Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
24.06.2024м. ХарківСправа № 922/850/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Трофименко С.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМТЗ АМФОРА", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський міжрайагропостач", м. Вовчанськ, Харківської області
про стягнення 9162226,37 грн.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМТЗ АМФОРА", м. Дніпро звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський міжрайагропостач", м. Вовчанськ, Харківської області, в якій просить суд стягнути з відповідача 9162226,37 грн заборгованості за договором поставки № AMF 21/019_4 від 09 березня 2021 року. Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 квітня 2024 року прийняти позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 29 квітня 2024 року о 13:20 годин.
Протокольною ухвалою суду від 29 квітня 2024 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 13 травня 2024 року о 12:20 годин.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 травня 2024 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 01 липня 2024 року та підготовче засідання відкладено на 11 червня 2024 року о 13 годин.
11 червня 2024 року через систему "Електронний суд", Товариством з обмеженою відповідальністю "ПМТЗ АМФОРА" подано заяву (вхідний № 13153) про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМТЗ АМФОРА", яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду від 11 червня 2024 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 червня 2024 року о 14:30 годин.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у наданій заяві підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву суду не надав.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
09 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПМТЗ АМФОРА" (позивачем, постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вовчанський міжрайагропостач" (відповідачем, покупцем) було укладено договір поставки №AMF 21/019_4.
Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку та на умовах, визначеним цим договором, постачальник зобов'язується виконати поставку обладнання (товар), відповідно до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною даного договору, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар.
Згідно пункту 1.2. договору загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниці виміру товару визначаються сторонами у Специфікації №1.
Відповідно до пункту 2.1 договору ціна товару погоджується та визначається сторонами в Специфікації №1.
Згідно пункту 2.2. договору загальна вартість товару складає 24627723,18 грн у тому числі ПДВ 20% - 4104620,53 грн, що є еквівалентом 746055,00 євро на дату підписання даного договору та Специфікації № 1 за курсом 33,0106 грн/1 Євро.
Відповідно до підпункту 3.1.2. пункту 3.1. договору покупець зобов'язаний прийняти товар та розрахуватися за нього в порядку, визначеному у пункті 8.2. даного договору.
Згідно пункту 8.1 договору оплата товару здійснюється покупцем та визначеною пунктом 2.1. та пунктом 2.2. цього договору ціною та у визначений пунктом 8.2. цього договору строк шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок постачальника, який визначений у цьому договорі.
Відповідно до пункту 8.2. договору оплата здійснюється на підставі сканованих копій рахунків - фактур, надісланих постачальником покупцю засобами електронного зв'язку, на електронну адресу у встановленому порядку.
Згідно пункту 8.2.6 договору остаточний розрахунок в розмірі 3301060,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 550176,67 грн, що є еквівалентом 100000,00 Євро на дату підписання даного договору за курсом 33,0106 грн/ Євро, здійснюється покупцем в термін до 31 січня 2022 року.
Матеріали справи свідчать про те, що 03 вересня 2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМТЗ АМФОРА" здійснило поставку товару по договору поставки № AMF 21/019_4 від 09 березня 2021 року, про що свідчать підписані представниками сторін видаткові накладні та акти прийому-передачі.
Таким чином свої зобов'язання з поставки товару на адресу відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМТЗ АМФОРА" виконало в повному обсязі.
Останній строк належної оплати товару сплинув 31 січня 2022 року, свої зобов'язання з оплати товару Товариство з обмеженою відповідальністю "Вовчанський міжрайагропостач" не виконало.
Заборгованість за договором поставки № AMF 21/019_4 від 09 березня 2021 року складає 3301060,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 550 176,67 грн.
Відповідно до пункту 10.3 договору у випадку прострочення терміну проведення платежів проти строку, передбаченого умовами цього договору, постачальник має право нарахувати та стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення. Пеня нараховується за весь час прострочення платежу до повного погашення заборгованості. За прострочення передбачених умовами договору строків платежу більше ніж на 30 календарних днів до покупця крім пені може бути застосована штрафна санкція у вигляді сплати штрафу в розмірі 7% від вартості товару.
Сума пені за договором поставки складає 2862043,98 грн за період з 31 січня 2022 року по 16 березня 2024 року, сума штрафу у розмірі 7% складає 1723940,63 грн.
Також за договором поставки № AMF 21/019_4 від 09 березня 2021 року сума інфляційного збільшення складає 1064693,78 грн та сума 3% річних складає 210487,98 грн.
Таким чином заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський міжрайагропостач" перед позивачем за договором поставки № AMF 21/019_4 від 09 березня 2021 року складає суму у розмірі 9162226,37 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, пеня та штраф є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 109946,72 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський міжрайагропостач" (62501, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Обозна, 11, код ЄДРПОУ 00907668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМТЗ АМФОРА" (49040, м. Дніпро, пров. Джинчарадзе, буд. 4, секція 1, код ЄДРПОУ 37805737) 9162226,37 грн заборгованості та 109946,72 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "04" липня 2024 р.
Суддя П.В. Хотенець