04.07.2024
Справа № 642/3788/24
Провадження № 1-кс/642/2089/24
28 червня 2024 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Макарове, Золочівського району, Харківської області, громадянин України, українець, з середньою-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, який на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, стосовно якого 18.06.2024 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1202422122000848 від 16.05.2024 за ч. 4 ст. 186 КК України направлено до Ленінського районного суду м. Харкова, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,-
встановив:
До слідчого судді надійшло вказане клопотання, в обгрунтування якого зазначено, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221220001068 від 27.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи достеменно обізнаним про введення воєнного стану у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого в подальшому продовжувався та діє на сьогоднішній день, відповідно до Указу Президента №64/2022 від 24.02.2022 та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин:
Так, 27.06.2024 близько 19:00 години ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , побачив раніше невідомого йому малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проходив по цій вулиці. Підійшовши до останнього, ОСОБА_7 розпочав вести з ним розмову.
В ході спілкування ОСОБА_7 помітив в руках потерпілого ОСОБА_8 мобільний телефон марки Redmi Notе 11 синього кольору. Саме в цей час, у ОСОБА_7 , виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону Redmi НОМЕР_1 синього кольору.
Реалізуючи злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок іншої особи, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, підійшов до ОСОБА_8 , наніс удар правою рукою в область тулубу та вихватив з рук потерпілого ОСОБА_8 мобільний телефон Redmi Notе 11 синього кольору.
Після цього, ОСОБА_7 втік з вищевказаного місця, таким чином покинув місце злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальний збиток.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, підозрюється: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Макарове, Золочівського району, Харківської області, громадянин України, українець, з середньою-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, який на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, стосовно якого 18.06.2024 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1202422122000848 від 16.05.2024 за ч. 4 ст. 186 КК України направлено до Ленінського районного суду м. Харкова.
28.06.2024 ОСОБА_7 , згідно вимог ст. ст. 42, 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
На цей час вбачаються підстави для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_7 виді тримання під вартою, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину проти власності стосовно малолітньої особи, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що у підозрюваного можуть виникнути передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України спроби:
- переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, обставини злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7 , свідчать про його схильність до скоєння протиправних дій. Законних джерел отримання заробітку він не має, у останнього відсутні стійкі міцні соціальні зв'язки. Крім цього, підозрюваний усвідомлює незворотність настання покарання, та може, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, покинути місце мешкання, у зв'язку з чим наявний ризик його ухилення від слідства та суду;
- незаконно впливати на свідків та малолітнього потерпілого у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, оскільки, маючи процесуальний статус підозрюваного та залишаючись на свободі, останньому відомо місце мешкання свідків у вказаному кримінальному провадженні, також варто зазначити, що фактичним місцем мешканням ОСОБА_7 є адреса: АДРЕСА_1 , де проживає свідок поданому кримінальному провадженню ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у зв'язку з чим у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що ОСОБА_7 може незаконно умовлянням чи погрозами вчинити протиправний тиск на свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , та інших свідків з метою змусити останнього відмовитись від раніше наданих показів;
- вчинити інші кримінальні правопорушення. Наявність вказаного ризику підтверджується даними про особу підозрюваного який законних джерел отримання заробітку не має, не працевлаштований, обставини кримінального правопорушення в якому він підозрюється свідчать про її схильність до вчинення злочинів, у зв'язку з чим, існують достатні підстави вважати, про її небажання вести законний спосіб життя. Крім цього, у провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1202422122000848 від 16.05.2024 стосовно ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 186 КК України.
Враховуючи викладене, у органу досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що до підозрюваного ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, у зв'язку з тим, що слідчим суддею Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_12 24.05.2024 вже було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
З метою запобігання вищевказаним ризикам слідчий просив обрати підозрюваному ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
В судовому засіданні прокурор підтримала дане клопотання, просила його задовольнити, посилаючись на наведені в ньому обставини.
Захисник підозрюваного проти клопотання слідчого заперечував, вказуючи на його необгрунтованість. Також захисник звернув увагу слідчого судді на незаконне затримання його підзахисного, про що ним надано письмову скаргу.
Підозрюваний підтримав свого захисника.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В провадженні ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. перебуває кримінальне провадження №12024221220001068 від 27.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
27.06.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України, за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
28.06.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Щодо заперечень захисника в частині незаконного затримання ОСОБА_7 , слідчий суддя зазначає наступне.
Так, як зазначив захисник в своїй скарзі, затримання його підзахисного було незаконним, оскільки відсутні ознаки на тілі, одязі, або очевидці, які б вказували про те, що саме ОСОБА_14 вчинив кримінальне правопорушення. Крім того, обшук ОСОБА_5 був проведений з порушенням норм ст.ст. 234-236 КПК України, так як проведений без ухвали слідчого судді, не складено протокол обшуку, а тому вилучення речей у ОСОБА_5 здійснено з порушенням порядку, встановленого законом. Окрім цього, відеозйомка під час складання протоколу затримання проведена із порушенням норм чинного законодавства.
Згідно зі ст.206 КПК України якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.
Враховуючи, що про незаконне затримання заявлено захисником під час розгляду клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчий суддя вважає доцільним розглянути скаргу захисника в межах розгляду клопотання слідчого.
Так, відповідно до ст.208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України; 4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 615 КПК України, у разі введення воєнного стану та якщо: наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину у порядку ст.ст. 208, 615 КПК України, складеного 27.06.2024 слідчим СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. ОСОБА_15 , ОСОБА_7 було затримано 27.06.2024 о 22 год. 20 хв. За підозрою у вчиненні злочину за ч.4 ст. 186 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 208 КПК України - якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. ОСОБА_7 роз'яснені права та обов'язки. В протоколі ОСОБА_14 власноруч зазначив, що зауважень не має. В ході затримання ОСОБА_5 , о/у СКП ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. ОСОБА_16 був проведений особистий обшук ОСОБА_5 в порядку ч.3 ст. 208, ч.7 ст. 223, ст. 236, аб. 3 п.1 ч.1 ст. 615 КПК України, без участі понятих, за допомогою відеофіксації, в ході якого вилучено мобільний телефон Redmi Notе 11. ОСОБА_7 власноруч зазначив, що на даний час зауважень не має.
Враховуючи викладене, слідчий суддя не вбачає порушень щодо затримання ОСОБА_7 .
Щодо посилань захисника на порушення вимог законодавства при проведенні обшуку ОСОБА_5 , та вилучення у нього речей, слідчий суддя зазначає, що питання допустимості доказів вирішується судом під час розгляду обвинувального акту та не відноситься до повноважень слідчого судді на даній стадії кримінального провадження під час розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований та утримуватись під вартою інакше, як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Пунктом с частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігання вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
За положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4 запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.
При цьому, Верховним Судом України роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного внаслідок відсутності у останнього постійного місця проживання, зловживання спиртними напоями чи вживання наркотичних засобів, продовження вчинення злочинів, підтримання соціальних зв'язків негативного характеру, порушення умов запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі.
При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
В контексті вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі на стільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши до особи запобіжний захід. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
На даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя визнає підозру у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, обгрунтованою і достатньою для застосування до нього запобіжного заходу.
Інкримінований ОСОБА_7 злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів.
Санкцією ч.4 ст. 186 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, раніше не судимий, відносно нього 18.06.2024 направлено до Ленінського районного суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1202422122000848 від 16.05.2024 за ч. 4 ст. 186 КК України.
Як ризики, які дають достатнi пiдстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, варто враховувати дані, що характеризують особу підозрюваного, а також те, що ОСОБА_7 , згідно ч.5 ст.12 КК України, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у разі визнання його винуватим йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, за віком підозрюваного відсутні протипоказання для застосування до нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою; у разі не застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_7 через тяжкiсть вчиненого ним кримінального правопорушення та покарання, яке може йому загрожувати, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, понятих у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Приймаючи рішення про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховано всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, у зв'язку з відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти ризикам.
В той час, підозрюваним та його захисником ризики не спростовані.
Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, а саме п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи обставини злочину, вчинення якого інкримінується ОСОБА_7 , а саме що останній вчинив грабіж відносно малолітнього ОСОБА_8 , із нанесенням останньому удару правою рукою в область тулубу, слідчий суддя на підставі п.1 ч.4 ст. 183 КПК України не визначає підозрюваному застави.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
клопотання - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 25.08.2024 включно, без визначення застави.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 27.06.2024.
Строк дії ухвали - до 25.08.2024 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст судового рішення складено 04.07.2024.
Слідчий суддя