04.07.2024
Справа № 642/1274/24
Провадження №1кп/642/342/24
01 липня 2024 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді- ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Харкові кримінальне провадження № 12024221220000162 від 14.01.2024 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України, -
У провадженні Ленінського районного суду м. Харкова знаходиться вказане кримінальне провадження.
Щодо обвинувачених обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого спливає 01.07.2024 року.
Прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були встановлені під час досудового розслідування та не зменшились..
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_5 просили врахувати, що ОСОБА_6 не має наміру ухилятися від суду, має постійне місце проживання, та вважали що більш м'який запобіжний захід , який не пов'язаний з триманням під вартою, може забезпечити його процесуальну поведінку.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечували, вказували, що ризики не обгрунтовані та не доведені, просили змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання.
Суд, вислухавши учасників процесу, прийшов до наступного висновку.
Згідно вимог ч.3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України при застосуванні та продовженні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст. 178 КПК України.
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доцільність тримання обвинуваченого під вартою повинна забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 17.01.2023 було задоволено клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , який судом буд продовжений до 01.07.2024 року включно.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 24.01.2023 було задоволено клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , який судом буд продовжений до 01.07.2024 року включно.
Обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави не визначався.
Враховуючи, що судовий розгляд триває, досліджуються докази сторони обвинувачення, тому суд не переглядає наявність обґрунтованості висунутих обвинувачень у вчиненні інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень.
При цьому, не вдаючись до оцінки доказів, у відповідності до положень ст. 23 та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому суд вбачає реальним існування заявлених прокурором ризиків, які на даний час продовжують існувати, у зв'язку з чим не вбачає підстав для застосування стосовно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів, ніж раніше обрані.
Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
У суду відсутні відомості які б свідчили про те, що встановлені судом ризики при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час, втратили свою актуальність.
На думку суду, є встановленим факт недостатності застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до обвинувачених, а обраний відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжний захід, враховуючи тяжкість та характер інкримінованого корисного кримінального правопорушення, яке вчинено із застосуванням насильства, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Таким чином, наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою, продовживши строк застосованого запобіжного заходу відносно обвинувачених у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 29.08.2024 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 369, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 29.08.2024 року.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 29.08.2024 року.
Строк дії ухвали - до 29 серпня 2024 року включно.
Ухвала щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченими в той же строк, але з моменту вручення ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя - ОСОБА_1