Ухвала від 02.07.2024 по справі 935/1964/24

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/1964/24

Провадження № 1-кс/935/506/24

УХВАЛА

Іменем України

02 липня 2024 року м.Коростишів

Слідчий суддя Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , зі секретарем судового засідання - ОСОБА_2 , за участі особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи відділу поліції №2 Житомирського районного управління поліції ГУНП у Житомирській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань ( поданої відповідно до п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України),-

УСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді із скаргою на бездіяльність уповноваженої особи відділу поліції №2 Житомирського районного управління поліції ГУНП у Житомирській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення та просить: зобов'язати Житомирське районне управління поліції ГУНП в Житомирській області №2 прийняти та невідкладно зареєструвати подану заяву про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати за цією заявою про вчинення злочину досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального Кодексу України.

В обгрунтування скарги зазначила, що 25 червня 2024 року ОСОБА_3 було подано заяву № 5775 про кримінальне правопорушення, що містить склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України до ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області. Заяву було прийнято, що підтверджується талоном - повідомленням. Оскільки відомості до ЄРДР в порушення ст. 214 КПК України у встановлений Законом строк внесені не були, а тому вимушена звернутись з даною скаргою до суду.

В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримала в повному обсязі з мотивів та доводів що викладені в ній та просила її задовольнити. Зазначила, що на даний час справи знаходяться на розгляді в суді апеляційної та касаційної інстанції, відкрите кримінальне провадження. Рішення суду не виконується, а вона хоче забрати свої речі.

Повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду скарги ВП № 2 Житомирського РУП Головного управління Національної поліції в Житомирській області у судове засідання свого представника не направили, заяв та клопотань не подавали, що відповідно до ч.3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши особу, яка подала скаргу, дослідивши матеріали скарги з доданими додатками та матеріали, які зареєстровані в журналі ЄО за № 5775 від 25.06.2024, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 25.06.2024 ОСОБА_3 звернулась до ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 382 КК України. Відповідно до заяви зазначила, що «11.04.2024 р. приблизно о 12:00 побачила, що літньої кухні та сараю, гаражу по АДРЕСА_1 , де зберігались її речі знесені ОСОБА_4 і її речей немає.

Вищевказана заява була отримана уповноваженою особою органу поліції, зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційного порталу Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) 25.06.2024 за № 5775.

Відповідно до повідомлення ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області заяву ОСОБА_3 було занесено до журналу ЄО № 5775 від 25.06.2024. Слідчим відділенням відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області прийнято рішення про невнесення відомостей до ЄРДР у зв'язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

Згідно з ч. 1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судовий захист передбачає вільне волевиявлення особи. Із цією метою людина повинна подати до суду письмове звернення встановленої форми. Спосіб звернення має спростовувати будь-які сумніви щодо намірів особи розголосити певні приватні сторони свого життя, що неминуче відбувається з огляду на правила, встановлені щодо здійснення правосуддя у кожній демократичній країні.

Згідно із ст.7 КПК України, в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити (п.1 ч.1 ст.303 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік, визначені ч.5 ст.214 КПК України.

Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, лише якщо воно містить реальні об'єктивні дані, які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.

При цьому згідно із п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, до Реєстру вносяться крім іншого, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.

Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ними приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Такими вагомими обставинами є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак складу злочину та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто, за таких обставин, кримінальне провадження не може бути розпочато.

Зазначене узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постановах ККС Верховного суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 у справі № 556/450/18.

Така законодавча конструкція ч. 1 ст. 214 КПК України має на меті забезпечити виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та його дієвості. Дійсно, з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР органом досудового розслідування розпочинається кропітка та об'ємна робота щодо проведення досудового розслідування: визначається слідчий (детектив) чи група слідчих (детективів), які будуть здійснювати досудове розслідування певного кримінального провадження, призначається прокурор (прокурори), які будуть здійснювати процесуальне керівництво цим кримінальним провадженням, про що приймаються відповідні рішення, проводяться слідчі та процесуальні дії. Вказані рішення та дії передбачають залучення великої кількості відповідних осіб, які мають право їх приймати чи здійснювати, передбачають витрачання великої кількості процесуального часу та бюджетних коштів.

Саме тому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. В разі ж відсутності таких даних, слідчий, прокурор з метою недопущення вказаних негативних наслідків не повинні вносити такі відомості до ЄРДР (Ухвали Вищого антикорупційного суду від 07 жовтня 2022 року у справі № 991/4166/22, провадження № 1-кс/991/4185/22 та від 13 жовтня 2022 року у справі № 991/4442/22, провадження № 1-кс/991/4459/22).

Разом з цим, у разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.

Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

В ході розгляду скарги, в судовому засіданні ОСОБА_3 повідомила, що на даний час справи знаходяться на розгляді в суді апеляційної та касаційної інстанції, відкрите кримінальне провадження по факту крадіжки майна. Хоче забрати свої речі. Пояснити, яке саме рішення суду не виконується не змогла.

Враховуючи вищевикладене слідчий суддя вважає, що заява ОСОБА_3 від 25.06.2024 не містить в собі саме конкретних фактичних даних, які б вказували на ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та слугували б підставою для їх внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до ст. 214 КПК України.

Як зазначено вище, підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою/повідомленням про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.

Аналізуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов до висновку, що у заяві ОСОБА_3 факти за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст.2,22,214,303-307 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи відділу поліції №2 Житомирського районного управління поліції ГУНП у Житомирській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
120177069
Наступний документ
120177071
Інформація про рішення:
№ рішення: 120177070
№ справи: 935/1964/24
Дата рішення: 02.07.2024
Дата публікації: 08.07.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Коростишівський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (17.07.2024)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 27.06.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
28.06.2024 10:10 Коростишівський районний суд Житомирської області
02.07.2024 09:20 Коростишівський районний суд Житомирської області
15.07.2024 15:30 Житомирський апеляційний суд
17.07.2024 12:15 Житомирський апеляційний суд