03 липня 2024 р. Справа № 480/508/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2024, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, м. Суми, повний текст складено 02.04.24 по справі № 480/508/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Сумській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі по тексту - ГУНП в Сумській області, відповідач), в якому просив суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області протиправною, яка виразилась зокрема і у письмовій відмові, щодо не зарахування до поточної календарної вислуги років ОСОБА_1 періодів проходження служби (час виконання обов'язків) в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки на Кіпрі з 18.03.2018 по 15.03.2020 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону № 613-ХІV;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Сумській області здійснити перерахунок та зарахувати до поточної календарної вислуги років ОСОБА_1 та до стажу служби в поліції періоди проходження служби (час виконання обов'язків) в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки на Кіпрі з 18.03.2018 по 15.03.2020 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону № 613-ХІV, що загалом складає 69 повних календарних місяців або 05 календарних років та 09 календарних місяців, шляхом видання наказу по особовому складу згідно Порядку № 1235.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправне не зарахування відповідачем до поточної календарної вислуги років та до стажу служби в поліції позивача часу проходження ним служби в місії ООН на Кіпрі, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» від 23.04.1999 № 613-XIV (далі - Закон № 613 - XIV) час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу повинен обчислюватися з розрахунку один місяць за три, а відтак така бездіяльність відповідача призводить до значного зменшення календарної вислуги років ОСОБА_1 за період з 18.03.2018 по 05.03.2022, а саме, замість належних позивачу 69 календарних місяців, зараховано лише 23.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 по справі № 480/508/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо не зарахування ОСОБА_1 вислуги років згідно з ч. 3 ст. 8 Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки», сформованої за періоди проходження ним служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки на Кіпрі з18.03.2018 по 15.03.2020, до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40108777) здійснити перерахунок та зарахувати до поточної календарної вислуги років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та до стажу служби в поліції періоди проходження служби (час виконання обов'язків) в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки на Кіпрі з 18.03.2018 по 15.03.2020 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки», що загалом складає 69 повних календарних місяців або 05 календарних років та 09 календарних місяців, шляхом видання наказу по особовому складу згідно Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 № 1235.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40108777) суму судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 № 480/508/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення суду, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що обчислення стажу служби в поліції чітко врегульовано ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), частиною 2 якої визначено виключний перелік видів служби та періодів роботи у відповідних органах, який зараховується поліцейським до стажу служби в поліції, проте вказаний перелік не містить такого виду служби, як виконання обов'язків в міжнародних операціях ООН з підтримання миру та безпеки.
Стверджує, що ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV застосовується під час обрахування на пільгових умовах вислуги років для визначення розміру пенсії, за умови надання відповідних документів, що підтверджують час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу.
Позивач, у надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу, просив суд апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Сумській області відмовити в повному обсязі, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 по справі № 480/508/24 - залишити без змін.
Наполягав, що ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV прямо передбачено, що вислуга років і трудовий стаж громадян України за час виконання обов'язків у складі національного персоналу обчислюються з розрахунку один місяць за три місяці, а п. 4 ч. 2 ст. 78 Закону №580-VIII передбачено, що до стажу служби в поліції зараховується час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції, а тому, доводи відповідача про те, що Закон № 580-VIII не містить норм, які передбачають таке зарахування, не є підставою для відмови в такому перерахунку, адже порядок такого перерахунку чітко визначений ч. 3 ст. 8 Закону № 613-ХIV.
У надісланій до суду апеляційної інстанції відповіді на відзив на апеляційну скаргу, відповідач заперечував проти тверджень позивача, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, вважав їх необґрунтованими та просив суд апеляційної інстанції врахувати відповідь на відзив під час розгляду справи по суті.
Відповідь на відзив на апеляційну скаргу повністю дублює зміст апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 07.11.2015 по теперішній час проходить службу в Національній поліції України та перебуває на посаді заступника начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області (а.с. 4).
Відповідно до наказу Національної поліції України від 20.03.2018 № 238о/с та наказу Міністерства внутрішніх справ від 26.03.2020 № 206о/с, позивач з 18.03.2018 по 15.03.2020 проходив службу у складі національного персоналу в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки на Кіпрі (а.с. 7, 9).
27.12.2023 позивач звернувся з письмовим рапортом на ім'я начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якому просив здійснити перерахунок та зарахувати до поточної календарної вислуги років та до стажу служби в поліції час виконання ним обов'язків у складі національного персоналу в міжнародній місії ООН з підтримання миру та безпеки в Республіці Кіпр за період з 13.03.2018 по 15.03.2020 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону № 613-ХІV (а.с. 5).
Листом від 19.01.2024 № 136/01/26-2024 Головне управління Національної поліції в Сумській області повідомило позивача, що норми Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» від 23.04.1999 № 613-ХІV, а саме ч. 3 ст. 8 зазначеного Закону застосовуються саме під час обрахування на пільгових умовах вислуги років для визначення розміру пенсії, за умов надання відповідних документів, що підтверджують час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу (а.с. 6).
Вважаючи протиправною бездіяльність ГУНП, що виразилась у невидані наказу по особовому складу про зарахування до поточної календарної вислуги років та стажу служби в поліції часу виконання обов'язків в місії ООН на Кіпрі з 18.03.2018 по 15.03.2020 в розрахунку один місяць за три, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності ГУНП в Сумській області щодо не зарахування ОСОБА_1 вислуги років за період проходження ним служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки на Кіпрі з 18.03.2018 по 15.03.2020 до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону № 613-ХІV служба в міжнародних операціях Організації Об'єднаних Націй з підтримання миру і безпеки має зараховуватися у пільговому обчисленні з розрахунку один місяць за три до його поточної календарної вислуги років та до стажу служби в поліції.
При цьому, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважав за необхідне зобов'язати Головне управління Національної поліції у Сумській області здійснити перерахунок та зарахувати до поточної календарної вислуги років ОСОБА_1 та до стажу служби в поліції періоди проходження служби (час виконання обов'язків) в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки на Кіпрі з 18.03.2018 по 15.03.2020 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки», що загалом складає 69 повних календарних місяців або 05 календарних років та 09 календарних місяців, шляхом видання наказу по особовому складу згідно з Порядком підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 № 1235.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання листа Головного управління Національної поліції в Сумській області від 19.01.2024 року № 136/01/26-2024 протиправною відмовою, суд першої інстанції зазначив, що останній такої відмови не містить.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (перегляду підлягає рішення суду в частині задоволення позову), колегія суддів зазначає таке.
В силу приписів частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правові, організаційні та фінансові засади щодо участі України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, а також порядок направлення Україною військового та цивільного персоналу, організації його підготовки та забезпечення визначає Закон № 613-ХІV.
Статтею 1 Закону № 613-ХІV визначено, що національний персонал окремі військовослужбовці Збройних Сил України, інших військових формувань, поліцейські, особи начальницького і рядового складу державних органів, які можуть оснащуватися вогнепальною (стрілецькою) зброєю та боєприпасами до неї відповідно до пропозицій міжнародних організацій у сфері безпеки, а також працівники Збройних Сил України, інших військових формувань, державних органів і установ України, які направляються Україною для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки і не входять до складу національного контингенту.
Також зазначено, що національний контингент військові підрозділи, оснащені відповідним озброєнням і військовою технікою, засобами підтримки і зв'язку, що направляються Україною для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, у тому числі у складі багатонаціональних військових формувань високої готовності військові підрозділи Збройних Сил України, інших військових формувань, котрі входять до складу об'єднаних військових підрозділів, що створюються спільно з іншими державами для участі у міжнародних операціях підтримання миру і безпеки.
Відповідно до статті 5 Закону № 613-ХІV, національний контингент і національний персонал комплектуються громадянами України - військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, поліцейськими, особами начальницького і рядового складу інших військових формувань та інших державних органів і цивільних установ України, які мають необхідну професійну і психологічну підготовку.
Згідно зі статтею 8 Закону № 613-XIV, соціальний захист учасників міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки і членів їх сімей забезпечується згідно з законами України.
Якщо міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлені більш високі гарантії захисту учасників міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються норми відповідного міжнародного договору або міжнародної угоди.
Вислуга років і трудовий стаж громадян України за час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу обчислюються з розрахунку один місяць за три місяці.
Оскільки стаття 8 Закону № 613-XIV регулює більш вузьке коло суспільних відносин, пов'язаних із соціальним захистом учасників міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки та членів їх сімей, що також включає право на пенсію та відповідне пенсійне забезпечення, то вона є спеціальною нормою по відношенню до статті 78 Закону №580-VIII, а тому, служба в міжнародних операціях Організації Об'єднаних Націй з підтримання миру і безпеки має зараховуватися в пільговому обчисленні.
Відповідачем в апеляційній скарзі не спростовано факту того, що ОСОБА_1 під час проходження служби в Національній поліції України приймав участь в місіях ООН, зокрема: - з 18.03.2018 по 15.03.2020 в складі національного персоналу до міжнародної операції ООН з підтримання миру і безпеки на Кіпрі.
Таким чином, бездіяльність ГУНП в Сумській області, яка виразилась у не зарахуванні періоду проходження служби в миротворчих операціях ООН з підтримання миру та безпеки з розрахунку один місяць за три до його поточної календарної вислуги років, є протиправною, оскільки вона порушує право позивача на соціальний захист, гарантоване Конституцією України та Законом № 613-XIV.
Суд відхиляє доводи скаржника про те, що частина 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» містить вичерпний перелік видів служби та періодів роботи у відповідних органах, який зараховується поліцейським до стажу служби в поліції, та не включає час проходження служби в міжнародній місії Організації Об'єднаних Націй, оскільки такий вид служби зараховується до стажу у поліції в силу частини 3 статті 8 Закону № 613-XIV, який є спеціальним у спірних правовідносинах та підлягає застосуванню.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності власних дій, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не довів належними та допустимими доказами правомірність власних дій (бездіяльності), які є предметом оскарження позивачем.
Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно з Рішенням ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
З метою визначення порядку підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 № 1235 затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженим (далі - Порядок № 1235).
Так, відповідно до Розділу ІІ Порядку № 1235 підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, як зокрема - обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Згідно з пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 1235 видавати накази по особовому складу можуть керівники органів та підрозділів поліції, а також закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Приписами пункту 2 Розділу ІІІ Порядку № 1235 встановлено, що підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.
Отже, враховуючи наявні у розпорядження відповідача документи, що підтверджують періоди проходження служби під час участі ОСОБА_1 в миротворчих операціях ООН з підтримання миру та безпеки та встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Національної поліції у Сумській області здійснити перерахунок та зарахувати до поточної календарної вислуги років ОСОБА_1 та до стажу служби в поліції періоди проходження служби (час виконання обов'язків) в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки на Кіпрі з 18.03.2018 по 15.03.2020 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки», що загалом складає 69 повних календарних місяців або 05 календарних років та 09 календарних місяців, шляхом видання наказу по особовому складу згідно з Порядком підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 № 1235.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про додержання судом першої інстанції при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 по справі № 480/508/24 в частині задоволення позову норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в останній, висновки суду першої інстанції в частині задоволення позову не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 по справі № 480/508/24 в частині задоволення позовних вимог - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді В.Б. Русанова О.А. Спаскін