Справа №753/10842/24 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4465/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
27 червня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подане в рамках кримінального провадження №12024100020002574 від 01.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20 год. 00 хв. 30 липня 2024 року включно.
Встановлено підозрюваному ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого або свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_9 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100020002574 від 01.06.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
01 червня 2024 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
02 червня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подане в рамках кримінального провадження №12024100020002574 від 01.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20 год. 00 хв. 30 липня 2024 року включно.
Встановлено підозрюваному ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
Слідчий суддя виходив з того, що слідчим доведено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя взяв до уваги, що 02.09.2020 Дарницьким районним судом за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України на підставі вимог ст. 71 КК України ОСОБА_6 призначено покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі;
07.12.2022 Оболонським районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, ОСОБА_6 призначеного за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 02.09.2020, більш суворим, призначеним за цим вироком, остаточне покарання 3 роки 6 місяців.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , його наслідки, характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
При цьому, колегія суддів зауважує, що слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4, 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваної, конкретні обставини інкримінованого їй кримінального правопорушення, дійшов обґрунтованого висновку про визначення йому застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, та вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 . Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 в їх сукупності, колегія суддів доходить висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, не виключена ймовірність того, що останній у разі, якщо не буде обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини інкримінованого злочину, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки наявність ризиків впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________
ОСОБА_2 Судді: ОСОБА_3____________ ОСОБА_4____________