Житомирський апеляційний суд
Справа №287/456/24 Головуючий у 1-й інст. Винар Л. В.
Номер провадження №33/4805/675/24
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
03 липня 2024 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 19 березня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Олевського районного суду Житомирської області від 19 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 25.02.2024 о 09 год 44 хв, в м. Олевську, по вул. Княгині Ольги, 4, Коростенського району, Житомирської області, керував автомобілем «АЗЛК-21412», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager 6810» та проведення такого у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. На його думку, при розгляді справи судом було порушено його процесуальне право на захист. Також судом не враховано, що працівниками поліції під час складання протоколу та проведенні огляду на стан сп'яніння допущені грубі порушення ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що тягне за собою недійсність висновків щодо результатів огляду. Зокрема, огляд на стан сп'яніння та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення працівниками поліції проведено без присутності свідків, в протоколі відсутні відомості про технічний засіб, за допомогою якого здійснювався відеозапис, який, до того ж, є небезперервним. Також вказав на відсутність направлення водія на визначення стану алкогольного сп'яніння у заклад охорони здоров'я та не відсторонення його від керування транспортним засобом. Вважає, що всі сумніви щодо доведеності його вини у вчиненні інкримінуємого йому правопорушення слід тлумачити на його користь.
Подане ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не вирішується, оскільки апеляційна скарга подана у встановлений законом строк.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 25.02.2024 о 09 год 44 хв, в м. Олевську, по вул. Княгині Ольги, 4, Коростенського району, Житомирської області, керував автомобілем «АЗЛК-21412», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager 6810» та проведення такого у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 270011 від 25.02.2024 (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 25.02.2024 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) та його огляд на стан сп'яніння не проводився, оскільки він відмовився (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.02.2024 року, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння у медичному закладі не проводився у зв'язку з відмовою останнього від огляду (а.с.5); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1517705 від 25.02.2024 року (а.с.8); диском з відеозаписом події (а.с.10).
Протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду та направлення до закладу охорони здоров'я підписані ОСОБА_1 без будь-яких зауважень.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 . Відсутність посилання у протоколі на номер технічного засобу, за допомогою якого здійснювалась відеозйомка, не спростовує обставин об'єктивно зафіксованих відеозаписом та не виключає належність та і допустимість даного доказу.
Встановлено, що ОСОБА_1 без примусу з боку працівників поліції відмовився від законної вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння, як із застосуванням спецзасобів, так і в закладі охорони здоров'я. При цьому у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, озвучені водію та відображені в протоколі. Також відеозапис свідчить, що ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом протоколу та відсторонено від керування транспортним засобом.
Оскільки під час проведення огляду ОСОБА_1 поліцейський згідно ч.2 ст.266 КУпАП застосовував технічні засоби відеозапису, то присутність свідків у даному випадку не була обов'язковою.
Також законодавством не передбачена обов'язкова участь адвоката під час проходження особою огляду на стан сп'яніння та оформлення поліцією матеріалів про адміністративне правопорушення. Відсутність захисника не перешкоджала ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан сп'яніння, що є його обов'язком відповідно до п. 2.5. ПДР, та не є обставиною, яка може бути підставою для визнання огляду недійсним.
Відсутність чи наявність направлення на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не спростовує винуватості ОСОБА_1 , який відмовився від огляду на стан сп'яніння і така відмова була беззаперечною.
Порушень вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 під час огляду ОСОБА_1 не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про національну поліцію» і його було проінформовано про конкретну причину зупинки, що спростовує пояснення останнього, надані суду апеляційної інстанції, про протилежне. При цьому, незгода з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля не звільняла ОСОБА_1 від обов'язку пройти огляд на стан сп'яніння відповідно до п.2.5 ПДР, оскільки у водія були виявлені ознаки сп'яніння.
Пояснення ОСОБА_1 , надані в суді апеляційної інстанції, щодо неправомірних дій працівників поліції не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винність ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
При розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Олевського районного суду Житомирської області від 19 березня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич