Справа № 466/2937/22 Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк В.І.
Провадження № 22-ц/811/3600/23 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
28 червня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та матеріальної шкоди, які завдані залиттям квартири, -
16.05.2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідачки в свою користь 10 844,00 грн майнової шкоди, 10 000,00 грн моральної шкоди, 5 000 грн витрат за проведення незалежної оцінки матеріальних збитків, завданих залиттям квартири, а також понесені нею судові витрати в розмірі 992 грн 40 коп.
Позов обгрунтовувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , яка знаходиться на першому поверсі зазначеного будинку.
25 липня 2021 року, в період з 22.00 год. до 23.00 год., з вини відповідачки ОСОБА_1 , яка є власником квартири АДРЕСА_2 , відбулося залиття її квартири. У зв'язку з вчиненням відповідачкою протиправних дій, пов'язаних зі завданням їй та її майну шкоди, вона зверталася у відділ поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області. Працівниками поліції було проведено з відповідачкою профілактичну бесіду та рекомендовано їй звернутися до суду, оскільки спір між сторонами носить цивільно-правовий характер. Зазначені обставини підтверджуються листом-відповіддю відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області від 22.09.2021 року №12062/41/01/09-21. Зазначила, що внаслідок залиття її квартири стеля, стіни кухні, підлога в кухні та світильник зазнали значних пошкоджень, усунення яких потребує проведення відновлювального ремонту, вартість якого відповідно до кошторисного розрахунку, здійсненого оцінювачем ОСОБА_3 на її замовлення, становить 10 844 грн.
Після залиття квартири вона зверталася до відповідачки з вимогою про відшкодування вартості відновлювального ремонту, однак ОСОБА_1 відмовилася відшкодувати завдані збитки. Крім того, внаслідок залиття квартири їй завдано моральну шкоду, що полягає у суттєвих емоційних стражданнях, пов'язаних зі значним пошкодженням майна та порушенням звичного ритму життя у зв'язку з необхідністю проведення ремонтних робіт, а також конфліктною ситуацією через небажання відповідачки добровільно відшкодувати завдані нею збитки. Враховуючи перенесені через залиття квартири стрес та хвилювання, а також час, витрачений на врегулювання конфліктної ситуації, розмір заподіяної моральної шкоди оцінює в розмірі 10 000 грн.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 10 844,00 грн (десять тисяч вісімсот сорок чотири гривні) у відшкодування майнової шкоди та 2000,00 грн (дві тисячі гривень) у відшкодування моральної шкоди, завданої залиттям квартири.
У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 5000 грн (п'ять тисяч гривень) витрат по оплаті за проведення оцінки майна.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок) витрат по оплаті судового збору.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .
Вважає оскаржуване рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував, що надані позивачкою докази не підтверджують її вини у залитті квартири ОСОБА_2 . При цьому, залиття квартири позивачки, яке призвело до пошкодження майна останньої, відбулося внаслідок протиправної поведінки самої позивачки. Вважає, що долучені до позовної заяви докази підтверджують лише право власності позивачки на квартиру та факт проживання у ній, однак не підтверджують факт залиття квартири ОСОБА_2 та не встановлюють причини залиття. Крім того, позивачка не повідомляла її про залиття квартири, а з позовом про відшкодування шкоди звернулася лише через десять місяців з дня настання ймовірної події.
У матеріалах справи відсутній акт обстеження квартири, який може бути доказом на підтвердження факту залиття квартири, причин залиття, встановлення винної особи, об'єму пошкоджень та приблизної вартості відновлювальних робіт.
Крім того, вважає , що вона не є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1, ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок з ремонту спільного майна багатоквартирного будинку покладається на управителя цього будинку.
Наданий позивачем звіт про незалежну оцінку матеріальних збитків, завданих внаслідок залиття приміщень квартири АДРЕСА_3 , не може бути належним та допустимим доказом у справі, оскільки у ньому не зазначено причини залиття квартири, а усі вихідні дані взяті виключно зі слів позивача. Вважає, що плями на стелі кухні у квартирі ОСОБА_2 утворилися внаслідок її тривалої бездіяльності щодо ремонту належної їй частини даху у спільному майні співвласників будинку.
Крім того, позивачка не надала суду належних доказів на підтвердження понесення нею моральних страждань, пов'язаних з пошкодженням її майна, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 319 ЦК України передбачено, що власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» від 31.03.1995 року №4 (із наступними змінами) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14777994 від 04 червня 2007 року та свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 12 січня 2017 року.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання від 23 вересня 2020 року, виданої Брюховицькою селищною радою м. Львова, ОСОБА_2 зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_1 .
Як убачається з технічного паспорта, складеного 15 березня 2007 року Обласним КП ЛОР «БТІ та ЕО», квартира АДРЕСА_1 загальною площею 34.4 кв.м, знаходиться на 1 поверсі одноповерхового будинку та складається з 2 кімнат, кухні та коридору.
Відповідачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .
Згідно технічного паспорта, складеного 19 вересня 2005 року Обласним КП ЛОР «БТІ та ЕО», квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 38.7 кв.м, знаходиться на мансардному поверсі одноповерхового будинку та складається з 2 кімнат, кухні та коридору.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 липня 2021 року ОСОБА_2 зверталася до відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області у зв'язку з залиттям ОСОБА_1 її квартири, однак заявнику повідомлено, що факти, викладені у її зверненні, мають цивільно-правовий характер, та їх вирішення належить до компетенції суду, що підтверджується листом відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області від 22 вересня 2021 року №12062/41/01/09-21.
03 серпня 2021 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт Ін» укладено договір на проведення незалежної оцінки № VR210803-001 з метою визначення ринкової вартості матеріальних збитків внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 .
На виконання умов договору на проведення оцінки № VR210803-001 від 03 серпня 2021 року ОСОБА_2 сплатила ТзОВ «Експерт Ін» 5000 грн, що підтверджується квитанцією № 7 від 03 серпня 2021 року.
Оцінюючи матеріальні збитки, завдані власнику квартири АДРЕСА_1 внаслідок залиття квартири, оцінювачем проведено візуальний огляд квартири, про що складено акт без зазначення причин залиття житлового приміщення.
Згідно звіту про незалежну оцінку матеріальних збитків, пов'язаних з залиттям приміщень квартири АДРЕСА_1 , складеного суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт Ін» на замовлення ОСОБА_2 , на підставі даних, наданих замовником і прийнятих як достовірні, ринкова вартість матеріальних збитків станом на 25 липня 2021 року становить 10 844,00 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що залиття квартири АДРЕСА_3 відбулося внаслідок протиправних дій відповідачки, пов'язаних з неналежним утриманням останньою її майна, що спричинили ОСОБА_2 матеріальні збитки на суму 10 844 грн, розмір яких підтверджується звітом про незалежну оцінку матеріальних збитків. При цьому, суд першої інстанції вважав, що залиття квартири призвело до душевних страждань ОСОБА_2 , що є підставою для стягнення в її користь 2000 грн моральної шкоди, розмір якої є справедливою сатисфакцією її порушеного права.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових території, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт згідно додатку 4 до вказаних Правил. Зазначений акт складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира, яку було залито.
Згідно листа Міністерства з питань ЖКГУ від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975 факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Відтак, належним та допустимим доказом на підтвердження факту залиття квартири є акт обстеження квартири комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира, яку було залито, встановленої форми або висновок експерта, яким встановлено причину залиття..
Як убачається з матеріалів справи, будинок АДРЕСА_4 перебуває на обслуговуванні ОСББ «Незалежність».
Звертаючись до суду з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, ОСОБА_2 не надала суду акту, складеного комісією балансоутримувача будинку АДРЕСА_4 , яким би було встановлено факт залиття та причини залиття її квартири.
Крім того, причини залиття квартири АДРЕСА_1 не встановлено і звітом про незалежну оцінку матеріальних збитків, складеному суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт Ін», як і актом огляду квартири, складеному оцінювачем.
Зі змісту звіту про незалежну оцінку матеріальних збитків, складеного суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт Ін», вбачається, що такий складено на основі вихідних даних, наданих замовником, тобто позивачем, та підтверджує виключно розмір завданих позивачу збитків, однак жодним чином не підтверджує, що такі збитки завдано саме з вини відповідача внаслідок її протиправної поведінки.
Сам по собі факт звернення ОСОБА_2 в поліцію щодо залиття квартири не свідчить про наявність вини відповідачки у завданні майнової шкоди позивачці.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачка не надала суду належних доказів того, що залиття її квартири відбулося саме з вини відповідачки.
Враховуючи, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,відсутні, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нової постанови про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 28 червня 2024 року.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15 листопада 2023 рокускасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 28 червня 2024 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра