Справа № 750/3674/24 Суддя (судді) першої інстанції: Павлов В.Г.
03 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Сорочка Є.О.,
за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 травня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, інспектора УПП в Чернігівській області майора поліції Хориса Олега Петровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, інспектора УПП в Чернігівській області майора поліції Хориса Олега Петровича про скасування постанови серії ЕНА № 1568156 про притягнення до адміністративної відповідальності.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.03.2024 року інспектором 1 взводу 3 роти БУПП в Чернігівській області Хорисом О.П. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн. У постанові зазначено, що позивач керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, при цьому в населеному пункті с. Єрків рухався зі швидкістю 115 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху більше ніж на 50 км/год. Представник позивача вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про рішення суду, яким його позбавлено права керування транспортними засобами.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 травня 2024 р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано всі обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.07.2024.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно постанови Новозаводського районного суду міста Чернігів від 25.12.2023 р. у справі № 751/683/23, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування строком на 1 рік. Дана постанова набрала законної сили 05.01.2024 р.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 02.03.2024 р. серії ЕНА № 1568156 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.126, ч.4 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення згідно ст.36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 20400 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 02.03.2024 р. о 14 год. 48 хв. у с. Єрків, М01, 73 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «KIA SPORTAGE» /д.н.з. НОМЕР_1 /, будучи позбавленим права керування, при цьому керував транспортним засобом у населеному пункті с. Єрків, а/д М-01, 73 км, позначеному д.з. 5.49 на білому фоні, рухався зі швидкістю 115 км/год., чим перевищив обмеження швидкості руху більше ніж на 50 км/год., чим порушив п.2.1 «а» ПДР. Зафіксовано приладом TruCam LTI 20/20 TC000308, відео з п/в 474375.
З переглянутого відеозапису з відеореєстратора, який долучений представником відповідачів до відзиву та значиться, як додаток до оскаржуваної постанови, встановлено, що позивач керував транспортним засобом «KIA SPORTAGE» /д.н.з. НОМЕР_1 /.
Також, на відеозаписі з приладу TruCAM та фотокартці зафіксований факт керування позивачем транспортним засобом «KIA SPORTAGE» /д.н.з. НОМЕР_1 / з перевищенням швидкості, при цьому зазначені дата та час - 02.03.2024 р. о 14 год. 48 хв, відстань -м, швидкість - 115 км/год, місце скоєння правопорушення - а/д М-01, 73 км, с. Єрків.
Не погоджуючись з вказаною постановою про накладення адміністративного стягнення, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що наданим до справи матеріалами та відеозаписом підтверджується, що саме позивач керував автомобілем, без права керування транспортним засобом, будучи при цьому позбавленим права керування. Посилання позивача на те, що він не порушував ПДР повністю спростовані доказами, наданими представником відповідача. Суд дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність дій інспектора, а позивачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Так, апелянт заперечує свою вину в порушенні правил дорожнього руху та зазначає, що як зазначив суд першої інстанції для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, обов'язковою умовою є наявність постанови суду, яка набрала законної сили, про позбавлення особи права керування транспортними засобами та посилається на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2023 року у справі № 751/683/23, де ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді пітрафу з позбавленням права керування строком на 1 рік. Але дана постанова набрала законної сили після її перегляду Чернігівським апеляційним судом тільки 19 квітня 2024 року, про що вказано на сайті судової влади України в розділі стан розгляду справ, а не 05 січня 2024 року, як вказує на те суд. Тобто, на момент складання оскаржуваної постанови, постанова Новозаводського районного суду міста Чернігів від 25 грудня 2023 року не набрала законної сили. Беручи до уваги, що постанова Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2023 року (ч. 1 ст. 130 КУпАП) не набрала законної сили на час складання постанови майором поліції Хорисом О.П. , то адміністративна відповідальність повинна мала бути тільки за ч. 4 ст. 122 КУпАП. При цьому, в даній постанові не зазначено, яким саме рішенням суду ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортним засобом.
Зважаючи на вказане, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про Національну поліцію», визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Так, згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з приписами ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Пунктом 2.1 а) Правил дорожнього руху України, визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно приписів ч. 4 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції було досліджено, що з постанови Новозаводського районного суду міста Чернігів від 25.12.2023 р. у справі №751/683/23, вбачається, що ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування строком на 1 рік. Дана постанова набрала законної сили 05.01.2024.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 02.03.2024 р. серії ЕНА № 1568156 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.126, ч.4 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення згідно ст.36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 20400 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 02.03.2024 р. о 14 год. 48 хв. у с. Єрків, М01, 73 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «KIA SPORTAGE» /д.н.з. НОМЕР_1 /, будучи позбавленим права керування, при цьому керував транспортним засобом у населеному пункті с. Єрків, а/д М-01, 73 км, позначеному д.з. 5.49 на білому фоні, рухався зі швидкістю 115 км/год., чим перевищив обмеження швидкості руху більше ніж на 50 км/год., чим порушив п.2.1 «а» ПДР. Зафіксовано приладом TruCam LTI 20/20 TC000308, відео з п/в 474375.
З переглянутого судом першої інстанції відеозапису з відеореєстратора, який долучений представником відповідачів до відзиву та значиться як додаток до оскаржуваної постанови, встановлено, що позивач керував транспортним засобом «KIA SPORTAGE» /д.н.з. НОМЕР_1 /. Також, на відеозаписі з приладу TruCAM та фотокартці зафіксований факт керування позивачем транспортним засобом «KIA SPORTAGE» /д.н.з. НОМЕР_1 / з перевищенням швидкості, при цьому зазначені дата та час - 02.03.2024 р. о 14 год. 48 хв, відстань - м, швидкість - 115 км/год, місце скоєння правопорушення - а/д М-01, 73 км, с. Єрків.
Пунктом 12.4 ПДР визначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Адміністративна відповідальність за ч.4 ст.122 КУпАП настає у разі перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину.
Відповідно до норм ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з підпунктом «а» пункту 2.1 ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Складом правопорушення, за яке передбачається адміністративна відповідальність за ч.4 ст.126 КУпАП, є керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП обов'язковою умовою є наявність постанови суду, яка набрала законної сили, про позбавлення особи права керування транспортними засобами.
У даному випадку, з огляду на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігів від 25.12.2023 р., яка набрала законної сили 05.01.2024 р., на момент винесення оскаржуваної постанови серії ЕНА № 1568156 від 02.03.2024 р. стосовно ОСОБА_1 строк позбавлення права керування позивача не сплинув.
Водночас, слід врахувати те, що підставою для прийняття спірної постанови було порушення позивачем вимог п.12.4 та п.2.1 «а» ПДР, а саме: у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год, а також водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транс портним засобом відповідної категорії.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт керування транспортним засобом та факт перевищення встановленого обмеження швидкості руху більш як на 50 км/год. не заперечується, а відтак вказану обставину в силу ч.1 ст.78 КАС України суд вважає достовірною та такою, що не підлягає доказуванню.
При цьому, доводи сторони позивача про те, що він не знав про прийняту 25.12.2023 р. Новозаводським районним судом м. Чернігова постанову, якою його позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік, не заслуговують на уваги, оскільки відсутність під час розгляду справи, не ознайомлення з постановою та її неотримання не є підставами для її невиконання. До того ж, як з'ясовано в судовому засіданні, дана постанова набрала законної сили 05.01.2024.
Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції помилково встановив, що постанова Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.12.2023 набрала законної сили 05.01.2024, адже дана постанова набрала законної сили після її перегляду Чернігівським апеляційним судом тільки 19 квітня 2024 року, про що вказано на сайті судової влади України в розділі стан розгляду справ, а тому, на момент складання оскаржуваної постанови, постанова Новозаводського районного суду міста Чернігів від 25 грудня 2023 року не набрала законної сили, колегія суддів звертає увагу на те, що у силу норм КУпАП, постанова Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.12.2023 набрала законної сили саме 05.01.2024 (на постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова), водночас, здійснюючи апеляційний перегляд даної постанови, суд апеляційної інстанції поновив захиснику - адвокату Костюченку П.Ю. строк на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2023 року, однак, не зупиняв її виконання, тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Стосовно зазначення апелянтом про те, що в оскаржуваній постанові не зазначено, яким саме рішенням суду ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортним засобом, колегія суддів вважає, що дані обставиними не є дефектом рішення, що є підсатвою для визнання його протиправним, крім того, наявність такого рішення міститься в службових інформаційних ресурсах працівника поліції та підтверджується матеріалами справи.
Тож, позивачу повинно бути достовірно відомо про те, що він позбавлений права керування транспортним засобами строком на один рік.
З урахуванням викладеного, колегія суддів висновує, що відповідачем було доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, а тому, підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відсутні. На підставі вищевикладеного рішення субєкта владних повноважень слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
При цьому, процедурних порушень, що мали б вплив на вирішення даного спору, колегією суддів не встановлено, тому, притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваною постановою є законним.
Ураховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність оскаржуваної постанови та скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
Тож, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Решта тверджень та посилань в апеляційній скарзі колегією суддів не приймається до уваги через їх необґрунтованість та непідтвердженість матеріалами справи.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи та обґрунтування апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 травня 2024 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді Кузьменко В.В.
Сорочко Є.О.