Справа № 420/20049/24
04 липня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
До суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.10.2017 року по 14.05.2024 року.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за затримку у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 02.10.2017 по 18.07.2022 у сумі 399 613,22 грн та за період з 19.07.2022 по 14.05.2024 у сумі 41 992,48 грн (за шість місяців) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.12.2015 по 02.10.2017, за весь час затримки її виплати, а саме за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 14.05.2024 року.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.12.2015 по 02.10.2017, за весь час затримки її виплати, а саме за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 14.05.2024 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя вказує наступне.
Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з позовної заяви, однією з вимог позивача є протиправна бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.10.2017 року по 14.05.2024 року.
Суддя зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 виснувала, що середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. На вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, не поширюється
В силу вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає сплаті судовим збором, як за вимогу майнового характеру.
Щодо позиції позивача про його звільнення від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України " Про судовий збір ", зокрема, як військовослужбовець, а також як спір про стягнення заробної плати, то суддя вказує, що пунктом 12 частини першої цієї статті передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Натомість, позивач не є військовослужбовцем, оскільки звільнений з військової служби в 2017 році.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України " Про судовий збір " від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Згідно зі ст. 2 Закону № 3674-VI платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028грн.00коп.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, яку подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене та враховуючи, що ціна вимоги в частині виплати середнього заробітку за затримку у проведенні остаточного розрахунку при звільненні складає 441 605,70 грн. ( 399 613,22 + 41 992,48), то позивач має сплатити судовий збір у розмірі 1 % ціни позову, а саме 4416,06 грн. ( 441 605,70 * 1,0 %)
Таким чином, вищевказані обставини є недоліками позовної заяви та створюють перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161,ч. 1 ст. 169 КАС України, -
ухвалила:
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, надати платіжний документ про сплату судового збору в сумі 4416,06 грн.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна