05 липня 2024 року
м. Київ
справа № 361/2617/20
провадження № 61-9513ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстандартінжиніринг» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Діамант», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будстандартінжинірінг», про визнання майнового права,
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Діамант» (далі - ЖБК «Діамант»), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будстандартінжинірінг» (далі - ТОВ «Будстандартінжинірінг»), про визнання майнового права.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2023 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 майнове право на квартиру, будівельний номер приміщення 63, загальною площею 61,83 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 майнове право на нежитлове приміщення (комору), будівельний номер приміщення 15-к, загальною площею 2,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У липні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Будстандартінжинірінг» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги з таких підстав.
Згідно із частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно із частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Касаційна скарга ТОВ «Будстандартінжинірінг» підписана директором Миколою Шокодьком, на підтвердження повноважень якого не додано жодних документів, визначених частиною четвертою статті 58 ЦПК України, (зокрема, статуту, положення, трудового договору (контракту)), які можуть підтвердити повноваження останньої діяти від імені ТОВ «Будстандартінжинірінг» у порядку самопредставництва, а тому касаційна скарга вважається такою, що підписана неповноважною особою.
Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої та частиною шостою статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо: касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.
Ураховуючи викладене, оскільки до касаційної скарги, яка була подана та підписана директором ТОВ «Будстандартінжинірінг» Миколою Шокодьком, не додано документів, що посвідчують статус останнього діяти від імені ТОВ «Будстандартінжинірінг» у порядку самопредставництва, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, відповідно вона підлягає поверненню заявникові на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).
Керуючись статтею 392, пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстандартінжиніринг» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Діамант», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будстандартінжинірінг», про визнання майнового права вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець