27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 547/512/22
провадження № 61-1372св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Полтаваобленерго»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Обідіна О. І., Чумак О. В. у справі за позовом Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про відшкодування вартості не облікованої електричної енергії,
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2022 року Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» (далі - «Полтаваобленерго») звернулося до суду із позовом про стягнення з відповідача
17 945,44 грн вартості не облікованої електричної енергії.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Семенівський районний суд Полтавської області рішенням від 13 вересня 2023 року під головуванням судді Харченко В. Ф. позовні вимоги АТ «Полтаваобленерго» задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 17 945,44 грн вартості не облікованої електричної енергії.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 15 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Павелком Р. С., на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 13 вересня 2023 року визнав неподаною та повернув особі, яка її подала.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вказував, що від 09 листопада 2023 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без руху. Заявнику був наданий строк для усунення недоліків скарги (сплати судового збору) упродовж десяти днів з дня отримання копії ухвали, роз'яснено, що у разі невиконання вимог ухвали апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Копія ухвали апеляційного суду була надіслана відповідачу ОСОБА_1 через його представника адвоката Павелка Р. С., на зазначену ним в апеляційній скарзі електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримана адресатом 10 листопада 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Зазначені в ухвалі недоліки апелянт не усунув.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Павелко Р. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 грудня
2023 року в якій просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Представник заявника зазначає, що він, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 15 листопада 2023 року надіслав заяву про усунення недоліків та квитанцію про сплату судового збору.
Тобто, вимоги ухвали від 09 листопада 2023 року станом на 15 листопада 2023 року заявник виконав у повному обсязі.
Вказує, що імовірно неотримання судом наведених документів відбулось внаслідок нестабільності роботи та збоїв у підсистемі «Електронний суд», а тому висновки суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги помилкові.
Відзив на касаційну скаргу інші учасники справи не подали
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 06 лютого 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу.
03 червня 2024 року цивільна справа № 547/512/22 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) таке конституційне право має бути забезпечене справедливими судовими процедурами.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (§ 22, рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Відповідно до пункту 3 частини четвертої та частини п'ятої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку(частини шоста, сьома статті 357 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_1 адвокат Павелко Р. С., оскаржив рішення місцевого суду від 13 вересня 2023 року (повний текст складений 18 вересня 2023 року) в апеляційному порядку із дотриманням строку, визначеного статтею 354 ЦПК України, а саме 09 жовтня 2023 року через систему «Електронний суд».
Суд апеляційної інстанції 07 листопада 2023 року постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху з підстав несплати апелянтом судового збору.
Ухвала апеляційного суду була надіслана представникові відповідача ОСОБА_1 адвокату Павелку Р. С. на зазначену ним в апеляційній скарзі електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримана адресатом 10 листопад 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Заявник у поданій касаційній скарзі вказану обставину не заперечує.
Згідно з частиною шостою статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
З 18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 29 червня 2023 року
№ 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Отже, з 18 жовтня 2023 року у адвоката Павелка Р. С. виник обов'язок реєстрації та використання електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС (далі - Положення).
З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв'язку.
Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 16 Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.
Згідно з пунктом 25 Положення документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню (пункт 28 Положення).
В обґрунтування касаційної скарги представник ОСОБА_1 посилався на наявність збоїв в системі ЄСІТС та вказував на те, що 15 листопада 2023 року о 17 год. 13 хв він створив в своєму електронному кабінеті електронний документ про усунення недоліків апеляційної скарги, а тому вважав висновки апеляційного суду помилковими.
В обґрунтування свої доводів долучив скріншоти з електронного кабінету.
Колегія суддів відхиляє такі аргументи з огляду на таке.
Здійснивши аналіз змісту документів, які надходили до суду апеляційної інстанції з використанням системи ЄСІТС Верховний Суд вбачає, що заява з додатками на виконання вимог ухвали від 09 листопада 2023 року від представника ОСОБА_1 адвоката Павелка Р. С. за допомогою згаданої підсистеми надійшла до суду 19 грудня 2023 року о 14 год. 13 хв. Підписання документа кваліфікованим електронним підписом було здійснене 19 грудня 2023 року о 11 год 52 хв. 45 сек.
Зі змісту заяви про усунення недоліків, яку склав представник ОСОБА_1 адвокат Павелко Р. С. та яка була завантажена у підсистему «Електронний суд» також вбачається, що ця заява була створена 19 грудня 2023 року.
Враховуючи, що заявник долучив до касаційної скарги роздруковане повідомлення із веб сторінки Державного підприємства «Центр судових сервісів» в якому мова іде про те, що у підсистемі зафіксовано масову помилку, що мала місце з вечора
30 листопада 2023 року до 09 год. 50 хв 01 грудня 2023 року, що не співпадає з датою вчинення представником заявника процесуальної дії (15 листопада 2023 року) колегія суддів відхиляє означений аргумент касаційної скарги.
Крім того колегія судді також додатково звертає увагу на пункт 28 Положення де зазначено, що дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню.
Відомості про підписання заяви в Електронному суді 15 листопада 2023 року відсутні, а тому цей аргумент колегія суддів вважає неспроможним.
Висновок за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 401, 406, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров