Справа № 947/8750/24
Провадження № 1-кп/947/795/24
01.07.2024 року колегія суддів Київського районного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023160000000455 від 28.12.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
В провадженнві Київського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22023160000000455 від 28.12.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з триманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Прокурор мотивує своє клопотання тим, що строк запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_8 спливає, а ризики невиконання нею своїх процесуальних обов'язків не відпали, тому вважає, що обраний Приморським районним судом м. Одеси ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою повинен бути продовжений, оскільки ОСОБА_8 може переховуватися від суду, у тому числі на непідконтрольних (окупованих терористичними організаціями "ДНР" та "ЛНР") територіях Донецької та Луганської областей, а також території АР Крим, що обґрунтовується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією ч. 2 ст.111 КК України; може здійснити вплив на свідків у кримінальному провадженні, які у судовому засіданні ще не допитані; може вчинити інше кримінальне правопорушення, у т.ч. проти основ національної безпеки України.
Прокурор вважає, що запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, неможливо.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України просить не визначати розмір застави.
Захисник ОСОБА_6 заперечувала проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що ризики, перелічені прокурором не доведені, доказів існування ризиків немає. Крім того, захисник, посилаючись на рішення Другого сенату Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2024 від 19 червня 2024 року, просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора або визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_7 заперечувала проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що ризики, перелічені прокурором не обгрунтовані та не вмотивовані. ОСОБА_8 є матір'ю-одиначкою, має постійне місце проживання, позитивно хзарактеризується, тому просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора або визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Обвинувачена ОСОБА_8 підтримала думку захисників.
Дослідивши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Так, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна.
Стороною обвинувачення доведені ризики, передбаченні ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, обвинувачена ОСОБА_8 , знаходячись на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від суду, може здійснити вплив на свідків у кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення, у т.ч. проти основ національної безпеки України.
Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , з урахуванням відомостей про особу обвинуваченої, тяжкості покарання, яке їй загрожує у разі визнання винною у скоєнні особливо тяжкого злочину, який є наднебезпечним в умовах воєнного стану, колегія суддівдійшла висновку, що існує реальний ризик, що обвинувачена може здійснити спробу переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення у т.ч. проти основ національної безпеки України.
Колегія суддів враховує правову позицію, викладену у рішенні Другого сенату Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2024 від 19 червня 2024 року, відповідно до якої КСУ дійшов висновку, що частина шоста статті 176 Кримінального процесуального кодексу України не суперечить статтям 3, 8, частинам першій, другій статті 29, частині першій статті 55, частині першій статті 62, частині першій статті 64 Конституції України.
Крім того, Конституційний Суд України вбачає правомірною мету, з якою законодавець доповнив частиною шостою статтю 176 КПК, маючи намір посилити захист суверенітету територіальної цілісності, недоторканності, обороноздатності, державної, економічної й інформаційної безпеки України за рахунок установлення вказаною нормою Кодексу тимчасово (на період дії воєнного стану) особливого порядку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до осіб, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочинів, які за тяжкістю й характером є наднебезпечними в умовах воєнного стану та зазначив, що під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч. 6 статті 176 КПК у суду є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177 та 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м'який запобіжний захід.
Викладене свідчить про те, що застосування застави як більш м'якого запобіжного заходу є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до п.5 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402- 05, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченої є неможливим, оскільки менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вищевказаним ризикам, та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченої, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає за доцільне продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб та відповідно до п.5 ч.4 ст.183 КПК України вважає необхідним при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 331, 369-372, 392-395 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 29.08.2024 року включно в ДУ "Одеський слідчий ізолятор".
Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору та направити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3