Справа № 729/501/24
2/729/227/24 р.
26 червня 2024 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:
судді Бойко В.І., за участю секретаря судового засідання Шлапак Н.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бобровицької міської ради Чернігівської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -
Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її племінник ОСОБА_2 . На момент смерті ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай), посвідчене дублікатом сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН №0347737 від 23.02.2000 року, розміром 4,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що перебуває в колективній власності колишнього КСП «Олександрівське», розташованого на території с. Олександрівка Бобровицького району Чернігівської області.
Спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , позивач прийняла, що підтверджується заявою про прийняття спадщини та матеріалами спадкової справи 586/2006.
ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (в актовому записі про його народження прізвище записано ОСОБА_3 ), тобто потрібно вносити зміни в актовий запис про народження. Позивач не може бути замовником в РАЦСі на виправлення помилки та отримання витягу з актового запису про народження свого племінника, так як не може до кінця встановити родинний зв'язок зі своєю рідною сестрою по батькові. В реєстрах відсутні актові записи про реєстрацію шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Позивач - ОСОБА_1 (« ОСОБА_6 » мовою оригіналу) народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , відповідно до якого її мати - « ОСОБА_7 » мовою оригіналу, батько - «Чухлиб Влас ОСОБА_8 » мовою оригіналу.
Факт родинних відносин між позивачкою та її сестрою по батьку, ОСОБА_9 (« ОСОБА_10 » так у документі, ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується архівною довідкою з Державного архіву Чернігівської області від 06.11.2023 року №Л-1431, відповідно до якої мати - « ОСОБА_11 » так у документі, батько - «Чухлеб Влас ОСОБА_12 ».
Сестра позивачки, ОСОБА_13 померла у 1964 році, свідоцтва про смерть у позивачки немає, адже в неї був чоловік (відповідно документи мали залишитись у нього). Їй відомо що він помер раніше свого сина ОСОБА_2 . Нажаль односельчан які б пам'ятали історію їх родини, і могли б це підтвердити в суді, не залишилося.
Державним нотаріусом Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області Кучерявець Л.О., було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) від 03.02.2024 року.
15.02.2024 року у випуску газети «ГАРТ» №7 (3166) опубліковано оголошення, що втрачено дублікатом сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН №0347737 від 23.02.2000 р. на ім'я ОСОБА_2 , вважати недійсним.
Згідно довідки ВП №2 (м. Бобровиця) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області за №7/124/45.2-2024 від 19.02.2024 року, про те, що дублікат сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН №0347737, належний ОСОБА_2 , в стіл знахідок не надходив і ніде не значиться.?
Позивачка є єдиною спадкоємицею за законом третьої черги на спадщину після смерті ОСОБА_2 . Спадкоємців за законом, які мають право на обов'язкову частку у спадщині ОСОБА_2 відсутні.
Ухвалою суду від 07.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
08.04.2024 року від представника відповідача Бобровицької міської ради Чернігівської області надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Бобровицької міської ради Чернігівської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, Бобровицька міська рада вважає позов необгрунтованим та таким що не підлягає задоволенню зважаючи на відсутність доказів, які б з достовірністю підтверджували факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є рідним племінником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Позивач стверджує, що ОСОБА_2 є її рідним племінником, проте жодних підтверджуючих такий факт документів, на їхню думку, суду не надає. Позивачем навіть не долучено до матеріалів справи свідоцтво про народження ОСОБА_2 .
В долучених до матеріалах справи доказах містяться розбіжності щодо дати народження ОСОБА_10 , адже у архівній довідці від 06.11.2023 року № Ч-1431 дата народження ОСОБА_10 17 серпня 1923 року в той час коли у Витязі № 00040578413 від 18 липня 2023 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану дата народження ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 .
В свідоцтві про народження позивача прізвище, ім'я, по батькові матері ОСОБА_7 в той час коли згідно архівної довідки від 06.11.2023 року № Ч-1431 мати ОСОБА_10 - ОСОБА_11 .
Звертають увагу суду, що спадкова справа відкрита після смерті ОСОБА_2 в той час коли в постанові про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) значиться спадкодавцем ОСОБА_2 .
03.05.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що стосовно викладених у відзиві відповідача заперечень щодо не надання свідоцтва про народження ОСОБА_2 , просить звернути увагу на її пояснення викладенні в позовній заяві, а саме в актовому записі про народження ОСОБА_2 прізвище записано ОСОБА_3 , тобто потрібно вносити зміни в актовий запис про народження. Позивач не може бути замовником в РАЦСі на виправлення помилки та отримання витягу з актового запису про народження свого племінника, адже не може до кінця встановити родинний зв'язок зі своєю рідною сестрою по батькові. В реєстрах відсутні актові записи про реєстрацію шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Це підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану №00040578413 від 18.07.2023 року та повідомленням з Державного архіву Чернігівської області від 06.11.2023 року №Л-1432.
Щодо розбіжностей прізвища, ім'я, по батькові їх матерів: у позивача « ОСОБА_7 » мовою оригіналу, та у її сестри « ОСОБА_11 » так у документі, просить звернути увагу на її пояснення викладенні в позовній заяві, а саме що вони є сестрами по батькові.
У відзиві не вірно вказана дата народження її сестри по батьку, ОСОБА_9 (« ОСОБА_10 » так у документі, ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується архівною довідкою з Державного архіву Чернігівської області від 06.11.2023 року №Л-1431, відповідно до якої мати - « ОСОБА_11 » так у документі, батько - «Чухлеб Влас ОСОБА_14 » так у документі. А саме вказано 17 серпня 1923 року, в той час як в позовній заяві описано 17 вересня 1923 року.
З огляду на вищезазначене, вважає, що є всі підстави в задоволенні позовної заяви.
Ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 09.05.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити за наявними матріалами справи.
Представник відповідача Бобровицької міської ради Чернігівської області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги не визнають.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши наявні докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, встановив наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане 10.05.2006 р.(а.с.9).
Відповідно до довідки №1477/4-0717 2024 від 18.01.2024 року виданої Олександрівським старостинським округом Бобровицької міської ради Ніжинського району Чернігівської області про те, що на момент смерті ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
Копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №7335778 від 16.11.2006 р. підтверджується, що після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа 586/2006(а.с.11).
Постановою державного нотаріуса Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області Кучерявець Л.О. від 03.02.2024 року, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) позивачу було відмовлено у зв'язку з тим, що було виявлено відсутність документів, які б підтвердили родинні зв'язки спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.18-19).
Із постанови державного нотаріуса Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області Кучерявець Л.О. від 03.02.2024 року, також вбачається, що 14 червня 2008 року № 2-14/1372 на адресу нотаріальної контори надійшла заява від ОСОБА_15 про прийняття ним спадщини за законом після смерті двоюрідного брата, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , справжність підпису на якій засвідчено ОСОБА_16 , приватним нотаріусом Бобровицького районного нотаріального округу Чернігівської області 14 травня 2008 року за реєстровим номером 746 та якому рішенням Бобровицького районного суду від 16 квітня 2008 року (справа № 2-389/2008 р.) було визначено додатковий строк три місяці з дня вступу рішенням в законну силу для подання ним заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 двоюрідного брата ОСОБА_2 . Дана заява була зареєстрована у книзі обліку і реєстрації спадкових справ за № 753 та приєднана до спадкової справи № 586/2006.
Таким чином, двоюрідний брат ОСОБА_15 також звертався з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 .
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першою статті 15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 51ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Тлумачення статті 51ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.
Відтак, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
З огляду на викладене, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
Таким чином, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
До такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 по справі № 523/9076/16-ц.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.03.2021 в справі № 226/817/19 (провадження № 61-6327св20) вказано, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.11.2021 в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».
Така ж позиція висловлена у постановах Верховного суду від 01.03.2023 у справі № 604/1312/20, від 19.01.2022 у справі № 280/4/18.
У даній справі предметом спору є встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , при цьому відповідачем зазначено Бобровицьку міську раду Чернігівської області.
Разом із тим, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 є інший можливий спадкоємець - його двоюрідний брат ОСОБА_15 , від якого до нотаріальної контори надійшла заява про прийняття спадщини за законом та якому рішенням Бобровицького районного суду від 16 квітня 2008 року у справі № 2-389/2008, було визначено додатковий строк три місяці з дня вступу рішення в законну силу для подання ним заяви про прийняття спадщини, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 двоюрідного брата ОСОБА_2 .
Таким чином, ОСОБА_15 являється належним відповідачем по справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій.
Разом із тим, суд не може примушувати сторін до вчинення тих чи інших процесуальних дій, оскільки це суперечить принципу диспозитивності цивільного судочинства.
Частиною 4 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.
Позивач у судовому засіданні клопотань про залучення до участі у справі ОСОБА_15 в якості відповідача або заміни неналежного відповідача, не заявляла.
Таким чином, слід дійти висновку, що суд у силу покладених на нього процесуальним законом повноважень, позбавлений можливості самостійно визначити суб'єктний склад учасників справи, проте, встановивши, що у справі не залучено усіх суб'єктів, які мають відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог як відповідачі, суд відмовляє у позові з цих підстав.
Вказане узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.
Враховуючи вказані положення закону, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 158, 258, 259, 265, 289, 354 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Бобровицької міської ради Чернігівської області про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є її рідним племінником та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , розміром 4,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що перебуває в колективній власності колишнього КСП «Олександрівське», посвідчене дублікатом сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН №0347737 від 23.02.2000 р., виданим на ім'я ОСОБА_2 відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони по справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - Бобровицька міська рада Чернігівської області, ЄДРПОУ 04061990, місцезнаходження: 17400, м. Бобровиця, Ніжинський район, Чернігівська область, вул. Незалежності, буд. 46.
Суддя В.І. Бойко