Справа № 953/1471/24
н/п 2/953/1781/24
04 липня 2024 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,
за участю секретаря - Бірукової Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
26 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений з відповідачем, зареєстрований 13 вересня 2008 року Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області, про що складено відповідний актовий запис № 129. Від даного шлюбу мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування пред'явлених вимог позивач зазначає, що з перших днів подружнього життя була дружна сім'я, заснована на почуттях любові, поваги та вірності один до одного, але з часом почуття любові, поваги та розуміння згасли і поступово стосунки між сторонами зіпсувались та все одно вони неодноразово намагались зберегти сім'ю та жити заради дітей. Однак, цього зробити не вдалось, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин у лютому 2024 році. Враховуючи, що позивач із Відповідачем не проживають однією сім'єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейних відносин як подружжя подальше спільне життя із збереженням шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них.
12 березня 2024 року ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
10 квітня 2024 року відповідач ОСОБА_2 в приміщенні суду ознайомився з матеріалами справи та отримав копію ухвали про відкриття провадження.
17 квітня 2024 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог. ОСОБА_2 зазначив, що позивач, всупереч вимогам ст. 12 та ст. 81 ЦПК України, не надала жодного доказу на обгрунтування своїх позовних вимог, внаслідок чого усі позовні вимоги, що містяться у позовній заяві є недоведеними, Позивачу має бути відмовлено у позові в повному обсязі.
17 квітня 2024 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_2 надійшло клопотання про надання часу ОСОБА_1 для примирення з ОСОБА_2 строком на шість місяців, та зупинення провадження у справі до закінчення строку на примирення.
17 квітня 2024 року через канцелярію суду представник відповідача - адвокат Щербаков С.Ю. подав клопотання про зупинення провадження у справі та надання сторонам строку на примирення.
Ухвалою суду від 17 квітня 2024 року заяву ОСОБА_2 про надання строку на примирення - задоволено частково. Надано сторонам у справі про розірвання шлюбу строк для примирення тривалістю 2 (два) місяці. Зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до закінчення строку на примирення - до 17 червня 2024 року.
Ухвалою суду від 17 червня 2024 року поновлено провадження у справі у зв'язку з закінченням строку на примирення, призначено судове засідання на 04 липня 2024 року о 09 годині 00 хвилин.
У судове засідання позивач не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином. Через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що наполягає на задоволенні позовних вимог, вказала, що як одна родина не проживають разом з січня 2024 року.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомив.
Представник відповідача адвокат Щербаков С.Ю. у судове засідання не з'явився, через систему «Електронний суд» направив заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 04 липня 2024 року у зв'язку із його зайнятістю у судових засіданнях Харківського районного суду Харківської області з 11 год. 00 хв. та Дзержинського районного суду м. Харкова з 11 год. 30 хв. у якості захисника. В обґрунтування заяви зазначив, що йому необхідно буде отримати від сторони обвинувачення відповідні клопотання про продовження запобіжних заходів, застосованих до обвинувачених, які будуть вручатись перед судовими засіданнями 04.07.2024 і підготувати відповідні заперечення на клопотання сторони обвинувачення перед судовим засіданням.
Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Враховуючи те, що судове засідання у вказаній справі було призначено на 09 год. 00 хв., суд не приймає до уваги посилання представника відповідача ОСОБА_5 про неможливість його прибуття до суду через його зайнятість як захисника у інших провадженнях з 11 год.00 хв., суд вважає можливим провести судовий розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 13 вересня 2008 року Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області, про що складено відповідний актовий запис № 129 ( а.с.6).
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 74 від 21 жовтня 2010 року Андріївською селищною радою Балаклійського району Харківської області, та неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 1121 від 16 травня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (а.с.5,7).
За змістом ч. 1 ст.24 СК України та ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Вимогами ч. 3, ч. 4 ст.56 СК України закріплено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування їх до збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно до ч. 1 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Згідно з ч. 2 ст.112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їхніх дітей, що мають суттєве значення.
Відповідач заперечував проти розірвання шлюбу, посилаючись на те, що позовні вимоги є необгрунтованими та недоведеними, вони з позивачем разом проживають та виховують дітей.
Разом з тим, чинним СК України не допускається примушування до шлюбу. З метою надання сторонам часу для налагодження сімейних стосунків судом було надано строк для примирення. Протягом цього періоду від позивача до суду не надходили заяви про залишення позову без розгляду, закриття провадження по справі чи відкладення судового розгляду, що свідчить про те, що її намір розірвати з відповідачем шлюб не змінився.
За таких обставин суд приходить до висновку, що сторони припинили ведення спільного господарства, не відновлюють сімейних відносин та не мають спільної згоди на примирення, сім'я існує формально.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу позивач просила залишити їй прізвище ОСОБА_6 .
Враховуючи викладене, суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу між сторонами неможливо, суперечить інтересам сторін, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується тим, що позивач просить судові витрати лишити за нею.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 18, 247, 258, 264, 265, 268, 280-284, 352-356 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити у повному обсязі.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 13 вересня 2008 року Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області, про що складено відповідний актовий запис № 129.
Прізвище сторін після реєстрації розірвання шлюбу залишити без змін.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
СУДДЯ: Т.В. Юрлагіна