Справа № 420/36347/23
05 липня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 13.05.2024 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 420/36347/23 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 скасовано в частині зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні, та прийняти відповідне рішення.
Ухвалено в цій частині по справі нове рішення, яким зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації.
25.06.2024 ОСОБА_2 (далі - заявник), в інтересах якої діє адвокат Тарасенко Дар'я Юріївна, звернулася до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, вчинені при виконанні постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 420/36347/23 в частині відмови ОСОБА_3 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства;
зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню пункту 9 частини 1 статті 129, статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України при виконанні постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 420/36347/23 та прийнятті декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації;
зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області протягом місяця надати до суду звіт про виконання окремої ухвали.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.06.2024 головуючим суддею визначено суддю Пекного А.С.
Ухвалою від 26.06.2023 заяву призначено до розгляду без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та зобов'язано відповідача надати докази.
04.07.2024 до суду від представника Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області надійшла заяву, у якій відповідач зазначає, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 420/36347/23 Головним управлінням ДМС в Одеській області прийнято декларацію про відмову від іноземного громадянства від 01.09.2023 замість документа про припинення громадянства російської федерації (лист від 22.05.2024 № 5100.16-5550/51.1-24).
Представник позивача надав заяву, у якій вказує, що рішення суду досі залишається невиконаним.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 420/36347/23 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 скасовано в частині зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні, та прийняти відповідне рішення.
Ухвалено в цій частині по справі нове рішення, яким зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації.
Постанова суду набрала законної сили 13.05.2024.
На підставі вказаної постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду видано виконавчий лист від 04.06.2024.
13.06.2024 відкрито виконавче провадження № 75296011 з при сумового виконання виконавчого листа № 420/36347/23, виданого 04.06.2024 Одеським окружним адміністративним судом.
Відповідно до листа Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 17.06.2024 № 5100.8-6475/51.1-24, адресованого старшому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Олександру Пхіденку, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 420/36347/23 Головним управлінням ДМС в Одеській області прийнято декларацію про відмову від іноземного громадянства від 01.09.2023 замість документа про припинення громадянства російської федерації (лист від 22.05.2024 № 5100.16-5550/51.1-24).
ГУ ДМС України в Одеській області листом від 22.05.2024 № 5100.16-5550/51.1-24 повідомило ОСОБА_1 про те, що на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 420/36347/23 Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області прийнято декларацію про відмову від іноземного громадянства від 01.09.2023 (замість документа про припинення громадянства російської федерації).
Вважаючи дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, вчинені при виконанні постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 420/36347/23, в частині відмови ОСОБА_3 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства протиправними, позивач звернулася до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України.
Вирішуючи заяву, подану позивачем у порядку ст.383 КАС України, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якого ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, обов'язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частинами 2, 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містить КАС України, зокрема, нормами статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У справі Горнсбі проти Греції від 19.03.1997 року Європейський суд з прав людини зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.
Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, nо.38773/05, від 26.07.2012 року).
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України").
Як встановлено з матеріалів справи, ГУ ДМС України в Одеській області у листі від 22.05.2024 № 5100.16-5550/51.1-24, адресованому ОСОБА_3 , повідомляє, що останнім прийнято декларацію про відмову від іноземного громадянства від 01.09.2023 (замість документа про припинення громадянства російської федерації).
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 9 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-III однією з умов прийняття до громадянства України, зокрема, є подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців). Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Згідно з приписами пункту 119 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215, особам, які набули громадянство України та взяли зобов'язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 420/36347/23 зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації.
ГУ ДМС України в Одеській області не надано належних доказів виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 420/36347/23.
Лист від 22.05.2024 № 5100.16-5550/51.1-24 не свідчить про виконання судового рішення.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
З огляду на вищевикладене, суд вважає бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, вчинену при виконанні постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 420/36347/23 в частині неприйняття декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства, протиправною.
Суд визнає протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, вчинену при виконанні постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 420/36347/23 в частині неприйняття декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства, а не дії відповідача в частині відмови ОСОБА_3 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки відповідачем не вчинено жодних дій щодо відмови ОСОБА_3 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства.
Доказів відмови ОСОБА_3 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства матеріали справи не містять.
Як видно зі змісту статті 2 КАС України, метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Саме з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява в порядку ст. 383 КАС України підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ,4, 5, 6, 9 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
З урахуванням того, що судом визнано протиправними дії відповідача при виконанні судового рішення у справі № 420/36347/23, то вказане є підставою для постановлення окремої ухвали та направлення її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяли неналежному виконанню вказаного судового рішення.
Керуючись статтею 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 241-242, 248, 249, 293, 294, 370, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 13.05.2024 у справі № 420/36347/23 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, вчинену при виконанні постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 420/36347/23 в частині неприйняття декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства.
У задоволенні решти заяви відмовити.
Направити окрему ухвалу Головному управлінню Державної міграційної служби України в Одеській області для вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяли неналежному виконанню постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 420/36347/23.
Установити Головному управлінню Державної міграційної служби України в Одеській області строк для надання відповіді про вжиття заходів щодо усунення причин і умов, що сприяли неналежному виконанню постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 420/36347/23 - тридцять днів з дня отримання копії окремої ухвали.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.С. Пекний