Київський апеляційний суд
25 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Самарканд, Узбекистан, громадянина Узбекистану,
що проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,
засудженого вироком Святошинського районного суду м. Києва
від 27 квітня 2021 року,
за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 2 квітня 2024 року,
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02.04.2024 задоволено подання Святошинського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у місті Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, заступник керівника Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволені подання органу пробації.
Прокурор посилається на приписи ст.ст.164-166 КВК України, ст.78 КК України та Порядок здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 272/5 від 29.01.2019, і зазначає, що звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані виконувати обов'язки, які покладені на них судом, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, з'являтися за викликом до зазначеного органу. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання. У той же час, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє його для відбування призначеного покарання. Невиконанням обов'язків вважається, якщо засуджений не виконав хоча б один з них за відсутності об'єктивних причин, які позбавляють його можливості їх виконувати (документально підтверджених).
Під час судового розгляду встановлені систематичні беззаперечні порушення ОСОБА_6 умов відбування покарання під час іспитового строку. Так, після постановки на облік, винесення постанови про встановлення днів явки на реєстрацію, ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання засуджений лише двічі з'явився на реєстрацію, а потім у телефонному режимі повідомив, що виїхав до Республіки Узбекистан у зв'язку із введенням воєнного стану. Отже, ОСОБА_6 не виконав обов'язки, покладені на нього судом, а саме, виїхав за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та не з'являвся на реєстрацію, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення. Вказані обставини, на думку прокурора, унеможливлюють звільнення його від відбування покарання, у зв'язку з чим висновки суду, викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам провадження, і суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, зокрема, положення ч.1 ст.78 КК України, який не підлягає застосуванню.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, який підтримали апеляційну скаргу і просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Задовольняючи подання уповноваженого органу з питань пробації, суд виходив з того, що іспитовий строк закінчився, протягом іспитового строку ОСОБА_6 не вчинив нового кримінального правопорушення, і орган пробації з поданням про направлення для відбування покарання, призначеного вироком, не звертався. Також, як вказано в ухвалі, повноваженнями встановлювати факт невиконання обов'язків та вчинення нового кримінального правопорушення суд наділений лише під час процедури розгляду відповідного подання органу пробації в межах ще триваючого іспитового строку.
З такими висновками колегія суддів погоджується і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Як встановив суд, вироком Святошинського районного суду м. Києва від 27.04.2021 ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КК України, і йому призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і на нього покладено обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Після набрання вироком законної сили 02.12.2021 засуджений був поставлений на облік і 08.12.2021 прибув за викликом до уповноваженого органу з питань пробації. 08.12.2021 інспектором Святошинського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у місті Києві та Київській області було винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію - перший понеділок кожного місяця, ознайомлено ОСОБА_6 з порядком та умовами відбування покарання, а також роз'яснено порядок та умови виконання обов'язків, покладених на нього судом, та наслідки їх невиконання.
04.01.2022 і 07.02.2022 ОСОБА_6 з'явився на реєстрацію, а в подальшому 07.03.2022 і 04.04.2022 в телефонному режимі повідомив, що виїхав до Республіки Узбекистан у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні. З листа Державної прикордонної служби України вбачається, що 01.03.2022 ОСОБА_6 перетнув державний кордон України в пункті пропуску "Краківець".
Згідно з ч.3 ст.165 КВК України звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.
Згідно з ч.1 ст.78 КК України, яка узгоджується з приписами ч.2 ст.165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Отже, після поставлення на облік ОСОБА_6 виконував обов'язки, покладені на нього судом, і відомості про вчинення ним нового кримінального правопорушення або адміністративних правопорушень відсутні.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.
Залишення ОСОБА_6 території України, про що він повідомив уповноважений орган з питань пробації, і, відповідно, подальші неявки на реєстрацію викликані виключно тим, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан, а не небажанням засудженого стати на шлях виправлення, як про це вказує в апеляційній скарзі прокурор.
А тому висновки суду першої інстанції, який з урахуванням цих обставин звільнив ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку, є правильними.
Отже, ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і вмотивованою, і підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Cвятошинського районного суду м. Києва від 2 квітня 2024 року, якою задоволено подання Святошинського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у місті Києві та Київській області і ОСОБА_6 звільнено від покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 27 квітня 2021 року, після закінчення іспитового строку, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3