03 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/568/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Турлакова Н.В.) в адміністративній справі №160/568/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
23.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.08.2023р.: - № 0727938-2418-0409-UA12020010000033698; - № 0727939-2418-0409-UA12020010000033698; - № 0727941-2418-0409-UA12020010000033698; - № 0727944-2418-0409-UA12020010000033698; - № 0727946-2418-0409-UA12020010000033698; - № 0727949-2418-0409-UA12020010000033698.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незгоду з рішеннями податкового органу оскільки він не використовує належні йому нежитлові приміщення у підприємницькій діяльності, не здає їх в оренду, лізинг, тощо, а оскільки ніякої господарської діяльності по вказаним об'єктам нерухомості не здійснювалося, то згідно п. 2.3 Додатку 2 рішення Дніпровської міської ради VII скликання “Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста” не підлягають оподаткуванню. Крім того, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не містять підпису, печатки контролюючого органу всупереч нормам ст. 42 Податкового кодексу України, а також надіслані простою поштовою кореспонденцією пізніше встановленого законодавством терміну і охоплюють періоди 2020-2022 років, що суперечить нормам діючого законодавства.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій зазначає на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції прийняв необґрунтоване рішення. У скарзі скаржник зазначає, що судом не надано належної оцінки того, що він не використовує належні йому нежитлові приміщення у підприємницькій діяльності, не здає їх в оренду, лізинг, тощо, а оскільки ніякої господарської діяльності по вказаним об'єктам нерухомості не здійснювалося, то згідно рішення Дніпровської міської ради VII скликання “Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста” не підлягають оподаткуванню. Крім того, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не містять підпису, печатки контролюючого органу всупереч нормам ст. 42 ПК України, а також не були вручені позивачу, прийняті пізніше встановленого законодавством терміну і охоплюють періоди 2020-2022 років, що суперечить нормам діючого законодавства. Також зазначає, що суд не звернув увагу, що ставка податку у спірному рішенні № 0727939-2418-0409-UA12020010000033698 застосована у розмірі 1,0, а в інших 0,50.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна, ОСОБА_1 є власником:
- нежилого приміщення (будівлі та споруди) загальною площею 689,7 кв.м, склад ЦМС літ. Л(2)-1 яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування № 364, виданий 13.02.2018;
- нежитлової будівлі загальною площею 929,9кв.м, нежитлові будівлі: центральний склад літ. Л-1, л-1.л(1), л(2), л(3), Л(4), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування № 363, виданий 13.02.2018.
31.08.2023 року Головним управління ДПС у Дніпропетровській області згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання позивачу по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, який є власником об'єктів нежитлової нерухомості наступними податковими повідомленнями-рішеннями:
- №0727938-2418-0409-UА12020010000033698 за податковий період 2022р., нежитлове приміщення за адресою: Дніпро, вулиця Калинова (АНД, Індустріальний район), буд.8 (площа приміщення 929,90 кв. м.) на суму 30221,75грн.;
- №0727939-2418-0409-UA12020010000033698 за податковий період 2022р., нежитлове приміщення за адресою: Дніпро, вулиця Калинова (АНД, Індустріальний район), буд.8 (площа приміщення 689,70 кв. м.) на суму 44 830,50 грн,;
- №0727941-2418-0409-UA12020010000033698 за податковий період 2021р., нежитлове приміщення за адресою: Дніпро, вулиця Калинова (АНД, Індустріальний район), буд.8 (площа приміщення 689,70 кв. м.) на суму 20 691,00 грн,;
- №0727944-2418-0409-UA12020010000033698, за податковий період 2021р., нежитлове приміщення за адресою: Дніпро, вулиця Калинова (АНД, Індустріальний район), буд.8 (площа приміщення 929,90 кв. м.) на суму 27 897,00 грн.;
- №0727946-2418-0409-UA12020010000033698 за податковий період 2020р., нежитлове приміщення за адресою: Дніпро, вулиця Калинова (АНД, Індустріальний район), буд.8 (площа приміщення 689,70 кв. м.) на суму 14 929,99 грн.;
- №0727949-2418-0409-UA12020010000033698 за податковий період 2020 р. нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (площа приміщення 929,90 кв. м.) на суму 20 129,62 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені позивачу 07.09.2023 року засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_2 , проте дане поштове відправлення повернулося до ГУ ДПС 10.10.2023 з відміткою “за закінченням терміну зберігання”, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, квитанцією Укрпошти та конвертом, копії яких наявні в матеріалах справи.
Не погодившись з рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що оскаржені рішення відповідачем прийнято правомірно.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги доходить висновку, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Не є спірним, що позивач є власником нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення (будівлі та споруди) загальною площею 689,7 кв.м, склад ЦМС та нежитлової будівлі загальною площею 929,9кв.м, нежитлові будівлі центральний склад.
Позивач оскаржує рішення податкового органу з тих підстав, що вони не містять підпису, печатки контролюючого органу всупереч нормам ст. 42 ПК України, надіслані простою поштовою кореспонденцією пізніше встановленого законодавством терміну (01 липня) і охоплюють періоди 2020-2022, а також те, що до належних йому нежитлових приміщення застосовуються пільги згідно Додатку 2 п.2.3 рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27, а також вони не використовуються у підприємницькій діяльності.
За правилами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).
Підпунктами «а» - «л» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Судом першої інстанції встановлено та не спростовано і в суді апеляційної інстанції про не підтвердженість належності нерухомого майна, що належить позивачу, до перелічених пунктами “а”-“л” пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України умов, за якими надаються пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у т.ч. віднесення нерухомого майна до такого, що не підлягає оподаткуванню, а невикористання позивачем нежитлових приміщень у підприємницькій діяльності не звільняє його від сплати податку.
Також є помилковими доводи позивача про те, що до належних йому нежитлових приміщення застосовуються пільги згідно Додатку 2 п.2.3 рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27, оскільки у зазначеному пункті визначено таке нерухоме майно як господарські і присадибні будівлі, допоміжні нежитлові будівлі - сараї, гаражі, майстерні тощо. (а.с. 56).
Крім того, позивачем не надано доказів того, що належні йому на праві приватної власності нежитлові приміщення - склади площею 929,9кв.м і 689,7 кв.м, є господарськими, присадибними або допоміжними будівлями.
Стосовно доводів позивача про затримання надсилання податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно пункту 287.9 статті 287 ПК України, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені статтею 286 Податкового кодексу України, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Враховуючи зазначені норми законодавства, є вірними висновки суду першої інстанції, що винесення позивачу податкових повідомлень-рішень після 01 липня року базового податкового періоду є лише підставою для сплати податкового зобов'язання в більш пізній термін відповідно п.п.266.10.1.а, п.266.10 ст.266 ПКУ (протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення), однак, не впливає на правомірність самого податкового повідомлення-рішення та не може бути підставою для його скасування.
Відповідно до п.п.266.10.3 п.266.10 ст.266 ПК України, податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу, а отже доводи позивача про нарахування податку на нерухомість за період 2020 -2023 у 2023 році є безпідставними.
Також згідно матеріалам справи податкові повідомлення-рішення були направлені позивачу у відповідності до приписів ст. 42 ПК України.
Стосовно посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що суд не звернув увагу, що ставка податку у спірному рішенні № 0727939-2418-0409-UA12020010000033698 застосована у розмірі 1,0, а в інших 0,50, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою позову не було заявлено невірність чи необґрунтованість застосування ставки податку, а отже колегія суддів позбавлена можливості її розглядати.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року в адміністративній справі №160/568/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник