Справа № 346/7090/23
Провадження № 22-ц/4808/758/24
Головуючий у 1 інстанції Яремин М. П.
Суддя-доповідач Василишин Л. В.
27 червня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В.,
суддів: Максюти І. О., І. В. Бойчука
секретаря Кузнєцова В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 11 березня 2024 року в складі судді Яремин М. П., ухвалене в м. Коломиї Івано-Франківській області, повний текст якого складено 15 березня 2024 року, у справіза позовом ОСОБА_1 до Підгайчиківської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на рухоме майно в порядку спадкування,
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Підгайчиківської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на рухоме майно в порядку спадкування.
Позов обґрунтовано тим, що 07 березня 2022 року загинув захищаючи незалежність України його брат - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина за законом, яка складається із автомобіля марки «Mercedes-Benz A 170». Батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 будучи спадкоємцями першої черги відмовились від своїх часток у спадковому майні на його користь, про що подали відповідні заяви нотаріусу.
20 липня 2023 року він звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини за законом. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на транспортний засіб. Крім того, він звернувся із заявою про реєстрацію транспортного засобу в територіальний сервісний центр НОМЕР_1 (на правах відділу, м. Коломия) РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, де йому також відмовлено, оскільки ним не надано відповідних документів, що підтверджують правомірність придбання транспорного засобу.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_5 просив визнати за ним право власності на автомобіль марки «Mercedes-Benz A 170» у порядку спадкування за законом.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 11 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не здійснив державну реєстрацію автомобіля марки «Mercedes-Benz A 170», номер кузова (VIN) - НОМЕР_2 відповідно до вимог закону, а тому такий не набув статусу речі у розумінні статті 179 ЦК України, а відповідно не належить до складу спадщини, яка може бути успадкована позивачем.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення справи та неправильне застосування норм матеріального праваі порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що постановою Кабінету Міністрів України №190 від 04 березня 2022 року внесено зміни до пункту 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, відповідно до яких продовжено строк щодо державної реєстрації транспортних засобів на час воєнного стану.
Також вказує, що зважаючи на те, що спірний автомобіль на законних підставах належав спадкодавцю ОСОБА_2 , він у встановленому законом порядку прийняв спадщину, то у суду першої інстанції були підстави для визнання за ним права власності на транспортний засіб.
Позиція інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не подано. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заяви (клопотання) учасників справи
У судове засіданні апеляційного суду учасники справи не з'явились, будучи належним чином повідомленні про час, день та місце розгляду справи.
Фактичні обставини справи
Відповідно до договору купівлі-продажу від 15 квітня 2018 року з перекладом з польської на українську мову, ОСОБА_6 (громадянин Польщі) продав, а ОСОБА_7 купив автомобіль марки «Мерседес-Бенц А-170», реєстраційний номер « НОМЕР_3 », № кузова: НОМЕР_2 , рік випуску 2000 ( а.с. 12, 13 ).
Згідно з митною електронною декларацією (ІМ 40 АА ( форма МД-2 ) № UA206020/2022/001527, ОСОБА_2 на Львівській митниці 03 лютого 2022 року під час ввезення товару на митну територію України задекларував автомобіль легковий, вживаний, марки «Mercedes-Benz», модель «A 170», модельний рік - 2000, номер кузова - НОМЕР_2 , об'єм двигуна - 1 689 см3, потужність двигуна - 66 КВТ., тип двигуна - дизельний (а.с. 9).
03 лютого 2022 року Івано-Франківською митницею Державної митної служби України видано посвідчення про реєстрацію легкового транспортного засобу марки «Mercedes-Benz A 170», код згідно з УКТ ЗЕД 8703329030, дата виготовлення 01 січня 2000 року, ідентифікаційний номер або номер кузова НОМЕР_2 , об'єм двигуна (куб. см) 1 689, дата переміщення через митний кордон України 20 травня 2018 року, згідно з яким Івано-Франківська митницею не заперечує проти реєстрації в підрозділі МВС України, який відповідно до законодавства України вповноважений здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку транспортного засобу, зазначеного в цьому посвідченні транспортного засобу на ім'я ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1 ; транспортний засіб повинен бути пред'явлений підрозділу ДАІ МВС України, який відповідно до законодавства України вповноважений здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку ТЗ, у десятиденний строк для реєстрації (а.с. 8 ). Однак такої реєстрації ОСОБА_2 не здійснив.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 04 квітня 2022 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Слобода-Кухарська Вишгородського району Київської області (а.с.7).
Згідно довідок № 166 та №210, виданих відповідно 25 липня 2023 року та 02 листопада 2023 року Загайпільським старостинським округом Підгайчиківської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , який проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 , належав автомобіль марки «Mercedes-Benz A 170», номер кузова НОМЕР_2 . На час смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у вказаному будинку проживали та були зареєстровані: ОСОБА_3 - батько; ОСОБА_4 - мати; ОСОБА_1 - брат. Заповіт від імені ОСОБА_2 виконкомом вказаної сільської ради не посвідчувався (а.с. 42, 43 ).
17 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Іванова В. О. із заявою про прийняття спадщини після смерті свого брата ОСОБА_2 . Батьки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали заяви про відмову від спадщини, в тому числі від обов'язкової частки, після смерті сина ОСОБА_2 ( а.с.52, 53, 69, 71, 83 ).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії вказаного приватного нотаріуса від 20 липня 2023 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний транспортний засіб у зв'язку з тим, що він не може надати правовстановлюючий документ на вказаний транспортний засіб. При цьому нотаріус зазначив, що позивач надав йому посвідчення про реєстрацію ТЗ, видане Івано-Франківською митницею Державної митної служби України 03 лютого 2022 року, з якого вбачається, що спадкодавець купив його за кордоном, ввіз та розмитнив, але не встиг за життя зареєструвати право власності на нього та не отримав правовстановлюючий документ (а.с.41).
Відповідно до листа Територіального сервісного центру МВС № 2643 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях Головного сервісного центру МВС №31/28/-42-2643 від 31 жовтня 2023 року, центр, розглянувши звернення ОСОБА_1 щодо реєстрації ТЗ марки «Mercedes-Benz A 170», 2000 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 повідомив останнього, що відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, окрім іншого: копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати. Зареєструвати даний транспортний засіб на ОСОБА_1 можливе за умови дотримання вказаного законодавства (а.с. 44-45).
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі праваі обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з частинами першою, другою пункту першого статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, і способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення права власності в нотаріальному порядку.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).
Разом з тим, спадкоємцю може належати в порядку спадкування лише те майно, право на яке за життя набув спадкодавець.
Відповідно до частин першої, другої статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Відповідно до частини третьої статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Згідно з пунктом 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року N 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
Відповідно до пункту 8 цього Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників та документів, які підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін в реєстраційні документи.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори купівлі продажу, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; договори, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів: договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортні засоби договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб'єктів уповноваженою особою і скріплені печаткою; договір комісії між власником транспортного засобу і суб'єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб'єкт господарювання, які підписані від імені суб'єкта господарювання уповноваженою особою та скріплені печаткою (за її наявності), у разі продажу транспортних засобів суб'єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу; свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати; рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном; рішеннями власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило па транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів транспортного засобу та конкретного одержувача; митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане органом доходів і зборів посвідчення про реєстрацію в уповноваженому органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договір фінансового лізингу; акт про проведені електронні торги або постанова та акт про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем; договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений за результатами прилюдних торгів (аукціону) або електронних торгів,за яким продавцем виступає Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами,одержаними від корупційних та інших злочинів.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеного при розгляді справи № 683/2694/16-ц (провадження № 61-17988св18) про визнання права власності на автомобіль та зняття арешту, аналізуючи, зокрема, положення статей 328, 334 ЦК України та статті 34 Закону України «Про дорожній рух», зазначено що сам по собі договір купівлі-продажу транспортного засобу, вчинений у простій письмовій формі, без реального зняття з реєстрації, перереєстрації транспортного засобу у вищезазначеному порядку не породжує правових наслідків у виді переходу права власності від продавця до покупця.
Таким чином, встановивши, що що на час смерті ОСОБА_2 не здійснив державну реєстрацію автомобіля «Мерседес-Бенц А-170», № кузова: НОМЕР_2 , 2000 року випуску, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно у порядку спадкування після смерті брата.
Доводи апеляційної скарги про те, що на час воєнного стану продовжено строк щодо державної реєстрації транспортних засобів не заслуговують на увагу, оскільки спірний транспортний засіб був придбаний ОСОБА_2 у квітні 2018 року, а отже десятиденний строк для реєстації автомобіля сплив до запровадження воєнного стану в Україні.
Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. А отже, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Коломийського міськрайонного суду від 11 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 05 липня 2024 року.
Суддя-доповідач Л. В. Василишин
Судді: І. О. Максюта
І. В. Бойчук