П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/31861/23
Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2023р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, у якому просила:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо перерахунку та зменшення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно із довідкою Одеського апеляційного суду від 4.03.2020р. №06-21/247/2020, із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді стаж роботи та професійної діяльності у сфері права, з 1.07.2023р., відповідно до вимог закону.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що є суддею Одеського апеляційного суду у відставці, та з 2016 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
У липні 2023р. позивачка отримала щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди, замість призначеного раніше розміру 90% від суддівської винагороди.
У серпні 2023р. ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до вимог закону.
Разом з тим, пенсійний орган у перерахунку відмовив, посилаючись на те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання позивачки встановлено за 20 років стажу на посаді судді з розрахунку 50% від суддівської винагороди на підставі Закону №1402-VІІІ від 2.06.2016р. та відповідно довідки від 4.03.2020р., виданої Одеським апеляційним судом.
Не погодившись із такими діями пенсійного органу, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо незарахування до стажу роботи на посаді судді ОСОБА_1 при визначенні з 1.07.2023р. розміру її довічного грошового утримання судді у відставці календарного періоду її роботи на посаді консультанта по статистиці та спецроботі відділу юстиції виконкому Одеської обласної Ради народних депутатів.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області провести з 1.07.2023р. перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно з довідкою Одеського апеляційного суду від 4.03.2020р. №06-21/247/2020 із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді позивача календарного періоду її роботи на посаді консультанта по статистиці та спецроботі відділу юстиції виконкому Одеської обласної Ради народних депутатів з 25.02.1985р. по 1.03.1993р., із врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1 073,6грн..
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, відповідачем при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправно враховано лише стаж роботи позивачки безпосередньо на посаді судді, без врахування стажу її роботи на посаді консультанта по статистиці та спецроботі відділу юстиції виконкому Одеської обласної Ради народних депутатів з 25.02.1985р. по 1.03.1993р.. Таким чином, стаж роботи позивачки, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 27 років 9 місяців 10 днів, у зв'язку із чим пенсійним органом протиправно зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 до 50%.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 є суддею Одеського апеляційного суду у відставці та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області.
Рішенням Вищої ради юстиції за №782/0/15-15 від 22.10.2015р., внесено подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Одеської області у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с.63).
На виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 16.03.2016р. по справі №521/4667/16-а, позивачці з 19.02.2016р. призначено до виплати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди без обмеження її граничного розміру, відповідно до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010р. №2453-VІ (в редакції, чинній на час виходу позивачки у відставку).
4.03.2020р. Одеським апеляційним судом видано позивачці довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за №06-21/247/2020, згідно якої станом на 1.01.2020р. її суддівська винагорода, яка враховується для призначення/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 236 475грн. (довідка видана на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішення Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020 року) (а.с.58).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 7.09.2020р. по справі №420/5743/20 було визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 6.03.2020р. №951370179360 про відмову в перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання згідно заяви від 5.03.2020р..
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 як судді у відставці, згідно із довідкою Одеського апеляційного суду від 4.03.2020р. №06-21/247/2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020р..
В листопаді 2020р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7.09.2020р. по справі №420/5743/20, Головним управлінням проведено перерахунок та виплату пенсії позивача з 19.02.2020р. на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 4.03.2020р. за №06-21/247/2020.
Згідно із службовою запискою від 9.08.2023р. за №10559/05-16 у червні 2023р. позивачці перераховано щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 50% згідно із довідкою Одеського апеляційного суду від 4.03.2020р. №06-21/247/2020 (протокол від 7.06.2023р.), та у такому відсотковому розмірі здійснюється його виплата.
20.07.2023р. ОСОБА_1 звернулась із зверненням до ГУ ПФУ в Одеській області щодо з'ясування підстав зменшення виплати їй щомісячного довічного грошового утримання до 50%.
31.07.2023р. ГУ ПФУ в Одеській області листом повідомило позивачку, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 7.09.2020р. по справі №420/5743/20 було зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Одеського апеляційного суду №06-21/247/2020 від 4.03.2020р., починаючи з 19.02.2020р., однак зазначеним рішенням суду не визначено порядок обчислення довічного грошового утримання судді у відставці, тобто не зазначено відсоток розрахунку від суддівської винагороди.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій пенсійного органу у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 3 червня 2013р. № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
За приписами п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді. Забезпечення суддів у відставці визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.
Відповідно до ч.1 ст.120 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010р. № 2453-VI (в редакції, чинній на час призначення позивачці довічного грошового утримання) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно з п.4 ч.6 ст.126 Конституції України підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку.
Як вбачається з матеріалів справи, у 2016р. позивачку звільнено у відставку з посади судді Одеського апеляційного суду за поданням, внесеного до Верховної Ради України рішенням Вищої ради юстиції за №782/0/15-15 від 22.10.2015р..
Згідно з п.34 р.ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VІІІ судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Відповідно до положень ст.137 Закону №1402-VІІІ до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Відповідно до ч.4 ст.43 ЗУ від 15.12.1992р. №2862-XII «Про статус суддів» (далі - Закон №2862-ХІІ, в редакції, чинній на момент призначення позивачки на посаду судді) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді, не менше 10 років.
Згідно із відомостей трудової книжки від 1.01.1974р., ОСОБА_1 працювала на наступних посадах:
з 1.04.1974р. по 22.02.1985р. - секретар судового засідання Приморського районного суду м. Одеси;
з 25.02.1985р. по 1.03.1993р. - консультант по статистиці та спецроботі відділу юстиції виконкому Одеської обласної Ради народних депутатів;
з 1.03.1993р. по 14.05.1996р. - консультант Приморського районного суду;
з 15.05.1996р. по 1.02.2002р. - суддя Київського районного суду м. Одеси;
з 1.02.2002р. по 19.02.2016р. - суддя Апеляційного суду Одеської області.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до рішення Вищої ради юстиції за №782/0/15-15 від 22.10.2015р. до стажу, який надає ОСОБА_1 право на відставку, відповідно до п.11 р.ХІІІ «Перехідні положення» ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній до 29.03.2015р., зараховано час роботи позивачки на посаді консультанта по статистиці та спецроботі відділу юстиції виконкому Одеської обласної Ради народних депутатів.
Відтак, з огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що позивачка має право на зарахування до стажу роботи на посаді судді періоду її роботи на посаді консультанта по статистиці та спецроботі відділу юстиції виконкому Одеської обласної Ради народних депутатів з 25.02.1985р. по 1.03.1993р. (8 років 5 днів).
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що загальний стаж позивачки для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розумінні ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII складає 27 років 9 місяців 10 днів.
Відповідно до ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що встановлення позивачці щомісячного довічного грошового утримання з визначенням його розміру у 50%, є протиправним та порушує право останньої на отримання довічного грошового утримання у визначеному законодавством розмірі, у зв'язку з чим дії ГУ ПФУ в Одеській області необхідно визнати протиправними.
Виходячи з наведеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав ОСОБА_1 , є зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області провести з 1.07.2023р. перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Одеського апеляційного суду від 4.03.2020р. №06-21/247/2020 із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді позивачки календарного періоду її роботи на посаді консультанта по статистиці та спецроботі відділу юстиції виконкому Одеської обласної Ради народних депутатів з 25.02.1985р. по 1.03.1993р., із врахуванням раніше виплачених сум.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024р. залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко