Справа № 761/23304/24
Провадження № 2-о/761/429/2024
26 червня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
25.06.2024 р. на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; визнання спадщини відумерлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб (ст. 293 ЦПК України).
Розділом IV ЦПК України передбачений захист прав людини у порядку окремого провадження, зокрема шляхом встановлення фактів, які мають юридичне значення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом вони породжують юридичні наслідки.
Зі змісту заяви вбачається, заявник просить встановити факт її постійного проживання разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу з жовтня 2022 року та до моменту смерті останньої.
Як роз'яснено у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Відповідно до заяви метою встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем є реалізація права заявника для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інших прав.
Заявник зазначила, що після смерті своєї матері ОСОБА_2 з метою оформлення спадщини у травня 2024 року звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дібрової Н.Ю., однак отримала роз'яснення, що вона пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Згідно з ч.1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об'єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. Особи, які мають право або зобов'язані подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання інформації з Спадкового реєстру про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину.
Спір про право це спір, що пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
З даної заяви вбачається наявність спору про право, який виник з приводу спадкового майна, та який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, із залученням органу територіальної громади у якості відповідача, за відсутності інших осіб - спадкоємців.
У відповідності до ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що заява про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки наявний спір про право, а саме виникнення у заявника права на спадкування за законом майна померлого спадкодавця, що є окремим предметом доказування, тому з метою захисту своїх порушених прав та інтересів заявник має право звернутись до місцевого загального суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства, що дає підстави відмовити у відкритті провадження у справі на підставі ч.4 ст. 315 ЦПК України
Керуючись ст.ст. 186, 259-261, 293, 315, 353-355 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкриті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: