04 липня 2024 року справа № 580/4318/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) подала позов до Головного управління Національної поліції у Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач) в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Черкаській області щодо не нарахування та невиплати доплати за службу в нічний час за період з 25.09.2019 по 11.01.2024;
- зобов'язати нарахувати та виплатити доплату за службу в нічний час за період з 25.09.2019 по 11.01.2024 включно у розмірі 35 відсотків посадового окладу ОСОБА_1 з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Ухвалою від 02.05.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
17.05.2024 представниця відповідача подала до суду заяву про залишення позову без розгляду, в якій зазначила, що позивачка пропустила місячний строку звернення до суду, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України із дня звільнення її служби.
Під час вирішення поданої заяви суд зазначає таке.
Ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22, від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22, від 07.09.2023 у справі № 280/1340/23.
Суддя врахував, що до 18.07.2022 положення статті 233 КЗпП України не обмежували строком звернення право особи на звернення із заявою про вирішення трудового спору, у зв'язку із чим позовні вимоги за період з 25.09.2019 по 18.07.2022 не обмежені будь-яким строком звернення до суду.
Водночас, стосовно періоду з 19.07.2022 по 11.01.2024 в спірних правовідносинах законодавчо слід застосовувати тримісячний строк звернення до суду, з огляду на таке.
Згідно з частинами 1, 2 статті 233 КЗпП України (в редакції, яка набрала чинності з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Таким чином, із набранням 19.07.2022 чинності Законом № 2352-ІХ, частини перша та друга статті 233 КЗпП України діють у новій редакції, й аналізуючи положення цієї статті у часових межах існування її юридичних норм (тобто як у її редакції, чинній до 19 липня 2022 року, так і в чинній її редакції) у зіставленні з нормами пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення” КЗпП України, згідно із якими під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 № 651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Суддя врахував, що відповідно до висновків Верховного Суду, висловлених у постанові від 11.12.2023 у справі № 990/235/23, строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину. Тобто якщо під час дії карантину на всій території України існували чи виникли підстави (з якими пов'язується відлік строку) для звернення до суду за вирішенням трудового спору, то строк на це звернення не обмежувався строками, які визначені у статті 233 КЗпП України, а продовжувався на строк дії карантину. З припиненням дії карантину - якщо строк, встановлений у статті 233 КЗпП України, був “прив'язаний” до нього - закінчується і строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору.
Суд встановив, що позивачка звільнена зі служби в поліції з 16.01.2024 відповідно до наказу від 11.01.2024 № 11 о/с (а.с. 94). Натомість, вказаний наказ не містить відображення розміру сум у гривневому виразі, нарахованих та виплачених позивачці при звільненні.
У свою чергу, копії розрахункових листів за спірний період та довідок обліку несення служби поліцейськими в нічний час позивачці надано на адвокатський запит її представника листом від 15.03.2024 № 29/Х-6аз.
Вказані обставини свідчать про те, що лише із 15.03.2024 позивачка була повідомлена про розміри складових грошового забезпечення. Таким чином, тримісячний строк звернення до суду у спірних правовідносинах (за період з 19.07.2022 по 11.01.2024) розпочинає свій перебіг із 15.03.2024.
Суд врахував, що представник позивачки звернувся із цим позовом до суду 29.04.2024, тобто в межах строку звернення до суду, що встановлений ст. 233 КЗпП, у зв'язку із чим заявлене клопотання представниці відповідача про залишення позову без розгляду суд вважає необґрунтованим.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 122, 241, 243, 248, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви представниці Головного управління Національної поліції у Черкаській області б/н від 17.05.2024 (вх. № 25018/24 від 17.05.2024 Черкаського окружного адміністративного суду) про залишення позову без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не може бути оскаржена.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана 04.07.2024.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК