Постанова від 04.07.2024 по справі 910/15043/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2024 р. Справа№ 910/15043/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Копитової О.С.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

представників ТОВ "Інтер вей капітал" адвоката Рудь Г.І.,

представника ТОВ "Комплекс Агромарс" адвоката Герасименка М.В., Зазулі І.М. (директор),

арбітражного керуючого Сердюк М.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 08.03.2024 (повний текст складено 15.03.2024, суддя Мандичев Д.В.)

у справі № 910/15043/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (код 30160757)

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2024 у справі № 910/15043/21 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер вей капітал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп фінанс груп" про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів.

Скасовані заходи забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/15043/21.

Задоволено частково клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер вей капітал" та надано дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", що є предметом забезпечення за договорами іпотеки, надано дозвіл на звернення стягнення на рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", що є предметом забезпечення за договорами застави.

Задоволено частково клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп фінанс груп" та надано дозвіл на звернення стягнення на рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (обладнання для виробництва комбікорму згідно з переліком (108 одиниць), що є предметом наступної застави, надано дозвіл на звернення стягнення на грошові кошти у сумі вкладу (масі) 5400000 грн., які розміщені на вкладному (депозитному) рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АБ "Укргазбанк".

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, 11.03.2024 боржник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.03.2024 в частині задоволення клопотань ТОВ "Інтер вей капітал" та ТОВ "Олімп фінанс груп" про скасування заходів забезпечення та надання дозволу на погашення вимог забезпеченого кредитора за рахунок майна боржника та прийняти нове рішення, яким відмовити у їх задоволенні.

У апеляційній скарзі боржник не погоджується з позицією Господарського суду міста Києва, викладеною в ухвалі від 08.03.2024 у справі № 910/15043/21, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неправильного застосування норм процесуального права.

Так, боржник вважає, що автоматичне припинення дії мораторію у цьому випадку не може слугувати самостійною підставою для скасування заходів забезпечення вимог кредиторів, оскільки їх було вжито судом внаслідок існування інших обставин, на підставі інших правових норм, а саме існування загрози звернення стягнення ТОВ «Інтер вей капітал» та ТОВ «Олімп фінанс груп» на предмети застави/іпотеки внаслідок надання відповідного дозволу судом, що унеможливить відновлення фінансової платоспроможності боржника.

На переконання боржника, станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали вказані обставини, що стали підставами для вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021, не відпали.

Більше того, заставне майно фактично є виробничою базою та основним активом боржника, тому звернення забезпеченим кредитором стягнення на заставне майно та відповідно виведення майнових активів боржника унеможливить відновлення платоспроможності боржника та/або унеможливить проведення санації боржника.

ТОВ «Інтер вей капітал» та ТОВ «Олімп фінанс груп» є кредиторами Боржника із забезпеченими вимогами в розмірі 158 431 646,45 гривень та 98 471 276,40 гривень відповідно, а також є обтяжувачами нерухомого та рухомого майна ТОВ «Комплекс Агромарс», переданого в забезпечення виконання відповідних зобов'язань.

Тобто, сукупна заставна вартість майна ТОВ «Комплекс Агромарс», заставодержателем/іпотекодержателем якого на даний час є ТОВ «Інтер вей капітал» та ТОВ «Олімп фінанс груп», складає понад 256 мільйонів гривень.

Відтак, ухвала Господарського суду міста Києва від 08.03.2024 у справі № 910/15043/21 надала змогу заставним кредиторам застосувати процедуру звернення стягнення на заставне майно, що призведе зменшення інвестиційної привабливості активів боржника, а також призведе до унеможливлення проведення потенційної процедури санації боржника або погашення заборгованості боржника його засновниками, та унеможливить відновлення платоспроможності боржника і його виробничої діяльності.

Боржник звертає увагу на те, на момент постановлення оскаржуваної ухвали зборами кредиторів вже було затверджено план санації боржника, за умовами якого інвестор зобов'язується погасити усю заборгованість ТОВ "Комплекс Агромарс" в повному обсязі.

В такому випадку, відчуження основних потужностей боржника створює реальну загрозу втрати подальшої інвестиційної привабливості останнім та неможливості повного задоволення вимог кредиторів, визнаних у даній справі № 910/15043/21.

Надзвичайно важливою є також та обставина, що за схвалення такого плану санації проголосували «ЗА» також і ТОВ «Інтер вей капітал» та ТОВ «Олімп фінанс груп».

Водночас, у процедурі санації забезпечені заставою вимоги названих кредиторів передбачають погашення саме за допомогою грошових коштів інвестора, а не звернення стягнення на майно.

На думку боржника, суд першої інстанції не врахував, що воля ТОВ «Інтер вей капітал» та ТОВ «Олімп фінанс груп» на перехід до процедури санації суперечить їх ж позиції щодо необхідності скасування заходів забезпечення та надання дозволу на погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна боржника.

Крім того, реалізація активів боржника має здійснюватися на конкурсних засадах, з метою забезпечення реалізації майна за найвищою ціною, проте обраний заявником спосіб задоволення забезпечених вимог може призвести до порушення вказаного принципу, оскільки в ході проведення оцінки майна та його реалізації в межах процедури банкрутства вартість заставного майна може перевищити розмір забезпечених вимог ТОВ «Інтер Вей Капітал» та ТОВ «Олімп Фінанс Груп», що, в свою чергу, призведе до порушення прав інших кредиторів на задоволення своїх вимог.

Отже, за висновком боржника, скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання дозволу на погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна боржника було передчасним та безпідставним.

Також боржник звертає увагу на докази можливості погашення заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» за рахунок його засновників, які виявили намір та вчинили усі необхідні дії, спрямовані на початок процедури добровільного погашення вимог усіх кредиторів, в тому числі забезпечених заставою Боржника, також на затверджений зборами кредиторів план санації, за умовами якого інвестор зобов'язався погасити 100% вимог кредиторів, визнаних судом першої інстанції. За затвердження вказаного плану санації проголосували заставні кредитори, які погодилися отримати погашення своїх вимог за рахунок грошових коштів інвестора, а не майна Боржника.

Вказане, на переконання боржника, свідчить про той факт, що матеріалами справи була підтверджена можливість повного погашення заборгованості Боржника та подальшого відновлення його платоспроможності без необхідності застосування процедури звернення стягнення заставними кредиторами на майно, яке становить частину цілісного майнового комплексу та частину основної виробничої бази, без якої підприємство не може існувати та не може відновити свою виробничу діяльність.

Натомість в супереч інтересам боржника, інтересам інших кредиторів та всупереч завданням та положенням Кодексу України з процедур банкрутства, суд першої інстанції постановив ухвалу, яка ставить під загрозу можливість відновлення платоспроможності боржника.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 11.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" передано на розгляд колегії суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий), Копитова О.С., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15043/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.03.2024 (питання про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання дозволу на погашення вимог забезпеченого кредитора).

Разом з апеляційною скаргою боржник подав клопотання про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів задоволено та вжито заходи забезпечення вимог кредиторів у справі № 910/15043/21, які будуть діяти до закінчення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.03.2024; накладено арешт на нерухоме та рухоме майно, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" із забороною розпорядження та відчуження у будь-який спосіб; заборонено органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в тому числі, але не виключно, Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, державним реєстраторам, нотаріусам, іншим акредитованим та посадовим особам на вчинення реєстраційних дій, вносити будь-які зміни в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, що належить ТОВ "Комплекс Агромарс".

В судовому засіданні 05.06.2024 було оголошено перерву до 06.06.2024.

06.06.2024 боржник через електронний кабінет в ЄСІТС подав заяву про відвід колегії суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 визнано необґрунтованим відвід колегії суддів у складі: Сотніков С.В., Копитова О.С., Шаптала Є.Ю., викладений у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про відвід колегії суддів у складі: Сотніков С.В., Копитова О.С., Шаптала Є.Ю.

10.06.2024 матеріали справи передано судді-доповідачу Сотнікову С.В. для подальшого апеляційного розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 призначено розгляд справи № 910/15043/21 (питання про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання дозволу на погашення вимог забезпеченого кредитора) в судовому засіданні на 03.07.2024.

В судовому засіданні 03.07.2024 оголошено перерву до 04.07.2024 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

Заставний кредитор ТОВ "Інтер вей капітал" у відзиві на апеляційну скаргу заперечив доводи апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.03.2024 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Так, за доводами ТОВ "Інтер вей капітал" наявність можливості реалізації забезпеченими кредиторами свого права на задоволення забезпечених вимог за рахунок майна, яке є предметом забезпечення, не може тлумачитись як наявність недобросовісних дій, наявність незаконних або протиправних обставин та/або як наявність ознак, які свідчать про втрату або загрозу втрати майна боржника. Фактично, запровадження заходів забезпечення призвело до того, що вимоги ТОВ "Буддевелопмент Київ" (правонаступником якого є ТОВ "Фаст агро інвест") позбавили ТОВ "Інтер вей капітал" можливості реалізації прав прямо передбачених Кодексом.

Матеріали справи не містять доказів вжиття зі сторони боржника протягом 170 днів будь-яких значимих дій, направлених на створення передумов для формування взаємоприйнятного варіанту реструктуризації заборгованості, подальшого руху справи, порядку та якості врегулювання боргових зобов'язань або інших заходів направлених на погашення заборгованості.

ТОВ "Інтер вей капітал" зауважує на тому, що відповідно до положень КУзПБ, заставне майно та кошти від його продажу направляються виключено на погашення заборгованості заставного кредитора, і таким чином, задоволення заяви про забезпечення вимог кредиторів призвело до того, що кредитори знаходяться в нерівному становищі.

Заставний кредитор ТОВ "Олімп фінанс груп" у відзиві на апеляційну скаргу також заперечив доводи апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.03.2024 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника кредитора, вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

За визначенням ст. 1 КУзПБ, забезпеченими кредиторами є кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.

Згідно з абз. 1, 2 ч. 8 ст. 41 КУзПБ, дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство. Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".

Вказаною ухвалою також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника.

Станом на дату апеляційного розгляду справи, до боржника застосовано процедуру розпорядження майном.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" у задоволенні клопотання про знаття арештів та обтяжень з майна боржника.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів у справі № 910/15043/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" задоволено.

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" а також, третім особам, органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно об'єктів нерухомого та рухомого майна, право власності на які зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо укладення правочинів (щодо відчуження, передачі у власність (дарування) третім особам, передачі в заставу, реєстрації права власності на третіх осіб, будь-яке інше обтяження, інше) стосовно корпоративних прав ТОВ "КАГАРЛИК ЗЕРНОПРОДУКТ" (код ЄДРПОУ 42418396), ТОВ "АЙНА ГАССЕ" (код ЄДРПОУ 37038925), ТОВ "БОРИСПІЛЬСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД" (код ЄДРПОУ 42362447), ТОВ "ЗАВОД КИЇВКОМБІКОРМ" (код ЄДРПОУ 42341390), ТОВ "КУРГАНСЬКИЙ БРОЙЛЕР" (код ЄДРПОУ 30773272). Накладено арешт на корпоративні права ТОВ "КАГАРЛИК ЗЕРНОПРОДУКТ" (код ЄДРПОУ 42418396, ТОВ "АЙНА ГАССЕ" (код ЄДРПОУ 37038925), ТОВ "БОРИСПІЛЬСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД" (код ЄДРПОУ 42362447), ТОВ "ЗАВОД КИЇВКОМБІКОРМ" (код ЄДРПОУ 42341390), ТОВ "КУРГАНСЬКИЙ БРОЙЛЕР" (код ЄДРПОУ 30773272). Заборонено ТОВ "КОМПЛЕС АГРОМАРС" (код ЄДРПОУ 30160757) та будь яким іншим особам вчиняти будь які дії щодо укладення правочинів (щодо відчуження, передачі у власність (дарування) третім особам, передачі в заставу, реєстрації права власності на третіх осіб, будь-яке інше обтяження, інше) стосовно торгових марок - "ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА", "АГРОМАРС", "І В БУДНІ І В СВЯТА ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА", "КОЛИ СМАК ПЕРЕМАГАЄ", "ЇЖ НАТУРАЛЬНЕ", "ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА Добре, бо рідне", "ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА Смак домашньої курки", "MARSFF'S", "Agromars", що зареєстровані за юридичною особою - ТОВ "Комплекс Агромарс" (код ЄДРПОУ 30160757) згідно Бази Даних "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг".

Накладено арешт на торгові марки - "ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА", "АГРОМАРС", "І В БУДНІ І В СВЯТА ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА", "КОЛИ СМАК ПЕРЕМАГАЄ", "ЇЖ НАТУРАЛЬНЕ", "ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА, Добре, бо рідне", "ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА Смак домашньої курки", "MARSFF'S", "Agromars", що зареєстровані за юридичною особою - ТОВ "Комплекс Агромарс" (код ЄДРПОУ 30160757) згідно Бази Даних "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг".

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам здійснювати дії щодо відчуження, передачі у власність (дарування) третім особам, в тому числі передачу під заставу, іпотеку, заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації (в тому числі нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, його посадовим особам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступних об'єктів нерухомого майна (відповідно до переліку).

Накладено арешт на нерухоме майно, належне ТОВ "Комплекс Агромарс" (відповідно до переліку).

Накладено арешт на виробниче обладнання та устаткування, транспортні засоби, що належать на праві власності ТОВ "Комплекс Агромарс" використовується у господарській діяльності та обліковується у бухгалтерському обліку юридичної особи станом на 18.10.2021 року.

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер вей капітал" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп фінанс груп" звернулись до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів, надання дозволу на погашення вимог забезпеченого кредитора за рахунок майна боржника.

Клопотання обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер вей капітал" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп фінанс груп" є заставними кредиторами боржника, оскільки їх вимоги забезпечені заставою майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".

Оскільки в силу ч. 8 ст. 41 КУзПБ зі спливом 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном 08.04.2022 припинив свою дію мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів ТОВ "Інтер вей капітал" та ТОВ "Олімп фінанс груп" просили скасувати вжиті ухвалою суду заходи забезпечення вимог кредиторів щодо заставного майна та надати дозвіл на звернення стягнення на заставне майно боржника.

Боржник, заперечуючи проти клопотань про скасування заходів забезпечення, надання дозволу на погашення вимог забезпеченого кредитора за рахунок майна боржника, зазначив, що станом на момент звернення кредиторів із вказаними клопотаннями до суду обставини, які стали підставами для вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів ухвалою суду від 01.11.2021 не відпали. Заставне майно фактично є виробничою базою та основним активом боржника, відтак звернення забезпеченими кредиторами стягнення на заставне майно та відповідно виведення майнових активів боржника з його власності унеможливить відновлення платоспроможності боржника та унеможливить проведення санації боржника.

Також, боржник вважає, звернення стягнення на заставне майно призведе до зменшення інвестиційної привабливості активів боржника, а також призведе до унеможливлення проведення потенційної процедури санації боржника або погашення заборгованості боржника його засновниками, що унеможливить відновлення платоспроможності боржника та його виробничої діяльності. На переконання боржника, реалізація активів боржника має здійснюватись на конкурсних засадах, з метою забезпечення реалізації майна за найвищою ціною, проте обраний кредиторами спосіб задоволення їх забезпечених вимог може призвести до порушення вказаного принципу, оскільки в ході проведення оцінки майна та його реалізації в межах процедури банкрутства вартість заставного майна може перевищити розмір забезпечених вимог, що в свою чергу призведе до порушення прав інших кредиторів на задоволення їх вимог.

Оскаржене рішення суду першої інстанції ґрунтується та тому, що після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном 08.04.2022, господарським судом не було винесено постанову про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, а відтак припинилась дія мораторію на задоволення вимог кредиторів. Наявність забезпечення виконання грошового зобов'язання у вигляді застави/іпотеки надає такому кредитору певні особливості у статусі і обсязі протягом процедур банкрутства порівняно з іншими кредиторами боржника. Завданням суду є надання дозволу на звернення стягнення на майно, а не визначення порядку його реалізації, в даному випадку. При цьому, забезпечений кредитор реалізовує своє право шляхом звернення стягнення на майно у спосіб, визначений чинним законодавством.

Оскільки дія мораторію на задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника припинилася 08.04.2022, з дня введення процедури розпорядження майном та господарським судом не було винесено постанову про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, суд першої інстанції дійшов висновку задовольнити частково відповідні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер вей капітал" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп фінанс груп" на надання дозволу на погашення вимог забезпеченого кредитора за рахунок нерухомого майна боржника та надати дозвіл на звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", що є предметом забезпечення.

Таким чином, суд першої інстанції виходив з наявності у забезпеченого кредитора права на звернення стягнення на заставне майно боржника після завершення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном боржника.

Як вірно встановив суд першої інстанції, дія мораторію на задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, який був введений ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021, автоматично припинилася на підставі ч. 8 ст. 41 КУзПБ зі спливом 170 днів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу", застава є способом забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна перед іншими кредиторами. Аналогічна норма міститься у ст. 572 ЦК України.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

У статті 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Положеннями ст. 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

В частині 1 статті 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" унормовано, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) іпотекодавця або визнання його банкрутом, або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

У разі схвалення судом відповідно до законодавства про банкрутство плану санації чи реструктуризації боргів боржника за основним зобов'язанням, якщо він відмінний від іпотекодавця, іпотекодержатель, який голосував проти схвалення плану санації юридичної особи чи плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи, набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

Таким чином, наявність забезпечення виконання грошового зобов'язання у вигляді застави/іпотеки надає такому кредитору певні особливості у статусі і обсязі прав протягом процедур банкрутства порівняно з іншими кредиторами боржника.

Відповідно до ч. 14 ст. 39 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі, пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.

Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство (ч. 6 ст. 41 КУзПБ).

Отже з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство, процедура задоволення вимог забезпечених кредиторів щодо звернення стягнення на заставне майно відбувається виключно в межах справи про банкрутство за ухвалою господарського суду після встановлення факту спливу передбаченого ч. 8 ст. 41 КУзПБ строку (в процедурі розпорядження майном), або при переході до наступної судової процедури (санація, ліквідація) за відповідними правилами, передбаченими Кодексом для таких процедур.

Стаття 64 КУзПБ, якою врегульовано черговість задоволення вимог кредиторів, в частині шостій передбачає, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.

Верховний Суд в постанові від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15 сформулював наступні висновки щодо застосування норм права.

Відповідно до частини восьмої статті 41 КУзПБ дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство; щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації.

В частині шостій статті 41 КУзПБ унормовано, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, після спливу 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, має здійснюватися за ухвалою суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою господарським судом за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими.

Враховуючи те, що провадження у даній справі про банкрутство було відкрите 21.10.2021 із введенням процедури розпорядження майном боржника та мораторію на задоволення вимог кредиторів, строк дії мораторію на задоволення вимог забезпеченого кредитора сплив на підставі ч. 8 ст. 41 КУзПБ, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що забезпечений кредитор має право на погашення своїх вимог за рахунок майна боржника, що є предметом забезпечення.

При цьому, колегія суддів виходить з того, що наявність забезпечення виконання грошового зобов'язання у вигляді застави/іпотеки надає такому кредитору певні особливості у статусі і обсязі протягом процедур банкрутства порівняно з іншими кредиторами боржника. Надання дозволу на звернення стягнення на майно є дискрецією суду, в даному випадку. При цьому, забезпечений кредитор реалізовує своє право шляхом звернення стягнення на майно у спосіб, визначений чинним законодавством.

Одночасно, належить визнати правильним висновок суду першої інстанції про задоволення ТОВ "Інтер вей капітал" та ТОВ "Олімп фінанс груп" про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів, позаяк судом встановлено наявність у забезпечених кредиторів права на погашення їх вимог за рахунок майна боржника, а вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 заходи забезпечення вимог кредиторів перешкоджають забезпеченим кредиторам у реалізації своїх прав іпотекодержателя/заставодержателя.

Разом з тим, на переконання колегії суддів, при розгляді заяви забезпечених кредиторів, належить враховувати те, що звернення стягнення на майно боржника та реалізація його активів мають здійснюватися із урахуванням особливостей поточної процедури банкрутства, в даному випадку - процедура розпорядження майном, за результатами якої вирішуються питання про можливість відновлення платоспроможності або ліквідації боржника, а також з урахуванням інтересів усіх кредиторів та самого боржника.

Боржник у апеляційній скарзі посилається на вжиття власником боржника (учасниками товариства) заходів із погашення всіх грошових вимог кредиторів, а також на можливість погашення таких вимог під час наступної процедури - санації боржника.

Колегія суддів зазначає, що із наданих під час апеляційного розгляду даної справи протоколів зборів комітету кредиторів вбачається, що боржник був проти застосування до нього процедури санації.

Одночасно, у відповідності до ч. 5 ст. 41 КУзПБ дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном, керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною п'ятою статті 41 КУзПБ під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.

Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Тобто, під час процедури розпорядження майном, яка в даному випадку триває понад 2 роки, боржник був вправі одночасного задовольнити вимоги кредиторів. Втім, будь-які докази на підтвердження дійсних намірів, окрім заяв самого боржника, задовольнити вимоги кредиторів, зокрема, за рахунок грошових коштів власника боржника (учасників товариства), збільшення статутного капіталу тощо, матеріали справи не містять.

Доводи ж боржника про те, що звернення стягнення на зазначене в оскаржуваній ухвалі майно боржника, яке є його виробничими потужностями поза межами процедури банкрутства може призвести до втрати інтересу до участі у відновленні платоспроможності боржника потенційного інвестора, спростовуються заявами самого інвестора, який погоджується на умови за яких, кредиторами буде звернуто стягнення на заставне майно.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 08.03.2024 у даній справі, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними вище обставинами та матеріалами справи.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Господарського суду міста Києва від 08.03.2024 у справі № 910/15043/21 (питання про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання дозволу на погашення вимог забезпеченого кредитора) залишити без змін.

3. Заходи забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 910/15043/21, скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та з врахуванням ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 04.07.2024.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Є.Ю. Шаптала

О.С. Копитова