Справа № 953/5636/24
н/п 1-кс/953/4835/24
"02" липня 2024 р. м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Дворічна Дворічанського району Харківської області, громадянки України, українки, із вищою освітою, тимчасово не працюючої, заміжньої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у кримінальному провадженні № 22023220000000233 від 13.02.2023,
учасники кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_6
захисник - ОСОБА_7
До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, у якому слідчий просить обрати стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження..
1. Зміст поданого клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023220000000233 від 13.02.2023 року, в якому ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у колабораційній діяльності, а саме: здійсненні дій спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент російської федерації (далі - рф) ОСОБА_8 , а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади рф, всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв'язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів зс рф на території України.
24.02.2022 на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці збройних сил рф, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
У зв'язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 90 діб.
Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Воєнний стан неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України від 06 травня 2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14.05.2024 строком на 90 діб.
Законом України від 08.05.2024 № 3684-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Законом України від 22.05.2022 № 2265-ІХ «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» російська федерація визнана державою-терористом (державою-агресором).
З початку військової агресії російської федерації, на територіях, які опинилися в окупації, серед яких було і АДРЕСА_2 , представники держави-агресора, створили незаконні органи влади, які розпочали впроваджувати політичні та освітні стандарти російської федерації.
03.06.2022 на території м. Куп'янськ Харківської області групою осіб з числа громадян України було здійснено підписання протоколу засідання щодо створення окупаційної адміністрації держави-агресора на території Харківської області під назвою «тимчасова цивільна адміністрація Харківської області», що створена та функціонує в інтересах російської федерації, та обрання її керівника - громадянина України ОСОБА_9 . Надалі вказаний незаконний орган був перейменований в «тимчасову військово-цивільну адміністрацію Харківської області».
10.06.2022 головою т.зв «тимчасової військово-цивільної адміністрації Харківської області» ОСОБА_9 видано наказ № 9/22 від 10.06.2022, згідно з яким затверджено утворення районних окупаційних адміністрацій держави-агресора на тимчасово окупованій території Харківської області, а саме: т.зв. «тимчасової цивільної адміністрації Вовчанського району Харківської області» (адміністративний центр у м. Вовчанськ), т.зв. «тимчасової цивільної адміністрації Ізюмського району Харківської області» (адміністративний центр у м. Ізюм), т.зв. «тимчасової цивільної адміністрації Куп'янського району Харківської області» (адміністративний центр у м. Куп'янськ), т.зв. «тимчасової цивільної адміністрації Харківського району Харківської області» (адміністративний центр у сел. Козача Лопань).
18.07.2022 головою т.зв «тимчасової цивільної адміністрації Харківської області» ОСОБА_9 видано наказ № УГ-55/22 від 18.07.2022 щодо перейменування назви вказаного незаконного органу у «військово-цивільну адміністрацію Харківської області», згідно з п. 2 якого також перейменовано районні підрозділи вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора на т.зв. «військово-цивільні адміністрації». Зміна назви органів здійснена з урахуванням повного правонаступництва із збереженням прийнятих ними реквізитів та організаційно-штатної структури відповідно до п. 3 вказаного наказу.
Так, керівником т.зв. «тимчасової військово-цивільної адміністрації Куп'янського району Харківської області» призначено громадянина України ОСОБА_10 , яким у складі вказаного незаконного органу створено структурний підрозділ - відділ освіти Куп'янського району, керівником якого призначено громадянина України ОСОБА_11 . До завдань вказаного підрозділу входило створення закладів освіти на території Куп'янського району Харківської області, підбір та призначення на посаду їх директорів, загальна організаційна, матеріально-технічна, інформаційна підготовка новостворених закладів освіти до навчального процесу відповідно до стандартів російської федерації та надання відповідних консультацій та методично-рекомендаційних матеріалів їх керівникам.
Надалі, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 01.07.2022, представниками окупаційної адміністрації держави-агресора російської федерації, т.зв. «Военно - гражданская администрация Харьковской области» створено заклад освіти під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на основі приміщень та матеріальних цінностей КЗ «Дворічанський ліцей Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області».
У період тимчасової окупації смт. Дворічна Куп'янського району Харківської області окупаційною адміністрацією російської федерації всупереч законам України прийнято рішення про впровадження стандартів освіти російської федерації.
В ході досудового розслідування встановлено, що не пізніше 01.07.2022 у громадянки України ОСОБА_5 , працюючої на посаді директора КЗ «Дворічанський ліцей Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області», виник злочинний протиправний умисел спрямований на співпрацю з окупаційною адміністрацією російської федерації, шляхом вчинення дії на впровадження стандартів-освіти держави-агресора у Ліцеї, реалізуючи який, остання надала представникам окупаційної адміністрації російської федерації добровільну згоду, та була призначена на посаду в.о. директора т.зв. «Двуречанского лицея ВГА Купянского района Харьковской области», відповідно до трудового договору від 01.07.2022 укладеного між т.зв. «отделом образования временной Гражданской Администрации Купянского района Харьковской области, в лице и.о. Начальника ОСОБА_11 » та ОСОБА_5 , номер наказу про призначення та дата підписання на даний час не встановлена.
У період з липня 2022 року по вересень 2022 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території смт. Дворічна Куп'янського району Харківської області, виконуючи покладені на неї обов'язки окупаційною владою рф, реалізуючи свій раніше виниклий кримінальний протиправний умисел, переслідуючи мету впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, здійснювала загальну організаційну, матеріально-технічну, інформаційну підготовку новоствореного т.зв. «Двуречанского лицея ВГА Купянского района Харьковской области», до навчального процесу відповідно до стандартів освіти держави-агресора.
З цією метою ОСОБА_5 систематично проводила наради із підлеглими педагогічними та технічними працівниками закладу освіти, у тому числі за участю представників окупаційної влади рф, здійснювала підбір кадрів, збирала та формувала списки працюючих працівників Ліцею, від імені окупаційної влади рф здійснювала оформлення трудових відносин із педагогічними та технічними працівниками Ліцею, видавала заробітну плату підлеглим працівникам, здійснювала контроль за матеріально-технічними та господарськими потребами Ліцею, звітувала перед вищим керівництвом, формувала та затверджувала списки на виплату грошової допомоги батькам учнів та трудовому колективу Ліцею, забезпечувала охочих випускників отриманням свідоцтва про закінчення закладу освіти російського зразку, формувала мережу класів, здійснювала організацію підвозу учнів, приймала від окупаційної влади освітніх програм за стандартами рф, надавала вказівки щодо вилучення підручників українського видавництва та вивісок із українською символікою з класів Ліцею, наголошувала про необхідність проходження педагогічними працівниками Ліцею курсів перекваліфікації за російськими програмами навчання на території РФ, а також почала розробляти устав Ліцею та учбовий план на 2022-2023 навчальний рік у відповідності до законів російської федерації та стандартів освіти держави -агресора.
У подальшому, ОСОБА_5 розпочато навчальний рік у КЗ «Дворічанський ліцей Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області», та 1 вересня 2022 року, на подвір'ї якого за участю представників окупаційної адміністрації держави-агресора рф була проведена урочиста лінійка, в ході якої кожному першокласнику було подаровано ранець із зображенням прапору рф та написом «Единая Россия».
З метою доведення свого кримінально-протиправного наміру, направленого на колабораційну діяльність пов'язану із здійсненням дій спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у КЗ «Дворічанський ліцей Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області», ОСОБА_5 , приблизно на початку вересня 2022 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, було отримано у окупаційної адміністрації держави-агресора для ліцею навчальні підручники 2022 року випуску видавництва «Просвещение»» з навчальних предметів « ОСОБА_12 », « ОСОБА_13 », « ОСОБА_14 », «Обществознание», а також інші підручники, виготовлені на території РФ, за стандартами освіти країни-агресора.
На підставі одержаних результатів проведених слідчих (розшукових) дій слідчим за погодженням із процесуальним керівником 18.06.2024 складено письмове повідомлення про підозру, згідно з яким громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українка, обґрунтовано підозрюється у вчиненні колабораційної діяльності, а саме у здійсненні дій спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Разом із тим, із свідчень свідка ОСОБА_15 встановлено, що її матір ОСОБА_5 та її батько ОСОБА_16 у 10 числах вересня 2022 року виїхали з Дворічанської громади Куп'янського району Харківської області на територію рф та по теперішній час перебувають на території держави- агресора рф. Із свідчень свідка ОСОБА_17 , яка обіймала посаду вихователя групи продовженого дню у КЗ «Дворічанський ліцей Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області» встановлено, що останній раз вона бачила ОСОБА_5 7 вересня 2022 року, та на початку деокупації смт. Дворічна, остання імовірно втекла до території держави - агресора російської федерації. Одночасно із свідчень ОСОБА_18 , яка обіймає посаду начальника Дворічанської селищної військової адміністрації Куп'янського району Харківської області та ОСОБА_19 , який обіймає посаду Комунального підприємства «Дворічна» Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області, встановлено, що з 8 вересня 2022 року ОСОБА_5 відсутня на території Дворічанської громади Куп'янського району Харківської області та на початку деокупації смт. Дворічна, остання імовірно виїхала до території держави - агресора Російської Федерації, та по цей час перебуває на непідконтрольній території України.
Крім того, відповідно до листа Державної прикордонної служби України відомості про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями підозрюваною ОСОБА_5 в базі відсутні. Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України, відомості у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб стосовно ОСОБА_5 відсутні. Відповідно до листа відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області актового запису про смерть відносно ОСОБА_5 відсутня.
Згідно із матеріалів виконаного доручення слідчого у порядку ст. 40 КПК України оперативними працівниками Куп'янського РВ Управління СБ України в Харківській області встановлено, що громадянка ОСОБА_5 приблизно 08 вересня 2022 року перебуваючи на території смт. Дворічна, усвідомлюючи відповідальність за протиправну діяльність, виїхала в напрямку тимчасово окупованої території Куп'янського району, де неофіційно переткнула державний кордон України та виїхала на територію рф через непідконтрольний пропускний пункт. За отриманою оперативною інформацією відомо, що ОСОБА_5 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_16 , на даний період часу перебувають за адресою: « АДРЕСА_3 » та використовує мобільний телефон з номером телефону НОМЕР_1 .
Згідно із матеріалів виконаного доручення слідчого у порядку ст. 40 КПК України оперативними працівниками головного оперативно - розшукового відділу НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України встановлено, що абонентський номер мобільного телефону оператору ПрАТ «ВФ Україна» із номером « НОМЕР_3 », яким користується ОСОБА_5 , вимкнений з травня 2022 року.
Згідно із матеріалів виконаного доручення слідчого у порядку ст. 40 КПК України оперативними працівниками 7-го управління (з обслуговування Харківської області) ДСР Національної поліції України встановлено, що а ні підозрювана ОСОБА_5 , а ні її чоловік ОСОБА_16 в період часу з 01.01.2022 року по теперішній час відповідно до бази «Аркан» кордон не перетинали, та за оперативною інформацію ОСОБА_5 наразі перебуває на території рф.
Таким чином, відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 після повномасштабного російського вторгнення перебуваючи на тимчасово окупованій території смт. Дворічна Куп'янського району Харківської області почала добровільно співпрацювати із окупаційною владою рф, та на початку де окупації АДРЕСА_2 , приблизно 8 вересня 2022 року виїхала з території громади через недіючий пункт пропуску на територію держави рф, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
З урахуванням наведеного, у органу досудового розслідування є вагомі підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 переховується від органу досудового слідства та наразі перебуває на території держави - агресора російської федерації, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.
Отже, перебування підозрюваної ОСОБА_5 на території держави - агресора російської федерації позбавило орган досудового розслідування можливості вручити їй письмове повідомлення про підозру від 18.06.2024 у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики особи на 10 год. 00 хв. 25.06.2024, на 10 год. 00 хв. 26.06.2024, на 10 год. 00 хв. 27.06.2024, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 112, 135, 276 - 278 КПК України, 20 червня 2024 опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України у газеті «Урядовий кур'єр» за № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) від ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Одночасно, слідчим вживались заходи націлені на вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 , відповідно до вимог ч. 2 ст. 135 КПК України, шляхом вручення під розписку для передачі письмового повідомлення про підозру та повісток про виклик на 25.06.2024, на 26.06.2024, на 27.06.2024 начальнику Дворічанської селищної військової адміністрації Куп'янського району Харківської області та ОСОБА_15 , яка є рідною донькою підозрюваної ОСОБА_5 та зареєстрована із останньою за однією адресою.
Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явилася, про неможливість та поважні причини неприбуття не повідомила.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням з прокурором 20.06.2024, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) від ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження).
Таким чином, 20.06.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, тобто у вчиненні колабораційної діяльності, а саме: здійсненні дій спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
Ураховуючи те, що всі слідчі (розшукові) дії, проведення яких необхідне та можливе у вказаному кримінальному провадженні, з метою встановлення місцезнаходження підозрюваної виконані, та у зв'язку з тим, що підозрювана будучи належним чином та у спосіб, передбачений чинним КПК України повідомлена про необхідність прибуття на виклик до слідчого, жодного разу на виклик до слідчого у призначений час та місце не з'явилась, про поважні причини свого неприбуття не повідомила, 28.06.2024 року у відповідності до ст. 281 КПК України, підозрювану ОСОБА_5 оголошено у державний та міжнародний розшук.
Окрім іншого, оскільки підозрювана під час окупації співпрацювала із представниками незаконного органу влади створеного на тимчасово окупованій території Куп'янського району Харківської області та перебуваючи на непідконтрольній території України або на території РФ остання може вчинити інше нове кримінальне правопорушення проти основ Національної безпеки України, бо характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 злочину свідчать про її суспільну небезпеку, та її дії мають негативні наслідки для всієї територіальної громади та Україні як суверенній державі в цілому.
Крім зазначеного, підозрювана ОСОБА_5 перебуваючи на волі, будучи належним чином та у спосіб, передбачений чинним КПК України повідомлена про необхідність прибуття на виклик до слідчого, жодного разу на виклик до слідчого не з'явилась, та про поважні причини свого неприбуття не повідомила, що свідчить про те, що підозрювана на цей час вже переховується від органу досудового розслідування, у зв'язку із чим слідчим було прийнято рішення про оголошення її у розшук. Той факт, що підозрювана ОСОБА_5 переховується на території держави - агресора Російської Федерації, підтверджується долученими до вказаного клопотання матеріалами, що може бути достатньою причиною разом з іншими обставинами для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, підозрювана ОСОБА_5 , знаходячись на свободі, може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, яким відомо про обставини вчиненого нею злочину, та які стали свідками її протиправних дій, таким чином підозрювана може спробувати уникнути кримінальної відповідальності, оскільки їй достовірно відомо про їх місце роботи та місце проживання, остання може шляхом залякування змусити останніх змінити свої свідчення, з метою надання ними саме таких показань, які були б найбільш вигідні для неї.
Отже, при наявності даних ризиків, які є реальними та їх запобіганню необхідний достатній рівень належної процесуальної поведінки підозрюваної, інший більш м'який запобіжний захід не дозволить запобігти вказаним ризикам.
На підставі вищевикладеного є достатні підстави вважати, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти вказаним ризикам.
2. Позиція учасників у судовому засіданні.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, яке просив задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, просила у його задоволенні відмовити.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
3.1. Законодавчі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 Розділу ІІ КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: (1) особисте зобов'язання, (2) особиста порука, (3) застава, (4) домашній арешт, (5) тримання під вартою.
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (ч. 6 ст. 176 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпеченнявиконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Тобто, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, слідчому судді необхідно перевірити: (1) набуття особою статусу підозрюваного; (2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; (3) наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; (4) наявність достатніх підстав вважати, що особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошена у міжнародний розшук.
3.2. Набуття статусу підозрюваного.
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Частиною 1 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Частиною 3 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Так, Глава 11 Розділу ІІ КПК України містить статтю 135, якою передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а також статтю 136 КПК України, якою встановлено яким чином підтверджується отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.
Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (ч.ч. 6, 7 ст. 135 КПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
Отже, з огляду на наведені положення закону, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов'язок вручити підозрюваному в кримінальному провадженні письмове повідомлення про підозру в день його складення, однак, якщо це зробити неможливо, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - у тому числі шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, у разі, якщо існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті.
З урахуванням вищевикладеного, а також положень ч. 8 ст. 135 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що органом досудового розслідування дотримані вимоги КПК України та вжито усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
При цьому, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 42 та ст. 135 КПК України, можна дійти до висновку, що дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складення такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин з усіх доступних для неї джерел, що і було здійснено слідчим та підтверджується матеріалами клопотання.
Крім того, КПК України не передбачає обов'язку і права слідчого відкласти вручення повідомлення про підозру та чекати настання сприятливих обставин для його вручення особі, яка тимчасово відсутня за місцем проживання. В свою чергу, органом досудового розслідування вчинено всі можливі передбачені законом дії для того, щоб особа, якій повідомляється про підозру, була обізнана про це.
Враховуючи, що повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення підозрюваній у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, що підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими слідчим суддею, за такого, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_5 набула статусу підозрюваного у кримінальному провадженні відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України.
3.3. Наявність обґрунтованої підозри.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 193 КПК України, підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останньої до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 28.03.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 06.04.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 03.04.2023 та протоколом додаткового допиту вказаного свідка від 19.06.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 07.11.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_23 від 27.01.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_24 від 02.02.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_25 від 02.02.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_26 від 04.01.2024 та протоколом додаткового допиту вказаного свідка від 08.02.2024, протоколом огляду речей і документів за участю свідка ОСОБА_26 від 08.02.2024, протоколом огляду комп'ютерних даних за участю свідка ОСОБА_26 від 04.01.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_27 від 23.02.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_28 від 27.02.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_29 від 04.03.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_30 від 05.03.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_31 від 07.03.2024, протоколом огляду предмету (фотознімків) за участю свідка ОСОБА_31 від 07.03.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_32 від 06.06.2024, протоколом огляду комп'ютерних даних від 04.01.2024, протоколом огляду речей і документів від 08.01.2024, висновками експертів за результатами проведених судових почеркознавчих експертиз: № СЕ-19/121-24/7913-ПЧ від 11.04.2024, № СЕ-19/121-24/7914-ПЧ від 15.04.2024, № СЕ-19/121-24/7920-ПЧ від 22.04.2024, № СЕ-19/121-24/7912-ПЧ від 08.04.2024, № СЕ-19/121-24/7919-ПЧ від 19.04.2024, № СЕ- 19/121-24/7923-ПЧ від 25.04.2024, № СЕ-19/121-24/7922-ПЧ від 24.04.2024, № СЕ-19/121-24/7921-ПЧ від 23.04.2024, № СЕ-19/121-24/8262-ПЧ від 26.04.2024.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, могла вчинити інкриміновані їй кримінальні правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваної, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваної, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
3.4. Наявність ризиків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_33 дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у підозрюваної можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Крім зазначеного, підозрювана ОСОБА_5 перебуваючи на волі, будучи належним чином та у спосіб, передбачений чинним КПК України повідомлена про необхідність прибуття на виклик до слідчого, жодного разу на виклик до слідчого не з'явилась, та про поважні причини свого неприбуття не повідомила, що свідчить про те, що підозрювана на цей час вже переховується від органу досудового розслідування, у зв'язку із чим слідчим було прийнято рішення про оголошення її у розшук. Той факт, що підозрювана ОСОБА_5 переховується на території держави - агресора Російської Федерації, підтверджується долученими до вказаного клопотання матеріалами, що може бути достатньою причиною разом з іншими обставинами для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
3.4.2. Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище підозрюваної, як підозрюваної, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що остання наділена потенційною можливістю, у тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
3.4.3. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Про наявність зазначеного ризику свідчить те, що переховуючись на території РФ від органів досудового розслідування та суду, ОСОБА_5 має можливість продовжити вчинення злочинів проти основ національної безпеки.
3.5. Наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Аналіз положень ч. 6 ст. 193 КПК України дає підстави зробити висновок, що у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя, суд за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, може обрати лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Отже, встановлена цією нормою процедура обрання запобіжного заходу не передбачає можливості вирішувати питання про наявність чи відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу передбачена лише під час розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який і обирається з тією метою, аби затримати особу (підозрюваного), яка, зокрема, переховується від органу досудового розслідування та суду та оголошена у міжнародний розшук, та доставити її до місця кримінального провадження для вирішення питання щодо застосування відносно неї обмежувальних заходів (тримання під вартою/домашній арешт/застава/особиста порука/особисте зобов'язання).
3.6. Наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Аналіз положень частини 6 статті 193 КПК України дає підстави зробити висновок, що у разі наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або у разі оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, остаточно питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного вирішується після його затримання та доставки до суду, а за такого, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді триманні під вартою підозрюваному, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або якого оголошено в міжнародний розшук, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, встановленим ч. 1 ст. 197 КПК України (шістдесят днів).
Зверненням до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII Російську Федерацію визнано країною-агресором.
Як установлено судовим розглядом, є достатні підстави вважати, що підозрювана перебуває на території держави-агресора Російської Федерації.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.
Так, винесена слідчим або прокурором на підставі ст. 281 КПК України постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів, зокрема, таких видів розшуку: державного, міждержавного, міжнародного, тобто оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст. 281 КПК України не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02.07.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні.
3.7. Висновки за результатами розгляду клопотання.
З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення та наданих слідчим доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням обґрунтованих підстав вважати, що підозрювана виїхала та перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, підозрювану оголошено у розшук, то слідчий суддя, виходячи з положень ч. 6 ст. 193 КПК України, дійшов до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_33 за її відсутності та підстав для задоволення клопотання.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 5 ст. 9, статтями 177, 183, 184, 193-194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Після затримання підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя - ОСОБА_1