вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1089/24
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд." (49000, місто Дніпро, вулиця Січових Стрільців, будинок 4, офіс 58; ідентифікаційний код 04691644)
про визнання грошових вимог на суму 982 927,58 грн та 6 056,00 грн судового збору
Суддя Примак С.А.
при секретарі судового засідання Скорик Н.О.
За участі представників сторін:
від ТОВ "Управління будівництва-1": не з'явився
від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області: Лєнкова І.О.
від ОСОБА_2 : не з'явився
від ОСОБА_3 : не з'явився
від ГУ ДПС в Дніпропетровській області: ОСОБА_4
від КП "Водоканал": ОСОБА_5
від боржника ТОВ "Дніпровськпромбуд.": не з'явився
від розпорядника майна: Шевцов Є.В.
Ухвалою господарського суду від 25.04.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд.". Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління будівництва-1" на суму 94 180,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 12 029 632,40 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, до 12.10.2024. Розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд." призначити арбітражного керуючого Шевцова Євгена Вікторовича. Призначено попереднє засідання суду на 04.07.2024 на 11:00.
На веб-сайті Верховного Суду оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд." для заявлення кредиторами грошових вимог до боржника.
До господарського суду 20.05.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд." на суму 982 927,58 грн та 6 056,00 грн судового збору.
Ухвалою господарського суду від 21.05.2024 прийнято заяву ОСОБА_1 до розгляду попередньому засіданні на 04.07.2024.
До господарського суду 14.06.2024 від розпорядника майна надійшло повідомлення №01-21/1089/61 від 05.06.2024 про результати розгляду грошових вимог ОСОБА_1 .
У попереднє засідання 04.07.2024 з'явилися повноважні представники ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, ГУ ДПС в Дніпропетровській області, КП "Водоканал" та розпорядник майна. Інші учасники провадження по справі у вказане судове засідання не з'явилися; про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
У вказаному попередньому засіданні досліджено матеріали грошових вимог.
У судовому засіданні 04.07.2024 оголошено вступну та резолютивні частини ухвали господарського суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд." обґрунтовані наступним.
Як вбачається з матеріалів грошових вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд." (ідентифікаціний код 04691644) з 28.09.2018 перебуває у стані припинення за рішенням засновників (учасників) юридичної особи, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за №12241100021038744.
Головою ліквідаційної комісії призначено ОСОБА_1 , про що також здійснено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Рішення про припинення підприємства приймалось на підставі протоколу №27/09-18 від 27.09.2018 позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженого відповідальністю "Дніпровськпромбуд.".
Відповідно до частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.
Згідно із положеннями частини 2 статті 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана повідомити учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, про її участь в інших юридичних особах та/або надати відомості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства.
Частиною 3 статті 111 Цивільного кодексу України, передбачено під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
Відповідно до частини 4 статті 111 Цивільного кодексу України, під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
Згідно із положеннями частини 8 статті 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується ліквідаційною комісією (ліквідатором) юридичної особи.
На виконання статті 111 Цивільного кодексу України ОСОБА_1 були зроблені наступні дії: проведена інвентаризація майна, проведено розгляд вимог кредиторів, складений реєстр вимог кредиторів, проведено розшук активів.
З боку засновників підприємства не було виконано зобов'язання відносно формування ліквідаційного фонду з метою можливості завершити ліквідаційну процедуру.
Слід зазначити, що на нормативному рівні питання оплати праці голови та членів ліквідаційної комісії не врегульовано. Не передбачено і спеціального механізму оплати їхньої праці.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 24 вересня 2013 року №821/13/155-13 зазначено: що стосується виплати заробітної плати голові і членам ліквідаційної комісії, то спеціального механізму оплати їх праці немає, тобто ці особи працюють та отримують заробітну плату за займаними посадами згідно з чинними у відповідній установі, організації умовами оплати праці.
Законодавством чітко не визначено питання оплати праці ліквідатора. Аналогія права чи закону застосовується до правовідносин, що є близькими за змістом.
Згідно із положеннями 2 статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Так, в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.
Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 10.05.2019 в справі №816/1791/17.
Частиною 1 статті 94 Кодексу законів про працю України та положеннями частини 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці "Про захист заробітної плати" №95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частини 1 статті 94 Кодексу і частини 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці", як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Наведений зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин - "оплатності праці", який дістав відображення у пункті 4 частини І Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)", за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень. Крім обов'язку оплатити результати праці робітника, існують також інші зобов'язання роботодавця матеріального змісту. Ці зобов'язання стосуються тих витрат, які переважно спрямовані на охорону праці чи здоров'я робітника (службовця) або на забезпечення мінімально належного рівня його життя.
Отже ліквідатор або голова ліквідаційної комісії - працюють, мають отримувати заробітну плату за займаними посадами відповідно до умов оплати праці у відповідній установі, підприємстві, організації, якщо така ще не ліквідована. Така позиція суду кореспондується з позицією викладеною у Листі Міністерства соціальної політики України від 24.09.2013 №821/13/155-13 "Про оплату праці членів ліквідаційної комісії". Відповідно до частини 1 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Відповідно до частини 2 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
Заявником зроблено розрахунок заборгованості по заробітній платі, як голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд." з моменту призначення рішенням засновників до дати відкриття провадження у справі про банкрутство.
Так за період з 01.08.2028 по 24.04.2024 ОСОБА_1 провела нарахування заборгованості по заробітній платі за виконання повноважень голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Загальна сума боргу складає 982 927,58 грн
Право працівника на належну заробітну плату кореспондується з обов'язком роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх.
Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцям законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник мас право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Відповідно до частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Частинами 2 та 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку про необхідність визнання грошових вимог ОСОБА_1 до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд." на суму 6 056,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 982 927,58 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів.
Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -
Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд." на суму 6 056,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 982 927,58 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів.
Ухвала набирає законної сили - 04.07.2024 та може бути оскаржена у 10-ти денний строк до Центрального апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено та підписано - 04.07.2024.
Суддя С.А. Примак