04 липня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 670/99/24
Провадження № 11-кп/4820/413/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
особи стосовно якої
вирішувалось питання про
застосування примусових
заходів медичного характеру ОСОБА_7 ,
законного представника ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 грудня 2023 року за № 12023243000004357 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу Віньковецького районного суду Хмельницької області від 28 березня 2024 року,-
Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 28 березня 2024 року щодо
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карижин, Віньковецького району, Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, інваліда 2-ої групи, не одруженого, не працюючого,
застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_7 , у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме до КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради залишено без змін до набрання ухвалою законної сили.
Витрати на залучення експерта, в розмірі 1514 грн. 56 коп., компенсовано за рахунок держави.
Вирішено питання стосовно речових доказів.
Скасовано арешт, накладений слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 грудня 2023 року на футболку зеленого піксельного забарвлення.
За ухвалою суду, 23 грудня 2023 року, близько 21 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщені будинку АДРЕСА_1 , під час розпивання алкогольних напоїв, вступив у словесну суперечку зі своїм рідним братом ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якої ОСОБА_7 , страждаючи хронічним психічним захворюванням у формі шизоафективного розладу, будучи в стані алкогольного сп'яніння, не маючи змоги усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, наніс кулаками обох рук не менше ніж вісім ударів в область голови потерпілого ОСОБА_11 , внаслідок чого останній, втративши рівновагу впав на підлогу. Після чого ОСОБА_7 , підійшовши до потерпілого та нахилившись над ним, наніс ще не менше одного удару кулаками лівої та правої руки в тулуб потерпілого, та після чого наніс в праве передпліччя потерпілого один удар ногою, після чого залишив потерпілого на підлозі кухонного приміщення вказаного домоволодіння.
В подальшому, 24 грудня 2023 року, близько 08 год. 40 хв., до потерпілого ОСОБА_11 було викликано бригаду екстреної швидкої медичної допомоги, лікарі якої надавши першу медичну допомогу ОСОБА_11 , госпіталізували останнього до КНП «Віньковецька багатопрофільна лікарня», а пізніше потерпілого було переведено до реанімаційного відділення КНП «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради. Потерпілий ОСОБА_11 перебував у зазначеному відділенні на лікуванні до 29 грудня 2023 року, в якому цього ж дня близько 03 год. 10 хв. помер від отриманих 23 грудня 2023 року травм.
Такими протиправними діями ОСОБА_7 спричинив потерпілому ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу, на фоні якого садно по зовнішній поверхні середньої третини правого передпліччя. Вказане тілесне ушкодження має ознаки легкого тілесного ушкодження, та в прямому причинному зв'язку з настанням смерті не перебуває; закритої черепно-мозкової травми: крововиливів обох навколочих ділянок, крововиливів правої та лівої вушної раковини, крововиливу в завушній ділянці зліва з переходом на шию, крововиливу в лівій виличній ділянці, крововиливу в м'які тканини правої скронево-тім'яної ділянки, переломів кісток носа, виличної кістки та верхньої щелепи зліва, субдуральної гематоми зліва, забою головного мозку на базальній поверхні лівої скроневої частки, субарахноїдального крововиливу; закритої тупої травми грудної клітини: прямих переломів 6-10 ребер по одній лінії, між передньою та середньою аксілярними лініями справа, правобічного гемо пневмотораксу (клінічно). Перераховані вище тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинному зв'язку із настанням смерті.
Причиною смерті ОСОБА_11 є закрита черепно-мозкова травма з множинними крововиливами голови, переломи кісток носа, лівої виличної кістки та верхньої щелепи зліва (місця прикладання травмуючої сили), з забоєм речовини головного мозку, субарахноїдальним крововиливом, субдуральним крововиливом, яка ускладнилась набряком головного мозку.
Своїми діями, які виразилися у нанесенні тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння та таким, що спричинили смерть потерпілого, ОСОБА_7 вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В своїх апеляційних скаргах потерпіла ОСОБА_6 та захисник-адвокат ОСОБА_9 просять ухвалу місцевого суду скасувати, постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим режимом. Акцентують увагу, щ судом першої інстанції не враховано того, що ОСОБА_7 визнав вину, активно сприяв розкриттю суспільно-небезпечного діяння, за місцем проживання характеризується позитивно, а також думку судово-психіатричного експерта, який вважає, що ОСОБА_7 можна госпіталізувати із посиленим наглядом.
Окрім того, потерпіла в апеляційній скарзі просить речові докази, а саме: кофти, куртку, спортивні штани, взуття, повернути ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку потерпілої, захисника-адвоката ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , його законного представника та прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга потерпілої ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_9 - відхиленню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Доведеність вини в скоєнні ОСОБА_7 суспільно небезпечного діяння, при встановлених судом фактичних обставинах, кваліфікації його дій, ніким не оспорюється, а тому ухвала суду в цій частині апеляційним судом не перевіряється.
Що стосується доводів апеляційних скарг про необхідність застосування до ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим режимом, то слід зазначити наступне.
Так, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили злочин у стані неосудності.
Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру, зокрема і госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом. Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане із посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 20 від 12 січня 2024 року, ОСОБА_7 , на період інкримінованого йому кримінального правопорушення, виявляв шизоафективний розлад, змішаний тип, а тому не усвідомлював свої дії та не міг керувати ними, не може усвідомлювати свої дії та не може керувати ними й на теперішній час. ОСОБА_7 , за своїм психічним станом, потребує примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення його в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов'язкового лікування, а також запобігання вчинення ним суспільно-небезпечних діянь (а.п.127-130, т.2).
Суд першої інстанції, беручи до уваги висновок судово-психіатричного експерта № 20 від 12 січня 2024 року, враховуючи характер та тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого діяння, з урахуванням ступеню небезпечності ОСОБА_7 для себе та інших осіб, прийшов до висновку про необхідність застосування щодо останнього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Колегія суддів погоджується із позицією місцевого суду, оскільки висновок судово-психіатричного експерта № 20 від 12 січня 2024 року відповідає психічному стану і перебігу хвороби у ОСОБА_7 , є об'єктивною оцінкою психічного стану і суспільної небезпеки, на момент огляду, та є належним доказом для прийняття рішення у цьому провадженні.
Окрім того, враховуючи те, що ОСОБА_7 , у стані неосудності, вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, яке пов'язане із посяганням на життя інших осіб і такі його протиправні дії призвели до смерті потерпілого, посилання в апеляційних скаргах на застосування до ОСОБА_7 заходів медичного характеру із суворим наглядом є необґрунтованими, оскільки такий вид заходу застосовується лише до психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння не пов'язане із посяганням на життя інших осіб.
З огляду на фактичні обставини кримінального провадження, положення кримінального закону, призначений судом ОСОБА_7 вид примусового заходу медичного характеру, за своїм видом, є обґрунтованим та необхідним. Підстав для зміни застосованого ОСОБА_7 виду примусового заходу медичного характеру, апеляційний суд не вбачає.
Разом з тим, що стосується доводів апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_6 , в частині повернення речових доказів (одягу) ОСОБА_7 , колегія суддів зазначає наступне.
Так, положеннями п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України визначено, що речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, повертаються власнику, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне повернути речові докази (одяг) власнику - ОСОБА_7 .
Встановлене порушення вимог закону судом першої інстанції, при вирішенні долі речових доказів, в даному випадку, є підставою для зміни ухвали суду.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_9 відхилити.
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Віньковецького районного суду Хмельницької області від 28 березня 2024 року щодо ОСОБА_7 в частині вирішення долі речових доказів змінити.
Речові докази: кофту чорного кольору, куртку чорного кольору із написом «Colins», спортивні штани темно-синього кольору із написом «Adidas», кофту темно-синього кольору із написом «Adidas», взуття чорного кольору повернути власнику ОСОБА_7 .
В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а особою, щодо якої застосовано примусові заходи медичного характеру - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3