Справа № 496/2464/24
Провадження № 1-кс/496/1687/24
27 червня 2024 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого СВ ВП №2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, освіта середня, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за матеріалами кримінального провадження за № 12024163250000080 від 01.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
Слідчий СВ ВП №2 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , строком на 60 діб, в межах строку досудового розслідування.
При цьому посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 01.04.2024 близько 14:00 год. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), проник до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , в якому в цей час перебувала потерпіла ОСОБА_7 .
В цей час, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 стався конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. В ході конфлікту у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на спричинення ОСОБА_7 тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння. З метою реалізації свого злочинного задуму ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, з мотивів явної неповаги до охоронюваних державою цінностей життя та здоров'я, передбачаючи суспільно небезпечний характер своїх дій та свідомо бажаючи настання їх протиправних наслідків, бажаючи умисно спричинити ОСОБА_7 тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, наніс останній не менше двох ударів кулаком правої руки по голові, в область правої скроні, після чого дістав з кишені власної куртки предмет, ззовні схожий на пістолет, та, продовжуючи реалізацію свого злочинного задуму, металевою рукояткою вказаного предмету наніс ОСОБА_7 не менше двох ударів по голові в область правої скроні.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, перелому кісток черепа, забою головного мозку.
01.04.2024 року за даним фактом СВ ВП №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області внесені відомості до ЄРДР за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
02.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягав, посилаючись на обставини, викладені у письмовому клопотанні щодо існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, при цьому посилався на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не доведені з боку сторони обвинувачення, його підзахисний має постійне місце проживання, тому просив застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали, додані до клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п. 84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст. 5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви», № 48297/99, п.43, ЄКПЛ 2002-ІІ).
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину та до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтованість підозри підтверджена матеріалами, доданими до клопотання, а саме: протоколом огляду місця події від 01.04.2024 року; допитом допиту потерпілої ОСОБА_7 ; пред'явленням особи для впізнання за фотознімками з потерпілою ОСОБА_7 ; допитом свідка ОСОБА_8 ; допитом свідка ОСОБА_9 ; допитом свідка ОСОБА_10 , допитом свідка ОСОБА_11 , допитом свідка ОСОБА_12 , протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками ОСОБА_12 , протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_5 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, допитом підозрюваного ОСОБА_5 .
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є унеможливлення останнім переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Даний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 не може не усвідомлювати імовірність засудження за інкримінованим злочином, передбаченим ч. 1 ст. 121 КК України та призначення реальної міри покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Також підозрюваний ОСОБА_5 не має стійких соціальних зв'язків, офіційного джерела доходів.
Крім цього, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України наявний ризик, що пов'язаний із можливим незаконним впливом підозрюваного на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, тому, що на стадії досудового слідства не проведено всіх необхідних слідчих дій.
Також у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України наявний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, зважаючи на той факт, що ОСОБА_5 притягується до кримінальної відповідальності ВП №3 Первомайським РВП ГУНП в Миколаївській області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що свідчить про те, що останній на шлях виправлення не став.
Отже, враховуючи вищевикладене та те, що підозрюваний ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, підозрюваний ОСОБА_5 , розуміючи тяжкість покарання та перебуваючи на свободі, може вчиняти дії направлені на уникнення кримінальної відповідальності та дії перераховані в ч. 1 ст. 177 КПК України, тим самим перешкоджати всебічному, повному і неупередженому проведенню досудового розслідування, в сукупності усе вищесказане підтверджує та встановлює наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права визначення застави, оскільки інші (менш суворі заходи) не забезпечать виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом України та дотримання ним належної поведінки.
Щодо усного клопотання захисника ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то суд приймає до уваги вказані обставини, разом з тим враховує ризики передбачені ст. 177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_5 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, підстав для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу - не має.
Таким чином, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 є цілком обґрунтованим, так як вищевикладене дає достатні підстави для обрання виключного запобіжного заходу.
Обрання інших, менш тяжких запобіжних заходів, таких як особисте зобов'язання, домашній арешт чи застава не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього кримінальним процесуальним законодавством обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також вищеперерахованих ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, суд вважає недоцільним визначати йому розмір застави.
Таким чином, застосування більш м'яких запобіжних заходів не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, тому клопотання старшого слідчого слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 176-178,182-184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого СВ ВП №2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Встановити строк дії ухвали - 36 днів, а саме: з 27 червня 2024 року до 01 серпня 2024 року, в межах строку досудового розслідування.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 03.07.2024 року.