номер провадження справи 18/40/24
01.07.2024 справа № 908/627/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/627/24
за позовом Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105)
до відповідачів:
1. товариства з обмеженою відповідальністю “АВТО-СКОНТО” (вул. Рекордна, буд. 20-А, кім. 15, м. Запоріжжя, 69037)
2. товариства з обмеженою відповідальністю “Ю ВІ МОТОРС” (пр. Героїв Національної гвардії України (40-річчя Перемоги), буд 2, м. Запоріжжя, 69118)
3. товариства з обмеженою відповідальністю “ПРІОР-2020” (вул. Дачна, буд. 23-А, м. Запоріжжя, 69092)
про стягнення 1125808,27 грн.
Без повідомлення (участі) представників учасників справи
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до відповідачів: ТОВ “АВТО-СКОНТО”, ТОВ “Ю ВІ МОТОРС” та ТОВ “ПРІОР-2020” про стягнення заборгованості за договором оренди землі № 201803000100046 від 02.03.2018 в загальному розмірі 1125808,27 грн. (247813,63 грн., 120279,00 грн. та 757715,64 грн., відповідно).
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачами (кожним у різні періоди) взятих на себе зобов'язань за договором оренди землі № 201803000100046 від 02.03.2018 щодо сплати орендних платежів. Позивач зазначив, що за умовами договору орендар зобов'язався щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступними за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету, сплачувати орендну плату, що вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 348562,42 грн., що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2018 року. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на об'єкт незавершеного будівництва, кафе-бар (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2113233723101), яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:044:0046, за адресою: м. Запоріжжя, по просп. Героїв Національної гвардії України, навпроти житлового будинку №13, зареєстроване за ТОВ «АВТО-СКОНТО» (відповідачем-1) з 25.06.2020 по 16.09.2021, за ТОВ «Ю ВІ МОТОРС» (відповідачаем-2) з 17.09.2021 по 20.01.2022, за ТОВ «ПРІОР-2020» (відповідачем-3) з 21.01.2022 (чинне на 04.01.2024). За доводами позивача, відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, не є підставою для розірвання договору оренди із попереднім власником чи внесення змін до нього, оскільки такий договір припиняється щодо останнього в силу закону, однак діє на тих самих умовах стосовно особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розташоване на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки, зокрема, зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. За твердженням позивача, всупереч умовам договору загальна заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2021 по 30.11.2023 у відповідачів-1, 2, 3 складає в загальному розмірі 1125808,27 грн. (247813,63 грн., 120279,00 грн. та 757715,64 грн., відповідно). Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 83, 124, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 270, 287 Податкового кодексу України, ст.ст. 1, 13, 21, 24 Закону України “Про оренду землі”, позивач просив позов задовольнити.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024 справу № 908/627/24 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 26.03.2024, після усунення позивачем недоліків, які зумовили залишення позову без руху, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/627/24, присвоєно справі номер провадження 18/40/24; на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/627/24; відповідачам, кожному окремо, запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з моменту отримання даної ухвали, але не пізніше 09.04.2024, відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України; позивачу запропоновано у строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву(ів) (у разі його(їх) отримання) надати суду відповідь на відзив(и).
Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.
Направлені на адресу відповідачів примірники ухвали суду від 26.03.2024 повернулись до суду з відмітками пошти “за закінченням терміну зберігання”.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження.
Судом перевірено адресу відповідачів-1, 2, 3 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з'ясовано, що місцезнаходженням ТОВ “АВТО-СКОНТО” є: вул. Рекордна, буд. 20-А, кім. 15, м.Запоріжжя, 69037; місцезнаходженням ТОВ “Ю ВІ МОТОРС” є: пр. Героїв Національної гвардії України (40-річчя Перемоги), буд 2, м. Запоріжжя, 69118, місцезнаходженням ТОВ “ПРІОР-2020” є: вул. Дачна, буд. 23-А, м. Запоріжжя, 69092, і саме на вказані адреси направлялись ухвали суду.
Статтею 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).
Враховуючи повернення до суду поштових відправлень з ухвалами суду з позначкою “за закінченням терміну зберігання”, ухвали господарського суду вважаються врученими відповідачам.
Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває (ч. 7 ст. 120 ГПК України).
В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Як звернув увагу Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 910/16409/15, свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачами та повернення їх до суду з відповідними відмітками є наслідком дій/бездіяльності відповідачів-1, 2, 3 щодо їх належного отримання, тобто їх власною волею.
Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі № 908/627/24 та розгляд справи.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Права відповідачів, як учасників справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відзиви на адресу суду від відповідачів не надійшли ні у встановлений в ухвалі суду від 26.03.2024 у справі № 908/627/24 процесуальний строк для подачі відзивів, ні пізніше, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів у цей строк та пізніше не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи № 908/627/24 дозволяють здійснити її розгляд по суті.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя з початку військової агресії РФ по теперішній час, що загрожувало життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення 01.07.2024.
Розглянувши матеріали справи, суд
Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “АВТО-СКОНТО” (Орендар, відповідач-1 у справі) 02.03.2018 укладений договір оренди землі № 201803000100046 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1 Договору Орендодавець, відповідно до рішення чотирнадцятої сесії сьомого скликання Запорізької міської ради № 105/30 від 28 лютого 20017 року, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування кафе, ресторану-бару з зоною відпочинку, яка знаходиться: м. Запоріжжя, по пр. 40-річчя Перемоги, навпроти житлового будинку № 13.
За визначенням п. 3 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4989 га, кадастровий номер 2310100000:03:044:0046.
На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: вільна від забудови та (або) інші об'єкти, що не відносяться до нерухомого майна: відсутні (п. 4 Договору).
Згідно із п. 6 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 10961082,45 грн. в цінах 2016 року.
Відповідно до п. 11 договору договір укладено до 04.04.2027.
Пунктом 12 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 348562,42 грн., що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2018 року.
Відповідно до п. 14 договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок Управління Державної казначейської служби України у Комунарському районі м. Запоріжжя.
На виконання умов Договору Запорізька міська рада передала відповідачу-1 (Орендарю) земельну ділянку загальною площею 0,4989 га, кадастровий номер 2310100000:03:044:0046 за адресою: м. Запоріжжя, по пр. 40-річчя Перемоги, напроти житлового будинку № 13 в Комунарському районі м. Запоріжжя, а Орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін Актом приймання-передачі земельної ділянки.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - незавершене будівництво, кафе бар, об'єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 2113233723101, земельна ділянка місця розташування кадастровий номер 2310100000:03:044:0046, за адресою: м. Запоріжжя, по просп. Героїв Національної гвардії України, навпроти житлового будинку №13, право власності на об'єкт зареєстроване за:
- ТОВ «АВТО-СКОНТО» (відповідач-1), код ЄДРПОУ 33431855, право власності зареєстровано з 25.06.2020 по 16.09.2021;
- ТОВ «Ю ВІ МОТОРС» (відповідач-2, код ЄДРПОУ 36141216, право власності зареєстровано з 17.09.2021 по 20.01.2022;
- ТОВ «ПРІОР-2020» (відповідач-3), код ЄДРПОУ 43750288, право власності зареєстровано з 21.01.2022 та чинне на 04.01.2024.
Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:03:044:0046 містить опис змін відомостей про суб'єкта речового права - Орендаря: з ТОВ «АВТО-СКОНТО» на ТОВ «Ю ВІ МОТОРС» 17.09.2021 та з ТОВ «Ю ВІ МОТОРС» на ТОВ «ПРІОР-2020» 21.01.2022.
Власником вказаної земельної ділянки є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Департаментом правового забезпечення Запорізької міської ради 07.03.2023 на адресу ТОВ «АВТО-СКОНТО» (відповідача-1) направлено претензію № 01/02-11/0467 від 28.02.2023 про сплату 357446,89 грн. заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, що підтверджується поштовою накладною, фіскальним чеком та описом вкладення від 07.03.2023.
На адресу ТОВ «Ю ВІ МОТОРС» (відповідача-2) претензію № 01/02-11/0271 про сплату 121309,73 грн. заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою Департаментом правового забезпечення Запорізької міської ради направлено 24.01.2024, що підтверджується поштовою накладною, фіскальним чеком та описом вкладення.
На адресу ТОВ «ПРІОР-2020» (відповідача-3) претензію № 01/02-11/0271 про сплату 756684,98 грн. заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою направлено також 24.01.2024, що підтверджується поштовою накладною, фіскальним чеком та описом вкладення.
Відповідно до повідомлення Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 18.12.2023 за № 06.1-14/2664 за наявними даними інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGIKA», через яку у відповідності до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 №627 здійснюється інформаційна взаємодія між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету та органами місцевого самоврядування, надано наступну інформацію:
- відповідачем-1 сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» протягом 2021 року 53,00 грн., протягом 2022 року - 5000,00 грн., з 01.01.2023 по 30.11.2023 орендна плата не перераховувалась;
- відповідачем-2 за період з 01.01.2021 по 30.11.2023 до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» кошти не перераховувались;
- відповідачем-3 протягом 2021 року до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» кошти не перераховувались, протягом 2022 року сплачено до бюджету орендну плату в загальному розмірі 10307,00 грн., з 01.01.2023 по 30.11.2023 орендна плата не перераховувалась.
Неналежне виконання відповідачами зобов'язання щодо сплати орендних платежів у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів територіальної громади.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відносини пов'язані з орендою землі унормовані, зокрема, спеціальним Законом України “Про оренду землі”, Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно ст. 1 Закону України “Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відповідно до ст. 3 вказаного Закону об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Статтею 13 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі ст. 15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За визначенням ч. 2 ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, розмір, форма і строки внесення орендної плати на землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
У ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ “Податок на майно”) об'єктами оподаткування платою за землю є об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до пп. 14.1.147 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з пп. 270.1.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Статтею 24 Закону України “Про оренду землі” визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно положень ст. 21 Закону України “Про оренду землі” та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Україні орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користуванню земельною ділянкою.
Відповідно до умов договору оренди землі № 201803000100046 від 02.03.2018 у користуванні ТОВ “АВТО-СКОНТО” знаходилася земельна ділянка загальною площею 0,4989 га, кадастровий номер 2310100000:03:044:0046.
В подальшому, право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:044:0046, перейшло від ТОВ “АВТО-СКОНТО” до ТОВ “Ю ВІ МОТОРС” на підставі договору купівлі-продажу № 3021 від 17.09.2021.
Крім того, на підставі укладеного ТОВ “Ю ВІ МОТОРС” та ТОВ “ПРІОР-2020” договору купівлі-продажу № 332 від 21.01.2022 право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:044:0046, зареєстроване за ТОВ “ПРІОР-2020” і є чинним на 04.01.2024.
Частиною 1 статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.
Згідно із ч. 4 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта на праві оренди, до набувача такого об'єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об'єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.
Аналіз наведених норм надає підстави для висновку, що з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщено це майно, у зв'язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщено, згідно з частиною другою статті 120 Земельного кодексу України. Тобто особа, яка набула права власності на таке майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщено, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.
При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.
Відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, не є підставою для розірвання договору оренди із попереднім власником чи внесення змін до нього, оскільки такий договір припиняється щодо останнього в силу закону, однак діє на тих самих умовах стосовно особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розташоване на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки, зокрема, зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.
Таким чином, відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, не припиняє договору оренди в цілому, а має місце автоматична заміна сторони у такому зобов'язанні на підставі частини третьої статті 7 Закону України "Про оренду землі".
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі №922/2883/17, від 04.07.2019 у справі № 911/2244/18.
У відповідності до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).
За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п. 14 договору строк оплати оренди - щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Обставини справи свідчать, що відповідачем-1, відповідачем-2 та відповідачем-3, в порушення умов Договору, в період користування земельною ділянкою орендна плата в повному обсязі та у визначений договором строк не вносилась. За відповідачами за період з 01.01.2021 по 30.11.2023 рахується заборгованість в загальному розмірі 1125808,27 грн.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Факт порушення відповідачами умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачами (у період користування земельною ділянкою кожним з них) орендних платежів у визначений Договором строк є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачами суду не надано.
Перевіривши розрахунок позивача щодо визначення заборгованості відповідачів за Договором, суд виявив деякі неточності і наводить свій розрахунок.
Згідно ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Листом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру №6-28-0.222-323/2-23 від 12.01.2023 повідомлено значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2021 роки.
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов'язання на наступний рік.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2016 рік - 1,06; 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1.
Враховуючи встановлення в п. 6 Договору нормативної грошової оцінки земельної ділянки в цінах 2016 року, сума річної орендної плати за 2017 рік відповідно до умов Договору розраховується наступним чином: 10961082,45 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2016 року) *1,06 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2016 рік) = 11618747,40 грн. (проіндексована нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2017 році) * 3% (розмір орендної плати) = 348562,42 грн.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017-2020 роки складав 1,0, тому нарахування розміру річної орендної плати за 2018-2021 роки залишилось без змін і становило 348562,42 грн.
Сума річної орендної плати за 2022 рік становить: 11618747,40 грн. (НГО2021) * 1,1 (К2022) = 12780622,14 грн. (НГО2022) * 3% = 383418,66 грн.
Відповідно до даних з офіційного сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) - 1,15.
Сума річної орендної плати за 2023 рік становить: 12780622,14 грн. (НГО2022) * 1,15 (К2022) = 14697715,46 грн. (НГО2023) * 3% = 440931,46 грн.
Матеріалам справи підтверджується, що право власності на об'єкт незавершеного будівництва кафе-бар, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:044:0046, за адресою: м. Запоріжжя, пр. Героїв національної гвардії України (колишня назва - пр. 40-річчя Перемоги), напроти житлового будинку № 13, зареєстроване:
- за ТОВ «АВТО-СКОНТО» (відповідачем-1) з 25.06.2020 по 16.09.2021;
- за ТОВ «Ю ВІ МОТОРС» (відповідачем-2) з 17.09.2021 по 20.01.2022;
- за ТОВ «ПРІОР-2020» (відповідачем -3) з 21.01.2022 та чинне на 04.01.2024.
За інформацією Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради (лист № 06.1-14/2664від 18.12.2023 ) відповідач-1 сплатив 53,00 грн. у 2021 році та 5000,00 грн. у 2022 році; відповідач-2 орендну плати не сплачував; відповідач-3 сплатив 10307,00 грн. у 2022 році.
Заборгованість, що підлягає стягненню у 2021 році:
- заборгованість ТОВ «АВТО-СКОНТО» за період з 01.01.2021 по 16.09.2021 склала: 348562,42 грн. (загальний розмір річної плати за 2021 рік) /12 місяців = 29046,87 грн. (орендна плата за 1 місяць 2021 року); 29046,87 грн. / 30 (кількість днів у вересні) * 16 (кількість днів зареєстрованого права власності на об'єкт нерухомого майна у вересні 2021 року) = 15491,66 грн. + 232374,96 грн. (29046,87 грн. * 8 місяців) - 53,00 грн. (сплачено у 2021 році) = 247813,62 грн. (позивачем зазначено 247813,63 грн.);
- заборгованість ТОВ «Ю ВІ МОТОРС» за період з 17.09.2021 по 31.12.2021 склала: 29046,87 грн. / 30 (кількість днів у вересні) * 14 (кількість днів зареєстрованого права власності на об'єкт нерухомого майна у вересні 2021 року) = 13555,21 грн. +87140,61 грн. (29046,87 грн. * 3 місяці) = 100695,82 грн. (позивачем зазначено 100695,79 грн.).
Заборгованість, що підлягає стягненню у 2022 році:
- заборгованість ТОВ «Ю ВІ МОТОРС» за період з 01.01.2022 по 20.01.2022 склала: 383418,66 грн. (загальний розмір орендної плати за 2022 рік) /12 місяців = 31951,56 грн. (позивач вказав 31951,555 грн.) (орендна плата за 1 місяць 2022 року); 31951,56 грн. / 31 (кількість днів у січні) * 20 (кількість днів зареєстрованого права власності на нерухоме майно у січні 2022 року) (позивачем вказано 19 днів) = 20613,91 грн. (позивач вказав 19583,21 грн.);
- заборгованість ТОВ «ПРІОР-2020» за період з 21.01.2022 по 31.12.2022 складає: 31951,56 грн. / 31 (кількість днів у січні) * 11 (кількість днів зареєстрованого права власності на об'єкт нерухомого майна у січні 2022 року) (позивачем зазначено 12 днів) = 11337,65 грн. (позивач вказав 12368,34 грн.) + 351467,16 грн. (31951,56 грн. * 11 місяців) - 10307,00 грн. (сплата у 2022 році) = 352497,81 грн. (позивачем зазначено 353528,45 грн.).
Заборгованість, що підлягає стягненню у 2023 році:
- заборгованість ТОВ «ПРІОР-2020» за період з 01.01.2023 по 30.11.2023 становить: 440931,46 грн. (загальний розмір річної плати за 2023 рік) / 12 місяців = 36744,29 грн. * 11 місяців = 404187,19 грн.
Таким чином, заборгованість ТОВ «АВТО-СКОНТО» за Договором, яка підлягає стягненню становить 247813,62 грн. (позивачем заявлено 247813,63 грн.); заборгованість ТОВ «Ю ВІ МОТОРС» за Договором, яка підлягає стягненню, становить 120279,00 грн. (в межах заявлених позовних вимог); заборгованість ТОВ «ПРІОР-2020» за Договором, яка підлягає стягненню становить 756685,00 грн. (позивачем заявлено 757715,64 грн.).
Відносно підсудності даної справи та повноважень позивача на звернення з даним позовом, суд визнав необхідним зазначити наступне.
У підпункті 1.3 пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають земельних відносин” роз'яснено, що системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України “Про оренду землі”, підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України “Про оренду землі”, пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України “Про оренду землі”, стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2022 у справі № 908/1721/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Автобусний завод "Богдан" за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області зазначив, що боржник не є власником земельної ділянки, а скаржник не є стороною договору оренди, тому у нього відсутні повноваження стягувати орендну плату за договором оренди, укладеного між боржником та Черкаською міською радою.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.10.2021 у справі №910/14176/20 за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ" про стягнення заборгованості за договором оренди землі у розмірі 54970759,05 грн. також дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили заперечення відповідача щодо перевищення позивачем повноважень шляхом нарахування спірної заборгованості та підміну функцій органів доходів і зборів, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором оренди, а не виконання органами доходів і зборів повноважень щодо донарахування і стягнення обов'язкових платежів.
Отже, оскільки відповідачі не є власниками земельної ділянки, а податковий орган не є стороною договору оренди, за яким стягується заборгованість, при цьому між сторонами склалися господарські відносини, то повноваженнями стягувати орендну плату за договором оренди земельної ділянки, укладеним між відповідачем та позивачем у даному спорі, наділена саме Запорізька міська рада, як орендодавець та власник земельної ділянки, що є предметом договору оренди, а справа підлягає розгляду господарським судом.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Відповідачі не скористались наданими їм законом правом відповідно до ст. 74 ГПК, визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростували, доказів, які могли б свідчити про своєчасне виконання ними зобов'язання по оплаті орендної плати, або наявності підстав для звільнення від такого обов'язку, не надали.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з відповідача-1 орендної плати в розмірі 247813,62 грн., в частині стягнення з відповідача-2 орендної плати в розмірі 120279,00 грн., в частині стягнення з відповідача-3 орендної плати в розмірі 756685,00 грн. В іншій частині позову (0,01 грн. з відповідача-1 та 1030,64 грн. з відповідача-3) суд відмовляє через необґрунтованість.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру визнаних судом обґрунтованими позовних вимог шляхом стягнення з відповідачів на користь позивача судового збору в загальному розмірі 16881,67 грн.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “АВТО-СКОНТО” (вул. Рекордна, буд. 20-А, кім. 15, м. Запоріжжя, 69037; ідентифікаційний код 33431855) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) заборгованість за договором оренди землі в розмірі 247813,62 грн. (двісті сорок сім тисяч вісімсот тринадцять грн. 62 коп.) на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 37941997, код 18010600. Видати наказ.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ю ВІ МОТОРС” (пр. Героїв Національної гвардії України (40-річчя Перемоги), буд 2, м. Запоріжжя, 69118; ідентифікаційний код 36141216) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) заборгованість за договором оренди землі в розмірі 120279,00 грн. (сто двадцять тисяч двісті сімдесят дев'ять грн. 00 коп.) на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 37941997, код 18010600. Видати наказ.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ПРІОР-2020” (вул. Дачна, буд. 23-А, м. Запоріжжя, 69092; ідентифікаційний код 343750288) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) заборгованість за договором оренди землі в розмірі 756685,00 грн. (сімсот п'ятдесят шість тисяч шістсот вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 37941997, код 18010600. Видати наказ.
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “АВТО-СКОНТО” (вул. Рекордна, буд. 20-А, кім. 15, м. Запоріжжя, 69037; ідентифікаційний код 33431855) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) витрати по сплаті судового збору в сумі 3717,20 грн. (три тисячі сімсот сімнадцять грн. 20 коп.), отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, код ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ. Видати наказ.
6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ю ВІ МОТОРС” (пр. Героїв Національної гвардії України (40-річчя Перемоги), буд 2, м. Запоріжжя, 69118; ідентифікаційний код 36141216) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) витрати по сплаті судового збору в сумі 1804,19 грн. (одну тисячу вісімсот чотири грн. 19 коп.), отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, код ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ. Видати наказ.
7. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ПРІОР-2020” (вул. Дачна, буд. 23-А, м. Запоріжжя, 69092; ідентифікаційний код 343750288) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) витрати по сплаті судового збору в сумі 11350,28 грн. (одинадцять тисяч триста п'ятдесят грн. 28 коп.), отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, код ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ. Видати наказ.
8. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 04.07.2024.
Суддя В.В. Левкут