463/9059/23
2-а/465/146/24
Іменем України
07.05.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.
з участю секретаря судових засідань Венгринюк О.Р.,
представника позивача Охоти С.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАТ № 7813188 від 26.09.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про скасування постанови серії ЕАТ № 7813188 від 26.09.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування своєї позиції зазначає, що постановою інспектора 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Шукоста О.В. серії ЕАТ №7813188 від 26.09.2023 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 2 ст.122 КУпАП за те, що він 25.09.2023 року о 23 год..50 хв. в м. Львів по вул. Зелена, 111, керуючи транспортним засобом "Шкода Октавія", номерний знак НОМЕР_1 , змінюючи напрямок руху, а саме перестроюючись на смугу зустрічного руху, не увімкнув лівий покажчик повороту, чим порушив вимоги п. 9.4. ПДР України - несвоєчасне подання попереджувальних сигналів.
Позивач стверджує, що під час винесення постанови відповідач взагалі не розібрався із ситуацією, яка сталася, та належним чином не дослідив всіх обставин справи, оскільки жодних порушень допущено не було. Відповідач не дослідив склад адміністративного правопорушення, а саме його суб'єктивну сторону, обов'язковою ознакою якої є вина, яка має бути доведена. Таким чином, на переконання позивача, відповідач, не маючи взагалі ніяких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, притягнув його до відповідальності.
Зазначає, що не здійснював маневр ліворуч на зустрічну смугу руху по вул. Зелена, 111 у м. Львові. На підтвердження незгоди із винесеною постановою відповідачем свідчить відмова позивача у її підписанні. Окрім того, у постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності невірно вказано місце розгляду справи, а саме в постанові зазначено вул. Зелену, 109 м. Львів, проте місцем складання даної постанови була вул. Керченська м. Львів. Також звертає увагу на той факт, що у постанові не зазначено жодного доказу, який би підтверджував порушення вимог п. 9.4 ПДР та в графі "до постанови додаються" відсутні відомості про докази, які додаються на обґрунтування винесеної постанови, що, на його думку, свідчить про відсутність доказів вчинення будь-яких правопорушень. З огляду на це позивач просить оскаржувану постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, скасувати .
Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 10.10.2023 року вказаний адміністративний позов передано до Франківського районного суду м. Львова для розгляду за підсудністю.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 02.02.2024 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Після усунення недоліків ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 05.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що 26.09.2023 року близько о 23 год. 50 хв. у м. Львові по вул. Зелена, 111 позивач, керуючи транспортним засобом "SKODA OCTAVIA" з номерним знаком НОМЕР_2 при зміні напрямку руху, а саме, перестроюючись на смугу зустрічного руху, не подав сигнал лівого світлового покажчика, чим порушив п.9.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.
Вчинене позивачем порушення ПДР України стало підставою для зупинки транспортного засобу під його керуванням, що відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив ПДР України. Представник відповідача зазначає, що факт керування та порушення ПДР позивачем зафіксований на реєстратор патрульного автомобіля, а саме на відео backup на 03 хв. 22 сек. чітко фіксується факт виїзду позивача на смугу зустрічного руху без ввімкненого лівого покажчика повороту.
Також у відзиві наголошується, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейським Управління в позивача були виявленні ознаки алкогольного сп'яніння. Працівниками поліції було запропоновано позивачу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що позивач погодився та за допомогою приладу «DRAGER» пройшов перевірку на стан алкогольного сп'яніння. Результат показав 2,29 проміле. Як наслідок, на позивача було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову серії ЕАТ №7813188 за ч. 2 ст. 122 КупАП. Відеозапис із нагрудного відеореєстратора поліцейського, який виносив дану постанову відносно позивача, є збереженим, а факт порушення позивачем правил дорожнього руху зафіксований та належним чином підтверджений. З огляду на викладене представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задоволити, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Із урахуванням поданих письмових пояснень зазначив, що ОСОБА_1 перед поворотом праворуч на вул. Керченська рухався по автодорозі з переривчатою смугою, перешкоди попереду не було, а тому ним було прийнято рішення взяти більший кут заїзду на другорядну дорогу.
Представник відповідача - Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП в судове засідання не з'явився, однак, у відзиві на позовну заяву просив справу розглядати у його відсутності та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.
Положеннями ч. 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що згідно оскаржуваної постанови серії ЕАТ № 7813188 від 26.09.2023 року, 25.09.2023 року о 23 год. 50 хв. у м. Львові по вул. Зелена, 111 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Skoda Octavia", д.н.з. НОМЕР_1 , змінюючи напрямок руху, а саме перестроюючись на смугу зустрічного руху, не увімкнув лівий показчик повороту, чим порушив п.9.4. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП.
В судовому засіданні також досліджувався відеозапис із відеореєстратора працівників поліції, який долучений до відзиву на позовну заяву. Із вказаного відеозапису вбачається, що позивач ОСОБА_1 справді порушив п. 9.4. ПДР України, а саме на відео backup на 03 хв. 22 сек. чітко фіксується факт виїзду позивача на смугу зустрічного руху без ввімкненого лівого покажчика повороту.
Суд відхиляє як необгрунтовані доводи представника позивача про те, що ОСОБА_1 не здійснював виїзд на смугу зустрічного руху, адже вищезазначеним відеозаписом з відеореєстратора патрульного автомобіля вбачається, що автомобіль "Skoda Octavia", д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 дійсно перетнув розділювальну смугу та здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, а в подальшому здійснив різкий маневр повороту праворуч.
Відповідно до диспозиції ч.2 ст.122 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно п. 9.4 ПДР України подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути незрозумілим для інших учасників руху.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Приписами ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Суд вказує, що зазначені представником відповідача обставини повністю підтверджуються дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з місця події. Повністю спростовуються також твердження позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, зафіксовано в оскаржуваній постанові та підтверджується належними та допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно правового висновку Верховного Суду у справі №338/1/17 помилковим є посилання на постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відтак, позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.
Викладені в оскаржуваній постанові фактичні обставини справи повністю підтверджуються матеріалами наданого представником відповідача відеозапису з реєстратора патрульного автомобіля.
Службові особи відповідача - поліцейські діяли у межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством України, а постанова про адміністративне правопорушення серії ЕАТ № 7813188 від 26.09.2023 року за формою та змістом відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. відповідає вимогами чинного законодавства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАТ № 7813188 від 26.09.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, ст.ст. 251, 288, 289, 293 КУпАП, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАТ № 7813188 від 26.09.2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.05.2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, м. Львів, вул. Перфецького, 19, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Величко О.В.