04 липня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянув в судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.06.2024 року, стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ковалівка Єланецького району Миколаївської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, без реєстрації, мешканця АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч.4, 190 ч.2 КК України,
якою обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 серпня 2024 року включно.
встановив:
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу суду, постановити нову, якою обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Короткий зміст ухвали.
Ухвалою суду обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 серпня 2024 року включно.
Визначено розмір застави - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 грн.
У разі внесення застави покладено на ОСОБА_6 обов'язки, визначені п.2,3 ч.5 ст. 194 КПК України.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала суду є незаконною та необґрунтованою.
Зазначає, що стороною обвинувачення не було доведено вказаних в клопотанні ризиків, передбачених ч.1 ст. 171 КПК України.
Вважає, що враховуючи відомості про особу обвинуваченого, наявна можливість застосування до нього іншого, більш м'якого, запобіжного заходу, який може забезпечити виконання обвинуваченим обов'язків передбачених кримінально-процесуальним законодавством.
Обставини встановлені судом першої інстанції.
В провадженні Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №12022152110000369 від 15.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.4, 190 ч.2 КК України.
Судом встановлено, що 25.03.2023 року з Одеського апеляційного суду після скасування вироку надійшло кримінальне провадження №12022152110000369 від 15.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.4, 190 ч.2 КК України, для призначення нового розгляду кримінального провадження зі стадії підготовчого судового провадження.
Ухвалою суду від 27.03.2024 року призначено підготовче судове засідання в наданій справі на 09.04.2024 року.
При цьому ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.02.2024 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 11.04.2024 року, але не більше ніж на 60 днів, тобто фактично до 08.04.2024 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.04.2024 року виправлено описку в зазначеній вище ухвалі і визначено строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 08.04.2024 року.
У зв'язку з тим, що фактично строк тримання під вартою ОСОБА_6 спливав до підготовчого судового засідання, за клопотанням прокурора слідчим суддею Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.04.2024 року відповідно до ч.4 ст. 176, ч.6 ст. 199 КПК України ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 02.06.2024 року.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду ухвалу слідчого судді скасовано. Відмовлено прокурору у продовженні ОСОБА_6 запобіжного заходу, у зв'язку з чим того ж дня його було звільнено з Кіровоградського СІЗО, після чого обвинувачений в підготовче судове засідання не з'явився. Розгляд справи було відкладено на 03.06.2024 року.
03.06.2024 року обвинувачений в підготовче судове засідання також не з'являвся.
Після звільнення з СІЗО ОСОБА_6 захиснику і суду своє місце перебування не повідомив, хоча як обвинувачений мав такий обов'язок. Зареєстроване місце проживання у нього відсутнє, у зв'язку з чим неможливо повідомити його про розгляд справи та здійснити привід.
03.06.2024 року прокурор подав клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також клопотання про розшук обвинуваченого, про дозвіл на його затримання з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Ухвалою суду від 03.06.2024 року оголошено розшук обвинуваченого, надано дозвіл на його затримання з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Провадження у справі зупинено до розшуку обвинуваченого і доставки його до суду.
25.06.2024 року ОСОБА_6 затримано. 26.06.2024 року його доставлено до суду.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків та недоцільність застосування іншого запобіжного заходу.
Задовольняючи клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що зазначеним у клопотанні ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до матеріалів судового провадження в провадженні. Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №12022152110000369 від 15.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.4, 190 ч.2 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 суд, пославшись на відомості, що характеризують особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні в тому числі аналогічних тяжких злочинів, не має ані зареєстрованого, ані іншого постійного місця проживання, сім'ї, усталених соціальних зв'язків, не працює, переховувався від суду, ухилявся від виконання своїх процесуальних обов'язків, прийшов до висновку, що наявні ризики, визначені ч.1 чт. 177 КПК України і запобігти вказаним ризикам інакше, ніж шляхом тримання обвинуваченого під вартою, наразі не видається за можливе.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а отже з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у інкримінованому злочині, обвинувачений може переховуватись від суду.
Слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Також наявність ризику переховування обвинуваченого від суду підтверджує поведінка ОСОБА_6 , який тривалий час до суду не з'являвся, в зв'язку з чим ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області суду від 03.06.2024 року було оголошено розшук обвинуваченого, надано дозвіл на його затримання з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Також наявними є ризики того, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків та потерпілих, з метою зміни показань наданих ними на досудовому розслідуванні, з метою уникнення відповідальності. Окрім того, обвинувачений може вживати заходів для перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у справі з метою зменшити або взагалі уникнути відповідальності та продовжити свою злочинну діяльність.
Вищенаведене вказує на існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме наявність ризиків переховування обвинуваченим від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, перешкоджанню кримінальному провадженню та продовження злочинної діяльності.
Тому не є слушними доводи захисника, щодо відсутності ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України.
Беручи до уваги доведеність ризиків, передбачених ч.1 статті 177 КПК України, а також серйозність висунутого ОСОБА_6 обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, апеляційний суд не знаходить підстав для зміни обраного запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід, як того просить апелянт.
Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не є доцільним, оскільки те, що обвинувачений працевлаштувався на роботу не є тими визначальними обставинами, які б давали можливість обрати останньому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою і суттєво не впливає на існуючі ризики.
Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, а відтак, і для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 418, 419, 422-1, 424, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.06.2024 року, якою ОСОБА_7 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: