"03" липня 2024 р. смт Тиврів 145/1127/24
2/145/992/2024
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Ратушняка І. О.
при секретарі Крикливій М.С.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також на своє утримання до досягнення донькою трьох років.
Обґрунтовуючи позовну заяву, посилалася на те, що відповідач є батьком їх дитини, однак добровільно матеріальної допомоги на її утримання він не надає. Донька проживає разом з нею і повністю знаходиться на її утриманні.
Просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також на її утримання 2000 грн. до досягнення дитиною трьох років.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 10 червня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, подала заяву, відповідно до якої просить розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав заяву, відповідно до якої просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 визнав.
Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи майновий стан сторін та інші обставини, що мають значення для вирішення справи, вважає за доцільне позов задоволити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.89 N 44/25, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.91 N 789-XII та набула чинності для України 27.09.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 даної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» та ст. 141 СК України батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розірвання шлюбу між батьками чи проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати свою неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2563 грн. на місяць, для працездатних осіб - 3028 грн (Закон України “Про Державний бюджет України на 2024 рік”).
Прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України від 05.10.2000 №2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
В судовому засіданні встановлено, що сторони з 29.01.2022 перебувають у шлюбі (а.с.4).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження (а.с.3).
Дитина проживає з позивачкою і перебуває на її утриманні.
Батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, а відтак обоє з батьків зобов'язані спільно забезпечити отримання дитиною прожиткового мінімуму.
Позивачка позбавлена можливості працювати, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. Їй одній важко належним чином забезпечувати дитину самим необхідним і забезпечувати свою власну життєдіяльність.
Відповідач ОСОБА_2 є здоровою, працездатного віку особою, інших утриманців не має, може надавати позивачці допомогу в утриманні їхньої спільної дитини, а тому суд вважає розумним та справедливим стягувати з відповідача аліменти на утримання доньки та дружини в узгодженому сторонами розмірі.
Згідно ст.191 СК України аліменти підлягають стягненню з дня звернення до суду, тобто з 07.06.2024.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачка від сплати судового збору у даній справі звільнена.
Відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог суд присуджує судовий збір з відповідача з врахуванням мінімального розміру судового збору.
Керуючись ст.ст. 263 - 265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утриманнядоньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 червня 2024 року, до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 2000(дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 07 червня 2024 року, до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьохрічного віку.
Рішення про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до чинного законодавства.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в прибуток держави в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 03 липня 2024 року.
Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручене у день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення суду буде подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Ратушняк І. О.