Справа № 164/55/22 Провадження №11-кп/802/531/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
04 липня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження № 12020030160000443 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 28 червня 2024 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 26 серпня 2024 року включно без визначення розміру застави,
У провадженні Маневицького районного суду Волинської області, на стадії судового розгляду, перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12020030160000443 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ст.189, ч.2 ст.190, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.4 ст.321, ч.2 ст.255-1 КК України.
В судовому засіданні суду першої інстанції прокурор подав клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , без визначення розміру застави, оскільки, на його думку, обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ст.189, ч.2 ст.190, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.4 ст.321, ч.2 ст.255-1 КК України, які у відповідності до ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких та особливо тяжких і вчинені останнім у період відбуття ним покарання у виді позбавлення волі. Обставини, що свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час, не змінились та продовжують існувати.
Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 28.06.2024 року задоволено клопотання прокурора ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 .
Продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Апостолове Дніпропетровської області, зареєстрованому в АДРЕСА_1 , жителю АДРЕСА_2 , на 60 (шістдесят) днів до 26.08.2024 року включно без визначення розміру застави.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на її незаконність, необґрунтованість та невмотивованість через об'єктивне ненадання стороною обвинувачення доказів існування заявлених ризиків, які виправдовують застосування найсуворішого виду запобіжного заходу - тримання під вартою та неможливості обрання стосовно ОСОБА_7 іншого - більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із його утриманням в умовах неволі.
Просить оскаржувану ухвалу суду від 28.06.2024 року скасувати повністю та ухвалити нову про відмову в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 .
Обвинувачений та його захисник будь-яких клопотань про розгляд кримінального провадження за їх участі до суду не подавали. Не подано ними також і клопотань про відкладення розгляду провадження.
В судове засідання прокурор не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавав суду.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає за можливе апеляційний розгляд провадження провести у відсутності обвинуваченого, його захисника та прокурора, відповідно до вимог ч.4 ст.422-1 КПК України.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги; перевіривши матеріали провадження за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.392 КПК України ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 3 ст.331 КПК України визначено що, за наявності клопотань, суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст.177, 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен урахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя, або ж продовження їх існування чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , суд першої інстанції, із достатньою повнотою, урахував тяжкість і обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано обвинувачується останній, що у відповідності до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких; тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у пред'явленому обвинуваченні; дані про його особу, у тому числі вік та стан здоров'я, що не перешкоджають у його утриманні в умовах неволі, який хоча і має постійне місце проживання та сім'ю, і до засудження, у 2013-2014 роках, займався підприємницькою діяльністю, однак раніше неодноразово судимий, нові злочини вчинив, відбуваючи покарання у виді позбавлення волі, і з моменту обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та до моменту розгляду вказаного клопотання, заявлені ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, свого існування не припинили.
Переглядаючи оскаржуване захисником обвинуваченого рішення суду першої інстанції, колегія суддів погоджується із такими висновками суду та констатує, що підстави, у зв'язку з наявністю яких останньому був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до цього часу, свого існування в дійсності не припинили, а вищезгадані ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися. Окрім того, судовий розгляд даного кримінального провадження у суді першої інстанції триває, і відповідно до установленого порядку дослідження доказів, проводиться дослідження письмових доказів, по справі ще не допитані потерпілі та свідки.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції, дійшов переконливих висновків про те, що вказані обставини кримінального провадження свідчать про неможливість обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 іншого - більш м'якого запобіжного заходу, який зможе забезпечити належну поведінку останнього, під час розгляду даного кримінального провадження, тим паче, у відмові в задоволенні клопотання, загалом.
Ураховуючи наведене, доводи сторони захисту про недоведеність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, свого підтвердження, під час апеляційного розгляду, не зайшли та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи.
Інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом, на даному етапі, також не установлено.
Ураховуючи вище наведене, ухвала Маневицького районного суду Волинської області від 28.06.2024 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 постановлена з додержанням вимог кримінального процесуального закону, є достатньо обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що порушує питання у поданій апеляційній скарзі захисник, колегією суддів не убачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 405, 407, 422-1 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 28 червня 2024 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 26 серпня 2024 року включно без визначення розміру застави, залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: