Провадження № 1-кс/359/1271/2024
Справа № 359/6388/24
Іменем України
24 червня 2024 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль з технічною фіксацією клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12022111100000757, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.07.2022 року підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Красний Луч Луганської області, громадянці України, не одруженій, раніше судимій, проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця реєстрації, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України-
Відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 на території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан. Указом Президента України № 341/2022 від 22.05.2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 будучи особою раніше судимою, 13.10.2021 востаннє Луцьким міськрайонним судом Волинської області за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361, ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 182, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 357 та ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки із застосуванням іспитового строку терміном 2 роки, на шлях виправлення стала та повторно вчинила злочин.
01.07.2022 близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна на пероні залізничного вокзалу, побачила ОСОБА_7 та у останньої виник кримінальний протиправний намір заволодіти майном останнього.
В цей же час, ОСОБА_6 підійшла до ОСОБА_7 , запропонувала разом вжити спиртні напої, на що потерпілий ОСОБА_7 погодився. В подальшому після спільного вживання спиртних напоїв, ОСОБА_7 перебувавши в стані алкогольного сп'яніння втратив свідомість, тож ОСОБА_6 скориставшись безпорадним станом потерпілого, діючи умисно та повторно, в умовах воєнного стану, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення майна, з корисливих мотивів, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу дістала з сумки та в подальшому викрала майно, а саме мобільним телефоном марки «Huawei» моделі «Y6» IMEI: НОМЕР_1 .
У подальшому ОСОБА_6 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 2 700 грн. 00 коп.
Також встановлено, що в 2019 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570) та ОСОБА_7 укладено угоду та відкрито банківську карту з особовим рахунком № НОМЕР_2 .
Встановлено, що 01.07.2022 близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна на пероні залізничного вокзалу, знайшла в гаманці ОСОБА_7 банківську картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_3 , яка перебувала у користуванні останнього.
В цей час, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на привласнення банківської картки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_3 , яка є різновидом документу, тобто матеріальною формою одержання, зберігання і використання інформації щодо майнового стану ОСОБА_7 , з метою подальшого її використання для викрадення грошових коштів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_6 , посягаючи на встановлений законодавством порядок ведення, обігу і використання офіційних документів, який забезпечує нормальну діяльність прав і законних інтересів громадян, порядок документального посвідчення фактів, які мають юридичне значення, на пероні залізничного вокзалу, за адресою: АДРЕСА_1 , скориставшись безпорадним станом ОСОБА_7 дістала з лівої кишені штанів гаманець останнього, де в подальшому знайшла банківську картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_3 та поклала до належній останній сумки з метою подальшого її використання для викрадення грошових коштів.
Окрім цього, 01.07.2022 близько 21 год. 00 хв., ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, побачила військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_8 у форменому одязі, де у останньої виник кримінальний протиправний намір заволодіти майном останнього.
В цей же час, ОСОБА_6 підійшла до військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_8 , запропонувала разом вжити спиртні напої, на що потерпілий ОСОБА_8 погодився. В подальшому після спільного вживання спиртних напоїв, ОСОБА_8 перебувавши в стані алкогольного сп'яніння втратив свідомість, тож ОСОБА_6 скориставшись безпорадним станом потерпілого, діючи умисно та повторно, в умовах воєнного стану, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення майна, з корисливих мотивів, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу дістала з правої кишені штанів та в подальшому викрала майно, а саме мобільний телефон марки «Nokia 6200» IMEI: НОМЕР_1 , вартістю 500 гривень, грошові кошти на загальну суму 300 гривень, паспорт громадянина України, посвідчення водія, банківську картку КНЕДП АТ «Ощадбанк», військовий квиток, які належать військовослужбовцю ОСОБА_8 .
У подальшому ОСОБА_6 викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 800 грн. 00 коп.
Підозрювана ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Красний Луч Луганської області, громадянка України, не працююча, маюча на утриманні двох малолітніх дітей та одну неповнолітню дитину, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима. вироком Луцьким міськрайонним судом Волинської області від 13.10.2021 за ч. 2 ст. 182, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. ст. 75, 76 КК України до 4 років позбавлення волі без права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю із встановленням іспитового строку 2 роки.
Органом досудового розслідування підозрювана ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України не затримувалась.
23.08.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
05.10.2022 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
протоколом прийняття заяви ОСОБА_7 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, а саме викрадення належного йому майна від 04.07.2022;
протоколами допиту потерпілого ОСОБА_7 від 09.07.2022 та 05.10.2022, в якому останній вказує відомості, щодо вчиненого відносно нього злочину, а саме як невідома йому раніше жінка, викрала належні йому речі,
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_7 від 05.10.2022, який впізнав гр. ОСОБА_6 , як особу, яка викрала у нього майно;
протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 09.07.2022, в якому останній вказує відомості, що 01.07.2022 приблизно об 18:00 бачив як невідома йому жінка, перебуваючи на залізничному вокзалі в АДРЕСА_1 , обікрала одного з відвідувачу вокзалу;
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 від 09.07.2022, який впізнав гр. ОСОБА_7 , як особу, якого обікрала ОСОБА_6 ;
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 від 09.07.2022, який впізнав гр. ОСОБА_6 , як особу, яка викрала у потерпілого ОСОБА_7 належне останньому майно;
протоколом прийняття заяви у ОСОБА_8 , про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, а саме викрадення належного йому майна від 02.07.2022 ;
протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 11.07.2022, в якому останній вказує відомості, щодо вчиненого відносно нього злочину, а саме як невідома йому раніше жінка, викрала належні йому речі,
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_8 від 11.07.2022, який впізнав гр. ОСОБА_6 , як особу, яка викрала у нього майно;
протоколом перегляду відеозапису від 13.07.2022, з камер відео нагляду, які розташовані в АДРЕСА_1 та фіксується переміщення ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 та рух транспортного засобу марки «Volkswagen» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 ;
протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , від 23.08.2022, в якому останній вказує відомості, щодо переміщення ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 ;
повідомленням про підозру ОСОБА_6 від 23.08.2022;
протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_6 від 23.08.2022, в якому остання вказала подробиці вчинення злочинів, відносно потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ;
протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_6 від 23.08.2022, де підтвердила всі свої покази, які зафіксовані на відео, та вказала подробиці вчинення злочинів, відносно потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ;
повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 05.10.2022.
Підозрювана ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Разом з цим, ВКП Бориспільського РУП ГУНП в Київській області надано доручення в порядку ст. 40 КПК України на встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після отримання відповіді на доручення встановлено, що за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_6 не проживає та її місцеперебування не відоме. На даний час місце знаходження ОСОБА_6 не відоме, за місцем проживання та реєстрації остання не з'являється.
26.05.2023 по розшуку підозрюваної ОСОБА_6 , заведено оперативну - розшукову справу «Розшук» № 05/230.
Окрім того, 11.06.2024 до слідчого відділу Бориспільського РУП ГУНП в Київській області надійшов рапорт від працівників ВКП Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, в якому зазначено, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що громадянка України ОСОБА_6 , відповідно до інформації з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системою «АРКАН» 01.07.2024 перетнула державний кордон України у пункті пропуску «Маяки - Удобне», напрям перетинання «Виїзд». Станом на 11.06.2024 ОСОБА_6 державний кордон України в напрямку «В'їзд» не перетинала.
На даний час в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, потерпілого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
До підозрюваної ОСОБА_6 не можуть бути застосовані запобіжні заходи у виді особистого зобов?язання, застави та домашнього арешту у зв?язку з тим, що вони не будуть дієвими і не зможуть перешкодити підозрюваному вчинити нові злочини, не забезпечать належної поведінки підозрюваного під час досудового слідства, не зменшать вищенаведених ризиків та не зможуть перешкодити їх реалізації.
Не можливе застосування до підозрюваного і запобіжного заходу у виді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання підозрюваному саме такого запобіжного заходу.
Виходячи з вище викладеного, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України, орган досудового розслідування вважає за доведене під час досудового розслідування те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, та є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрювана ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих та свідків, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_6 згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення правопорушення; для обставин кримінального встановлення незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).
Окрім цього, на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України зазначено, що слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Беручи до уваги, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, відсутні підстави для передбачення можливості призначення застави як альтернативи запобіжному заходу у виді тримання під вартою.
12.06.2024 слідчим слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області оголошено в міжнародний розшук підозрюваної - громадянки України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Красний Луч Луганської області, громадянки України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої. Матеріали спрямовано до ВКП Бориспільського РУП ГУНП в Київській області та сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Київській області
Таким чином, відповідно до положень абз. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Статтею 575 КПК України чітко передбачено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо така видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим з метою внесення відомостей до бази даних Генерального секретаріату Інтерполу для подальшої публікації червоного циркуляру необхідно надати ухвалу про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин.
Згідно з практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи викладене вище, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_6 , тому останньому необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, що необхідно для виконання завдання кримінального судочинства.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання з підстав, зазначених у ньому, та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 поклався на розсуд суду.
Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, захисника та дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.
В ході судового розгляду встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022111100000757 від 09.07.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України.
Органом досудового розслідування підозрювана ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України не затримувалась.
23.08.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
05.10.2022 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 4 ст. 185 КК України.
При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості обрання підозрюваному запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України.
У зв'язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності обрання підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У теоретичному аспекті «належна правова процедура» це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, у тому числі відносяться право на судовий захист та право на оскарження.
Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) права на справедливий суд.
Статтею 5 Конвенції кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20 вказує, що рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників.
За загальним правилом розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, що відповідає зазначеним вимогам Конвенції та іншим міжнародно-правовим актам.
Процедура, передбачена в ч. 6 ст. 193 КПК, є випадком, який дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя прийшов до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_6 , яка перебуває у міжнародному розшуку, до її затримання та взяття під варту офіційно не працювала, не мав постійного джерела доходів, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, що призвів до тяжких наслідків, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, яке може бути призначене підозрюваній у разі визнання її винуватою, а усвідомлення обвинуваченою цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Слідчий суддя звертає увагу учасників провадження, що у даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17 серпня2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
При цьому час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 діб тримання під вартою за ст. 59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 діб тимчасовий арешт за ст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 діб строк дії ухвали про тримання під вартою за ч. 1 ст. 197 КПК.
Тобто, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20.
Відповідно до абзацу 2 ч.4 ст.183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч.6 ст. 193 КПК України щодо ОСОБА_6 .
При цьому слідчий суддя нагадує, що ч.6 ст. 193 КПК України передбачено, що після затримання особи на підставі ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в постановленої в порядку ч.6 ст. 193 КПК України і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 186, 193, 197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави терміном 60 днів та утримувати її у Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1