Справа 237/4919/23
Номер провадження 3/237/462/24
Іменем України
01.07.24 року м. Курахове
Суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Ліпчанський Сергій Миколайович, розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділу поліції № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, особу встановлено на підставі посвідчення водія НОМЕР_1 виданий 04.07.2020 року, ТСЦ 5342 (інші відомості суду не відомі), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
На адресу Мар'їнського районного суду Донецької області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 14.08.2023 року Серії ААД № 574292, ОСОБА_1 14.08.2023 року о 21 годині 30 хвилин в м. Курахове по проспекту Запорізькому, керував ТЗ, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук). Від проходженням медичного огляду на стан сп'яніння на місці та у закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис на бодікамеру 1113, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Від керування ТЗ відсторонений.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
У цій справі дії особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на переконання суду, спрямовані на затягування провадження, та прямо указують на те, що така особа добросовісно не користується належними їй процесуальними правами, прямо ігнорує наявні у неї процесуальні обов'язки.
Зважаючи на правила ст.ст. 268, 277 КУпАП, у зв'язку з тим, що в справі є достатні дані про обізнаність особи зі своїми правами, суд вирішив розглядати справу у відсутності ОСОБА_1 , вважаючи, що за наведених обставин його право на захист порушено не буде.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прихожу до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що 14.08.2023 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення у водія ОСОБА_1 виявлено такі ознаки, які Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 відносяться до ознак алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук. Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається з протоколу ОСОБА_1 від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився під відеозапис на бодікамеру 1113.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду підтверджується протоколом та відеозаписом на бодікамеру 1113, що наявний в матеріалах справи.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 допущено порушення п. 2.5 ПДР України, його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом з'ясовано, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, правопорушник підлягає адміністративній відповідальності, підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП не встановлено, термін притягнення до адміністративної відповідальності не закінчився.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, визначених ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено. Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, з метою подальшого запобігання скоєння порушення в майбутньому, вважаю за необхідне застосувати щодо ОСОБА_1 позбавлення права керування транспортними засобами, як такого, що буде достатнім для виправлення правопорушника.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення та дорівнює 0,2 розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись ст. ст.279, 280, 283, 284 КУпАП, суд ,
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021) в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.
Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Сергій Миколайович Ліпчанський
Дата документу 01.07.2024