05 липня 2024 року
м. Київ
справа № 752/18779/22
провадження № 61-7135ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У грудні 2022 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 червня 2023 року у задоволенні позову АТ «Сенс Банк» відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, АТ «Сенс Банк» у серпні 2023 року звернулося до суду з апеляційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 червня 2023 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 червня 2023 року залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та докази поважності причин його пропуску. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ «Сенс Банк» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 червня 2023 року відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
У травні 2024 рокудо Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ «Сенс Банк» на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду 15 травня 2024 року.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2024 року визнано наведені заявником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, а касаційну скаргу АТ «Сенс Банк» залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та надати докази поважності причин його пропуску; надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, із обов'язковим зазначенням у ній чітко викладених вимог касаційної скарги, які узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, визначеними статтею 409 ЦПК України та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 червня 2024 року АТ «Сенс Банк» продовжено строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2024 року. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк АТ «Сенс Банк» направило матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2024 року, вважаючи, що вимоги ухвали виконано.
Однак, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2024 року заявником не виконано, оскільки у порушення частини третьої статті 393 ЦПК України, заявником не подано до суду касаційної інстанції належних доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення АТ «Сенс Банк» просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, з посиланням на те, що процесуальний строк пропущено з поважних причин, оскільки ухвала Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року на адресу банку засобами поштового та електронного зв'язку не надходила, тому заявник звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою від 20 березня 2024 року про видачу копії судового рішення. Вказує, що представник АТ «Сенс Банк» ознайомився з оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції 30 квітня 2024 року після її отримання в канцелярії суду, на підтвердження чого надає копію засвідчувального напису судової справи без номеру та копію заяви АТ «Сенс Банк» від 20 березня 2024 року за вих. № б/н до Голосіївського районного суду м. Києва про видачу копії судового рішення. При цьому вважає дані обставини поважними для поновлення зазначеного строку.
В ухвалі від 30 травня 2024 року Верховний Суд запропонував АТ «Сенс Банк» надати докази порушення апеляційним судом порядку направлення або вручення копії судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України. Звертаючись до суду із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, заявник таких доказів не надав.
Заявником не подано до суду касаційної інстанції належних доказів на підтвердження порушення апеляційним судом порядку вручення копії судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України, а також про обставини, що об'єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк з огляду на тривалість пропущеного строку на касаційне оскарження судового рішення та те, що апеляційна скарга у справі подавалася, АТ «Сенс Банк».
Заявник подавав апеляційну скаргу та зобов'язаний слідкувати за рухом справи, оскільки обов'язок дотримання строку подання касаційної скарги, передбаченого статтею 390 ЦПК України, покладено саме на учасника справи.
Верховний Суд наголошує, що сам по собі факт отримання заявником копії оскаржуваного рішення поза межами встановленого законом строку без наведення об'єктивних причин з наданням відповідних доказів неможливості отримання оскаржуваного рішення протягом цього періоду не може свідчити про безумовне підтвердження наявності цих причин та визнання їх поважними.
Наведені заявником обставини не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Також Верховним Судом враховано, що ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року оприлюднено на офіційному веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 09 жовтня 2023 року.
Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Згідно із частиною третьою статті 185, частиною другою статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Оскільки у відведений судом строк, станом на 05 липня 2024 року, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 травня 2024 року заявником не виконано, що перешкоджає Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу АТ «Сенс Банк» на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року потрібно вважати неподаною та повернути.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець