Ухвала
Іменем України
3 липня 2024 року
м. Київ
справа № 130/1597/22
провадження № 51-6839ск23
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 березня 2024 року про відмову в поновленні строку апеляційного оскарження й повернення апеляційної скарги,
установила:
Як убачаєтьсязі змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ухвалою від 6 вересня 2023 року слідчий суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, задовольнивши скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , скасував постанову заступника начальника Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області від 21 липня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 42022022130000021 і зобов'язав указану посадову особу закрити це провадження у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування.
Таке рішення прокурор ОСОБА_4 оскаржив у порядку апеляційної процедури. До суду апеляційної інстанції від прокурора 14 березня 2024 року надійшла апеляційна скарга, в якій також було порушено питання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Вінницький апеляційний суд не знайшов підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, а тому, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвалою від 15 березня 2024 року повернув прокурору апеляційну скаргу.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК згадану ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді. Суть доводів скаржника зводиться до того, що у 2023 році вінне брав участі під час розгляду скарги представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , відповідні рішення йому не направлялись, апеляційний суд цього не врахував і, не встановивши належним чином початок та закінчення строку апеляційного оскарження, дійшов передчасного висновку про необхідність повернення апеляційної скарги у зв'язку з пропуском процесуального строку звернення. Крім того, посилаючись на практику Касаційного кримінального суду Верховного Суду (постанова від 27 травня 2019 року, справа № 461/1434/18), автор скарги зазначає, що необізнаність з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення може бути підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, на що не було зважено при постановленні оспорюваної ухвали.
Перевіривши доводи касаційної скарги та копію судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на таких підставах.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення.
За приписами п. 4 ч. 3 ст. 399 вказаного Кодексу апеляційний суд зобов'язаний повернути апеляційну скаргу її авторові, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
У силу ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані його учасниками без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений законом строк також міститься у ст. 116 КПК.
Частиною 1 ст. 117 вказаного Кодексу передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у строк, визначений законом. Такі обставини мають бути підтверджені скаржником.
Як убачається зі змісту оскарженого судового рішення, апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 6 вересня 2023 року прокурор подав лише 14 березня 2024 року, при цьому клопотав про поновлення строку апеляційного оскарження. Водночас прокурор не навів обґрунтування існування непереборних обставин, які унеможливлювали подання скарги з додержанням строку, звідси, - і поважності причин його значного пропуску, що зумовило застосування апеляційним судом імперативних приписів п. 4 ч. 3 ст. 399 цього Кодексу.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд апеляційної інстанції зазначив підстави, на яких визнав клопотання необґрунтованим, з наведенням відповідних мотивів прийнятого рішення.
Дослідивши доводи прокурора й зіставивши їх із наявними даними, апеляційний суд, серед іншого, установив, що сторона обвинувачення була обізнана з ухвалою слідчого судді від 6 вересня 2023 року ще восени 2023 року.
Не є релевантним і посилання автора скарги на правові висновки, викладені в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18), оскільки вони стосуються обчислення строку подачі апеляційної скарги у разі оголошення резолютивної частини ухвали та обумовленої цим необізнаності зацікавлених осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення.
Крім того, не погоджуючись у касаційній скарзі з висновками апеляційного суду, прокурор ставить під сумнів факт пропуску процесуального строку, що суперечить його вимозі до цього суду в поданому клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження.
Отже, аргументів, котрі б у розрізі імперативності приписів ст. 399 КПК свідчили про істотне порушення вимог закону під час постановлення оспорюваної ухвали, скаржником не наведено.
Оскільки з касаційної скарги прокурора та доданого до неї судового рішення не вбачається підстав для її задоволення, немає потреби в перевірці матеріалів провадження.
Тому згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів
постановила:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 березня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_7