідно до пункту 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, висновок лікаря може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Між тим, апелянтом не надано доказів оскарження ним медичного висновку №506 від 28 грудня 2023 року щодо результатів огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Також, матеріали справи не містять жодних доказів того, що після проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 висловлював свою незгоду з результатами такого огляду. Ні у висновку медичного огляду, ні у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не зазначив своїх заперечень щодо результатів проведеного медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Більше того, з доданих до протоколу відеозаписів видно, що ОСОБА_1 , після проведення огляду, підтвердив факт вживання ним наркотичних засобів.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов до переконання, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №506 від 28 грудня 2023 року, є належним та допустимим доказом по справі, а тому правильно врахований судом першої інстанції в сукупності з іншими дослідженими по справі доказами, в тому числі даними відеозаписів, як такий, що підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Доводи апеляційної скарги з приводу того, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, не є підставою для скасування оскарженої постанови, оскільки висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 ґрунтуються на сукупності інших доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження захисника про те, що відеозаписи наявні у матеріалах справи не є безперервні, та постійно перериваються, не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 , оскільки ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення наявним у справі відеозаписом зафіксовано безперервно. Відсутність у долучених до матеріалів справи відеозаписах відомостей про інші події, які не стосуються суті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу, не спростовує факту вчинення ним правопорушення.
Надуманими є доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутня інформація про технічний засіб яким було здійснено фото або відеозапис події, так як вбачається із матеріалів справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №630595 від 28 грудня 2023 року в ньому наявні вищевказані відомості.
Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують правильності встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і його висновків про кваліфікацію дій ОСОБА_1 , а тому ці доводи не є підставою для скасування постанови і закриття провадження за відсутністю події та складу правопорушення, як про це просить апелянт.
Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-
Поновити захиснику Бугая А.А. строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Колодовського О.В. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2024 року відносно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя