справа № 369/2885/24
провадження № 33/824/2540/2024
27 червня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в складі судді Кирилюк Г. М.,
при секретарі Халапчук Д. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року в складі судді Лисенко В. В., в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
05.04.2024 ОСОБА_1 в особі захисника Малюги Е. М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Зазначив, що 26 лютого 2024 року приблизно о 16 год. 45 хв. ОСОБА_1 перепаркував своє авто за адоресою: АДРЕСА_2 , зачепивши номерний знак машини сусіда ОСОБА_2 , та пішов додому. Згодом до нього зателефонували патрульні, яких викликав потерпілий ОСОБА_2 і попросили його вийти у двір, на що ОСОБА_1 погодився. Було 17 годин. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №287573 був складений о 19 год. Патрульні не зупиняли ОСОБА_1 , на момент спілкування з поліцією та пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння він не перебував за кермом та не був водієм у розумінні Правил дорожнього руху України. Факт керування у стані сп'яніння не доведений патрульними та спростовується поясненнями самого ОСОБА_1 , який зазначав, що вживав спиртне вдома, після ДТП, не перебуваючи за кермом.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Малюга В. М. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
ОСОБА_1 суду пояснив, що 16 лютого 2024 року приблизно до 17 год. сталася ДТП, при паркуванні він подряпав номерний знак ОСОБА_2 . Після цього він пішов додому, о 19 год. у вікно побачив, що приїхала поліція, вийшов з дому. Від пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння відмовився, оскільки пройшло багато часу після події ДТП. В стані алкогольного сп'яніння він не був, вдома випив пів пляшки пива.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.
Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та долучені до неї відеозаписи з нагрудної камери працівників поліції, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №287573, 16 лютого 2024 року о 17 год. 30 хв. в с. П. Борщагівка, вул. Садова, 51 Б, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Honda Civic, днз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №287572, 16 лютого 2024 року о 17 год. 30 хв. в с. П. Борщагівка, вул. Садова, 51 Б, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Honda, днз НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, габарити транспортного засобу, не звернувся до інших осіб за допомогою під час руху заднім ходом, в результаті чого здійснив наїзд на транспортний засіб Infiniti, днз НОМЕР_2 , та автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначене в протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи, в тому числі відеозаписом, та письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , який пояснив, що після наїзду на його автомобіль водій Honda Civic, днз НОМЕР_1 , вийшовши з автомобіля, мав ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах з порожнини рота, хитався із боку в бік. Пояснення ОСОБА_1 про те, що він вживав спиртні напої після вчинення ДТП спростовуються поясненнями потерпілого ОСОБА_2 .
Апеляційний суд не може повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Положеннями частини першої ст. 130 КУпАП України передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В даному випадку вимога щодо проходження огляду на стан сп'яніння може стосуватися не будь-якої особи, яка знаходиться в транспортному засобі або біля нього, а лише водія, який керував цим транспортним засобам.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.251 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, на підставі яких можливо дійти беззаперечного висновку, що ОСОБА_1 саме під час керування транспортним засобом перебував в стані алкогольного сп'яніння, а не вжив алкогольні напої після ДТП за його участю, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Складений по справі протокол не може бути визнано беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки наявна в ньому інформація не підтверджена іншими належними та достатніми засобами доказування.
Так, з долученого до матеріалів справи відеозапису, який розпочинається о 17:49, вбачається, що в момент, коли працівники поліції під'їхали на місце ДТП, водій ОСОБА_1 вже знаходився біля автомобіля, на питання, коли він вживав алкогольні напої, відповів : "Тільки що", на що працівники поліції між собою почали з'ясовувати питання, по якій частині потрібно кваліфікувати його дії: " По частині 4 складати?"; " Особа сказала, що він вже був в стані алкогольного сп'яніння, тоді по першій оформляй". " Після ДТП ви нам повідомили, що вживали алкоголь", "Я не буду проходити огляд, бо мене зупинили після години після того, як я вийшов з транспортного засобу".
На неодноразові виклики суду для з'ясування обставин події потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився та обставину перебування водія під час керування в стані алкогольного сп'яніння не підтвердив.
Інших доказів вини ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, в силу принципу невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Зміст загальноприйнятого європейського стандарту доказування «поза розумним сумнівом», сформульованого у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, полягає в тому, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У постанові від 21 січня 2020 року ( справа №754/17019/17) Верховний Суд зазначив, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Висновок суду першої інстанції про доведеність тієї обставини, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, з огляду на фактичні дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та переглянутому відеозаписі з місця подій є необґрунтованим, оскільки наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності не доводять "поза розумним сумнівом" вину вказаної особи у вчиненні даного адміністративного правопорушення та не спростовують його твердження про те, що він вживав алкогольні напої вже після ДТП.
З урахуванням наведеного, доводи апелянта про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованими, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям у цій частині провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Як убачається з постанови суду першої інстанції, суд першої інстанції наклав адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі ст. 36 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визначивши попередньо стягнення за кожне правопорушення окремо.
З огляду на це, суд апеляційної інстанції, не вбачаючи підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУПАП, скасовує рішення суду першої інстанції та закриває провадження у цій частині на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, повинен накласти на вказану особу стягнення за ст. 124 КУпАП в межах санкції цієї статті.
Однак, на момент прийняття судом апеляційної інстанції рішення строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, закінчилися, а відтак рішення суду першої інстанції за ст. 124 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження - закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції в частині притягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасуванню із закриттям провадження на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, а за ст. 124 КУпАП - скасуванню та закриттю провадження на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року скасувати.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г. М. Кирилюк