Справа № 344/12241/24
Провадження № 1-кс/344/5056/24
03 липня 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12024091010001211 від 07.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого посилається на те, що Військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 06.05.2024 приблизно о 23 годині 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння спільно із ОСОБА_7 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , розпиваючи з останньою алкогольні напої, під час словесного конфлікту з нею, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, взяв у руки невстановлений на даний час досудовим розслідування предмет та декілька разів умисно ввів його у статевий орган ОСОБА_7 , внаслідок чого потерпілій заподіяно тілесні ушкодження у вигляді масивної зовнішньої крововтрати та розривів промежини і піхви, від яких остання померла у приміщенні вищевказаної квартири, чим вчинив спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в
м. Надвірна Івано-Франківської області, українець, громадянин України, раніше не судимий, з середньо-спеціальною освітою, розлучений, із фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації в Збройних Силах України на посаді стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , у військовому званні «солдат», депутатом та інвалідом не являється, не судимий.
08.05.2024 о 02 год. 01 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
08.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозруу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами оглядів місць події, протоколі огляду трупа ОСОБА_7 , протоколах допитусвідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколі допиту потерпілої ОСОБА_11 , оглядами відеозаписів, протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_5 , а також іншими матеріалами кримінального провадження в їхсукупності.
В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні виникла необхідність в призначенні та проведенні судових імунологічних, цитологічних, судово-медичної, молекулярно-генетичноїекспертиз, які на цей час тривають.
Двохмісячний строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 08.07.2024, однак завершити досудове розслідування до закінчення зазначеного строку неможливо внаслідок особливої складності провадження, необхідності здійснення процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, з метою отримання додаткови хдоказів задля повного, всебічного і неупередженого з'ясування обставин вчиненого кримінального правопорушення, а саме:
- отримати висновки судово-імунологічних експертиз;
- отримати висновки судово-цитологічних експертиз;
- отримати висновок судово-медичної експертизи;
- отримати висновок судової молекулярно-генетичної експертизи;
- підготувати та повідомити повідомлення про зміну підозри на підставі отриманих висновків експертиз;
- здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження та надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з ними;
- виконати вимоги ст. 290 КПК України;
- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження.
У зв'язку із вище наведеним 01.07.2024 року постановою керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 12024091010001211 до 08.08.2024 року.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , належать до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до десяти років.
В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, усвідомлює про неминучість реального покарання за вчинення кримінального правопорушення;
- п. 2 - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Більше того, про вказаний ризик свідчить той факт, що підозрюваний після вчинення кримінального правопорушення деякі з речових доказів викинув на смітник та навів порядок у квартирі;
- п. 3 - незаконно впливати на свідків, потерпілого та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки про них йому відомо;
- п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема не з'являтися на виклики, посилаючись на ніби-то форс мажорні чи поважні обставини, пов'язані із проходженням військової служби;
- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема військовий злочин (нез'явлення на військову службу або дезертирство), так як у разі не продовженнящодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, солдат ОСОБА_5 повинен з'явитися до розташування ІНФОРМАЦІЯ_3 і продовжити проходження військової служби.
Враховуючи вищевикладене, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків, ризиків продовження протиправної поведінки, та те, що ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду,знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки уникнути вищевказаних ризиків шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо, так як вони не зможуть запобігти вищевказаним ризикам.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просили клопотання задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний та захисник заперечили щодо задоволення клопотання, просили обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.
08.05.2024 о 02 год. 01 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
08.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозруу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Двохмісячний строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 08.07.2024, однак завершити досудове розслідування до закінчення зазначеного строку неможливо внаслідок особливої складності провадження, необхідност іздійснення процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, з метою отримання додаткових доказів задля повного, всебічного і неупередженого з'ясування обставин вчиненого кримінального правопорушення.
У зв'язку із вище наведеним 01.07.2024 року постановою керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 12024091010001211 до 08.08.2024 року.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , належать до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до десяти років.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри продовжують мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування відповідною сукупністю матеріалів кримінального провадження, перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, а також враховуючи позицію самого підозрюваного в судовому засіданні, наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому злочину.
В той же час 08.07.2024 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У зв'язку з цим у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку тримання підозрюваного під вартою, з приводу чого і подано клопотання.
В той же час, як того вимагає ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
- У поданому клопотання слідчий покликається на те, що завершити досудове розслідування та прийняти законне процесуальне рішення у кримінальному провадженні до закінчення двомісячного строку неможливо , оскільки потрібно :отримати висновки судово-імунологічних експертиз;
- отримати висновки судово-цитологічних експертиз;
- отримати висновок судово-медичної експертизи;
- отримати висновок судової молекулярно-генетичної експертизи;
- підготувати та повідомити повідомлення про зміну підозри на підставі отриманих висновків експертиз;
- здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження та надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з ними;
- виконати вимоги ст. 290 КПК України;
- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження.
Разом з тим, в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися, та які дають певні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
В поданому клопотанні та в судовому засіданні органом досудового розслідування обґрунтовано неможливість застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування, враховуючи конкретні його обставини.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує всі вище перелічені обставини, а також відношення самого підозрюваного до інкримінованих йому дій, його вік, стан здоров'я, наявність соціальних зв'язків.
Відповідно до вимог процесуального закону не визначення запобіжного заходу у вигляді застави є правом, а не обов'язком слідчого судді, а тому таке повинно вирішуватися у кожному конкретному випадку індивідуально.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що на даний час відсутні підстави для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 08.07.2024 р., вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання його під вартою в межах строку досудового розслідування до 07.08.2024 року включно.
На думку слідчого судді, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не буде здатний забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в межах строку досудового розслідування до 07 серпня 2024 року включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської
спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_12 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_13