печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54821/23-к
02 липня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
провівши в приміщенні суду відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023100060002232 від 28.10.2023, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
29.11.2023 в провадження Печерського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 121 КК України.
05.12.2023 року ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначене в підготовче судове засідання з викликом сторін.
Згідно висунутого обвинувачення, ОСОБА_7 , водій 2 радіолокаційної станції радіолокаційного взводу батареї управління і артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , діючи у порушення вимог ст. ст.3, 28 Конституції ст. ст. 11, 16, 49, 50 Статуту Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України України, 27.10.2023 приблизно о 21 год. 15 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті особистої неприязні до ОСОБА_6 , реалізуючи умисел на спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, дістав з кишені вдягнутої на ньому куртки ніж та тримаючи його у правій руці, умисно завдав потерпілому ОСОБА_6 один удар лезом ножа в ділянку черевної порожнини, спричинивши останньому тяжке тілесне ушкодження, після чого залишив місце вчинення злочину.
Таким чином ОСОБА_7 обвинувачується в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд за вказаним обвинувальним актом, вважаючи, що по справі дотримані всі вимоги, передбачені КПК України. Крім того, в судовому засіданні 02.07.2024 прокурор ОСОБА_3 огли підтримав письмове клопотання прокурора ОСОБА_8 про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 днів, пославшись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування та продовження цього виду запобіжного заходу. А саме, перебуваючи під дією більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, обвинувачений може: переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя особи, що може свідчити про схильність обвинуваченого до вчинення дій насильницького характеру, зокрема, і до інших учасників кримінального провадження.
Прокурор просив врахувати, що ОСОБА_7 є військовослужбовцем військової служби за призовом на час мобілізації, на особливий період, що обумовлює ймовірність вчинення ним військового кримінального правопорушення, пов'язаного з ухиленням від виконання обов'язків військової служби, у разі переховування ним від органу досудового розслідування та/або суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим прокурор зазначив, що відносно ОСОБА_7 у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296 КК України, яке не розглянуто по суті. За фактом підробки документів Синельниківським РУП ГУНП в Дніпропетровські області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023046540000147 від 12.10.2023, до вчинення якого може бути причетний ОСОБА_7 . Крім того, прокурор просив не визначати обвинуваченому розмір застави, з огляду на положення п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, оскільки він обвинувачується у вчиненні злочину, який вчинено із застосуванням насильства.
Потерпілий ОСОБА_6 не заперечував проти призначення судового розгляду за обвинувальним актом, проте заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою.
В ході підготовчого судового розгляду захисник ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 підтримав своє письмове клопотання від 06.02.2024 про розгляд угоди про примирення від 06.02.2024 між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_6 (а.с.103-105), за змістом якої обвинувачений ОСОБА_7 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину за обставин, викладених у повідомленні про підозру та обвинувальному акті. Інші учасники досудового розслідування також не оспорюють викладених вище фактичних обставин правопорушення, сторони не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їхніх позицій. Сторони визнали правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, та узгоджують вид і розмір покарання з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_7 щиро розкаявся, що є обставиною, яка пом'якшує його покарання, відповідно до ст. 66 КК України. Відсутні будь-які обставини, які обтяжують його покарання, відповідно до ст. 67 КК України, обвинувачений має позитивні характеристики за місцем проживання та проходження військової служби, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років із застосуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням потерпілому, потерпілий визначає, а сторони разом визнають в сумі 190 000,00 грн., яку обвинувачений ОСОБА_7 зобов'язується виплатити в будь-який спосіб потерпілому ОСОБА_6 одразу після затвердження цієї угоди згідно наступного порядку:
- 40 000,00 ( сорок тисяч гривень) грн. в момент затвердження цієї угоди судом;
-50 000,00 (п'ятдесят тисяч гривень) грн. протягом 15 календарних днів з дня затвердження даної угоди судом.
-50 000,00 (п'ятдесят тисяч гривень) грн. протягом 30 календарних днів з дня затвердження даної угоди судом.
-50 000,00 (п'ятдесят тисяч гривень) грн. протягом 60 календарних днів з дня затвердження даної угоди судом.
Обвинувачений дає згоду на застосування узгодженого за цією угодою покарання, звільнення від його відбування з випробуванням та зобов'язуються виконувати покладені на нього обов'язки.
Потерпілий дає згоду та не заперечує проти застосування до обвинуваченого узгодженого за цією угодою покарання, звільнення від його відбування з випробуванням із зобов'язанням виконувати покладені на обвинуваченого обов'язки.
Таким чином, сторони погодили призначення покарання обвинуваченому із застосуванням ст. 75 КК України.
На підставі викладеного та ч.3 ст. 474 КПК України суд невідкладно зупинив процесуальні дії судового розгляду і перейшов до розгляду даної угоди.
Обвинувачений ОСОБА_7 вказану угоду підтримав і просив задовольнити, пославшись на те, що обставин пред'явленого обвинувачення не оспорює, щиро розкаюється, вчинить всі залежні від нього дії з метою компенсації потерпілому шкоди завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 190 000 грн., повністю визнав свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та підтвердив, що повністю розуміє права, передбачені частиною 5 статті 474 КПК України, надані йому законом, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, погодився на призначення узгодженого покарання.
Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні також вказану угоду підтримали і просили задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_6 також підтримав угоду при примирення, зазначив, що претензій будь-якого характеру до обвинуваченого ОСОБА_7 не має, наслідки затвердження угоди йому зрозумілі.
Прокурор проти затвердженої між обвинуваченим та потерпілим угоди про примирення заперечував, пославшись на те, що вказана угода не відповідає вимогам КПК України, оскільки інкримінований ОСОБА_7 злочин є тяжким, укладання угоди потребує згоди прокурора, а відтак вважав її незаконною і такою, яка не може бути затверджена судом.
Щодо клопотання прокурора, захисник ОСОБА_4 заперечував проти продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, пославшись на безпідставність і необґрунтованість заявлених прокурором ризиків, які зі спливом часу значно зменшились. Так, ОСОБА_7 уклав з потерпілим угоду, а відтак відсутній ризик його впливу на потерпілого, з огляду на такі обставини, він не буде впливати на свідків, які є працівниками поліції, а тому, з огляду на той факт, що ОСОБА_7 є також військовослужбовцем і не зможе ухилитись від суду, просив відмовити прокурору або обрати обвинуваченому запобіжний захід особистого зобов'язання.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_7 підтримали вказану позицію захисника.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.
Судом з'ясовано, що обвинувачений та потерпілий цілком розуміють права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України. Крім того, ОСОБА_7 усвідомлює і розуміє характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Разом з тим, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в затвердженні цієї угоди про примирення з огляду на наступне.
Відповідно до п.п.1,2 ч.7 ст.474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови не відповідають інтересам суспільства.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що є тяжким злочином відповідно до ст.12 КК України.
З огляду на викладене, злочин, за яким обвинувачується ОСОБА_7 , не передбачає відповідно до вимог п.1 ч.7 ст.474 КПК України укладання угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, оскільки є тяжким.
Крім того, вказана угода не відповідає іншим вимогам КПК та КК України, оскільки угода про примирення укладена за відсутності захисника, а сам зміст її не відповідає вимогам кримінального закону, оскільки погоджене сторонами покарання не відповідає тяжкості злочину, з огляду на спрямованість умислу ОСОБА_7 , який обвинувачується умисному вчиненні злочину проти життя та здоров'я особи, під час проходження військової служби, що у сукупності з наведеними даними по особі обвинуваченого дають підстави вважати, що в цілому умови вказаної угоди не відповідають інтересам суспільства.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_6 від 06.02.2024 слід відмовити і продовжити подальший судовий розгляд в загальному порядку.
Вирішуючи інші питання в ході підготовчого судового засідання, суд виходив з наступного.
Кримінальне провадження відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України, підсудне Печерському районному суду м. Києва.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.4-6 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України або зупинення провадження, не має.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, що беруть участь у судовому засіданні, суд на даній стадії процесу вважає необхідним визначити наступним: прокурор, потерпілий, захисники, обвинувачений.
Щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходив з наступного.
Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, продовжений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.05.2024 спливає 05.07.2024.
При вирішенні цього питання судом приймалось до уваги те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання на строк до 8 років позбавлення волі, характер та обставини вчинення інкримінованого йому злочину, який вчинений військовослужбовцем в умовах воєнного стану та спричинив тяжке тілесне ушкодження людини, обвинувачений не одружений, не має міцних соціальних зв'язків.
За таких обставин, хоча і приймаючи до уваги те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, згідно наданої адвокатом довідки в період з 01 по 30 жовтня 2022 приймав участь у бойових діях в Херсонській області, має визначене місце проживання, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, зможе вчинити спроби переховуватись від суду, з огляду на можливість призначення йому покарання у випадку встановлення судом його винності, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зважаючи на викладене, а також з огляду на наведені у клопотанні прокурора обставини існування відносно ОСОБА_7 на даний час інших кримінальних проваджень, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком ще на 60 днів.
Підстави для визначення ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання за доводами сторони захисту суд не вбачає, як і для призначення йому альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з огляду на положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки він обвинувачується у вчиненні злочину, який пов'язано із застосуванням насильства.
Керуючись ст.ст. ст. 314-316, 369, ч.2 ст. 376, ст. 471, ч.7 ст. 474 КПК України, -
В затвердженні угоди між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_6 від 06.02.2024 про примирення - відмовити.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023100060002232 від 28.10.2023, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 год. 30 хв. 27 серпня 2024 року.
Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, потерпілого, захисників, обвинуваченого.
Клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 , задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 30 серпня 2024 року включно.
Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1