04 липня 2024 року
м. Київ
справа № 587/2165/20
провадження № 51-6255ск 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 05 жовтня 2021 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 13 травня 2024 року щодо ОСОБА_7 ,
установив:
Вироком Сумського районного суду Сумської області від 05 жовтня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 13 травня 2024 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Згідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Однак у порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України представник потерпілих у своїй касаційні скарзі, хоч і зазначає про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, незаконність та необґрунтованість судових рішень, проте не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ч. 1 ст. 438 КПК України.
Як вбачається з поданої касаційної скарги, автор посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та не погоджується з кваліфікацією дій засудженого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 121 КК України, проте не вказує які норми матеріального і процесуального права були порушені судом при кваліфікації дій засудженого та не наводить обґрунтування незаконності оскаржуваних судових рішень відповідно до вимог ст. 413 КПК України.
Крім того, касатору скарзі фактично зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, не погоджується з оцінкою судом доказів, що вважає істотним порушення кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, проте відповідно до статей 433, 438 КПК України ці обставини не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Зокрема, представник потерпілих у скарзі не зазначає у чому полягає незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення вимог ст. 419 КПК України, на її думку, було допущено цим судом, які доводи її апеляційної скарги суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Також ОСОБА_6 у скарзі має зазначити прохання щодо судових рішень з урахуванням повноважень касаційного суду прийняти одне з рішень, передбачених ст. 436 КПК України, а зазначене нею прохання не узгоджується із вказаними повноваженнями суду касаційної інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши представнику потерпілих строк для усунення недоліків.
Слід зазначити, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги або шляхом подання додаткових документів, якщо скаржник у порушення вимог КПК України, не надав усіх документів, які мають подаватися разом із касаційною скаргою.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження, шляхом подання виправленої касаційної скарги.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргупредставника потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 без руху.
Встановити ОСОБА_6 десятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3