Справа № 761/12161/24
Провадження № 2/761/6635/2024
26 червня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
02.04.2024 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, у якому просить стягнути з відповідачки на свою користь борг за договорами позики у загальній сумі 2050,00 дол. США, три проценти річних у сумі 79,93 дол. США та судові витрати.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 19.09.2019 р. між нею та відповідачкою було укладено договір позики у вигляді розписки, відповідно до якого позивачка передала відповідачці грошові кошти у сумі 1100,00 дол. США, а відповідачка зобов'язалась повернути їх позивачці до 01.10.2020 р. Також, 20.12.2019 р. між позивачкою та відповідачкою було укладено договір позики у вигляді розписки, відповідно до якого позивачка передала відповідачці грошові кошти у сумі 950,00 дол. США, а відповідачка зобов'язалась повернути їх позивачці протягом одного року. Разом з тим, у визначені вказаними договорами строки грошові кошти відповідачкою у добровільному порядку позивачці повернуті не були. Таким чином, оскільки відповідачка взяті на себе за договорами зобов'язання не виконує, позивачка звернулась до суду з даним позовом про стягнення з відповідачки на свою користь боргу за договорами позики у загальній сумі 2050,00 дол. США,трьох процентів річних у сумі 79,93 дол. США та судових витрат.
Ухвалою від 26.04.2024 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення, яке містило копію ухвали про відкриття провадження у справі, направлялось за місцем проживання відповідачки, зареєстрованим у встановленому законом порядку, однак повернулось до суду з відміткою про неотримання його відповідачкою з причин закінчення встановленого терміну зберігання.
При цьому докази надсилання копії позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів за місцем проживання відповідачки, зареєстрованим у встановленому законом порядку, позивачкою додано до матеріалів позовної заяви, оскільки вона подана в електронній формі через електронний кабінет.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 19.09.2019 р. між позивачкою та відповідачкою було укладено договір позики у вигляді розписки, відповідно до якого позивачка передала відповідачці грошові кошти у сумі 1100,00 дол. США, а відповідачка зобов'язалась повернути їх позивачці до 01.10.2020 р.
Також, 20.12.2019 р. між позивачкою та відповідачкою було укладено договір позики у вигляді розписки, відповідно до якого позивачка передала відповідачці грошові кошти у сумі 950,00 дол. США, а відповідачка зобов'язалась повернути їх позивачці протягом одного року.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що отримані грошові кошти відповідачка у визначені в договорах позики строки не повернула, в результаті чого станом на 02.04.2024 р. має борг перед позивачкою у загальній сумі 2050,00 дол. США.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Положеннями ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунку, наведеного позивачкою у позовній заяві, за прострочення виконання відповідачкою грошового зобов'язання за період з 02.10.2020 р. по 24.02.2022 р. у сумі 1100,00 дол. США три проценти річних складають 46,20 дол. США., а за період з 20.12.2020 р. по 24.02.2022 р. у сумі 950,00 дол. США три проценти річних складають 33,73 дол. США., а всього 79,93 дол. США.
У правовому висновку, викладеному в постанові від 16.01.2019 р. у справі № 373/2054/16-ц, Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення ч.1 ст. 1046 ЦК України, а також ч.1 ст. 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Враховуючи, що між позивачкою та відповідачкою були укладені договори позики у вигляді розписок, умови яких позивачкою були виконані, шляхом надання відповідачці грошових коштів, остання взяті на себе за договорами зобов'язання не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивачки борг за договорами позики у сумі 2050,00 дол. США та три проценти річних у сумі 79,93 дол. США, а всього 2129,93 дол. США.
Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки підлягають стягненню документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн., а також з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2129 (дві тисячі сто двадцять дев'ять) доларів США 93 центи, з яких: 2050 (дві тисячі п'ятдесят) доларів США 00 центів - борг за договорами позики; 79 (сімдесят дев'ять) доларів США 93 центи - три проценти річних, а також стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: