Справа № 750/3540/24
Провадження № 3/750/1363/24
04 липня 2024 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м.Чернігова Кузнєцова О.О., за участю секретаря Чернобай Н.О., адвоката Потапової С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно із протоколом 08.03.2024 о 06 год.08 хв. в м.Чернігові, про пр.-ту Л.Лук'яненка, 21 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi L200» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager, результат позитивний - 1,39 ‰. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні адвокат Птапова С.М. просила закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначила, що підстава зупинки не відповідає вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», оскільки в рапорті вказана одна причина, яка спростовується відповідями, наданими на запит адвоката. Також наголошувала на тому, що факт керування не підтверджено належними доказами, відео починається із того, як ОСОБА_1 знаходиться поруч автомобіля. Фактично огляд особи не відбувся. Ознаки, які озвучені поліцейським не відповідають тим ознакам, які ним внесені в офіційний документ - акт огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. Тому огляд, проведений з порушенням вимог закону, є недійсним.
Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння.
Згідно п.2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши захисника, оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності - ст. 245 КУпАП.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, а також «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, далі (Порядок) та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, (далі - Інструкція).
У відповідності до п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року «Судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За змістом статей 130 та 266 КУпАП огляду на стан алкогольного сп'яніння та притягненню до адміністративної відповідальності за відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння порядку підлягають особи, які керують транспортними засобами.
Під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом або за допомогою буксирування.
Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає його використання за призначенням, тобто з метою керування.
В даному випадку об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є саме керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), а його суб'єктом є будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) на момент керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу та швидкість реакції, незалежно від наявності чи відсутності посвідчення водія.
Суддею після перегляду відеозапису, встановлено, що на ньому не зафіксовано жодних відомостей, які б свідчили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки з самого початку відеозапису вбачається рух автомобіля. Час - 06 год 09 хв 17 сек. Зафіксовано зупинення транспортного засобу. Проте встановити хто знаходиться за кермом автомобіля не вбачається можливим.
В подальшому відео продовжується вже о 06 год 11 хв. 04 сек. При цьому ОСОБА_1 разом з працівниками поліції знаходиться біля автомобіля, та відповідає на їх питання про свою особистість.
Отже, між зупинкою транспортного засобу та початком відеозапису розмови із ОСОБА_1 пройшло 2 хвилини. Суд позбавлений можливості встановити, що відбувалось в цей проміжок часу, хто дійсно знаходився в автомобілі та керував ним.
Доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi L200» д.н.з. НОМЕР_1 о 06 год 08 хв. суду не надано.
Крім того, суд вважає за необхідне додатково звернути увагу на наступне.
Один із поліцейських, підходячи до автомобіля із номерним знаком НОМЕР_1 , запитує у ОСОБА_1 «проживаєте тут», «ви нікого не підрізали, таксисти жалувались». ОСОБА_1 запитує у відповідь «на мене?». Поліцейський відповідає «не, взагалі автомобіль схожий».
Разом з тим, до протоколу додано рапорт, згідно якого інспектор взводу 1 роти 3 БУПП в Чернігівській області Щиголь І. повідомляє про те, що під час несення служби з 20 год 00 хв. 07.03.2024 по 08.03.2024 було отримано повідомлення від громадянина ОСОБА_2 , який побажав залишитися анонімом, про те, що ТЗ «Mitsubishi L200» д.н.з. НОМЕР_1 рухається по місту Чернігів, та поїхав від вул. І.Богуна в сторону гот Градецький та може бути причетний до адміністративного правопорушення.
Отже, матеріали справи містять дані щодо двох різних обставин, які стали підставою для зупинення транспортного засобу «Mitsubishi L200» д.н.з. НОМЕР_1 ».
В судовому засіданні адвокат надала відповідь з УПП в Чернігівській області від 29.04.2024 на їх адвокатський запит, згідно із якою повідомлення на лінію «102» надійшло 07.03.2024 о 16 год 54 хв., тобто коли патрульними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 патрулювання не здійснювалось.
Викликів на лінію «102» 08.03.2024 щодо даного автомобіля не здійснювалось. Не надходили виклики і до ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, про що адвокатом також була надана відповідь із даної установи.
Таким чином, факт зупинки транспортного засобу у відповідності до вимог п.п.3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» не доведено.
Матеріали справи не містять відомостей про представлення поліцейськими ОСОБА_1 із зазначенням прізвища ім'я та займаної посади, а також про повідомлення про здійснення відеофіксації їх розмови.
Крім того, під час розмови із ОСОБА_1 поліцейський повідомляє, що вбачає у нього наступні ознаки алкогольного сп'яніння - «запах алкоголю, почервоніння обличчя, є хвилювання або шо». В той же час, в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння був проведений у зв'язку із виявленими ознаками - запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів. Отже, зазначені в акті ознаки не відповідають оголошеним поліцейським на відео і крім того, така ознака як «хвилювання або шо» не передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Поліцейський говорить «я вимушений запропонувати пройти огляд», в той час як вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху передбачають, що поліцейський повинен висунути вимогу пройти огляд.
Також, поліцейськими не було роз'яснено, що в разі не згоди із результатом, огляд на визначення стану сп'яніння проводиться у лікаря -нарколога.
Отже, суд додатково констатує, що працівниками поліції не було дотримано вимог закону щодо порядку зупинення транспортного засобу, а також вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року «Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно приписів Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, (ст. 61) Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви відносно доведеності вини особи тлумачаться на його користь. (стаття 62).
Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи, і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується і стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Також слід зазначити, що як слідує з рішення ВС/КАС у справі №524/5741/16-а від 20.05.2020 року рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, а сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів.
Вважаю, що протокол про адмінправопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься повинна ґрунтуватися на первинних доказах, зокрема на візуальних спостереженнях, фото- та відео- фіксації, поясненнях свідків тощо.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
При цьому наголошую, що суд (суддя) не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, адже діючи таким чином, він неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За таких обставин, враховуючи що в справі не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вину працівниками поліції не доведено належним чином, а представлені суду докази не є такими, що беззаперечно підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За встановлених обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст. 6, 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284, ст. 294 КУпАП, суддя,-
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - провадженням закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м.Чернігова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.О. Кузнєцова