Справа № 505/1277/24
Провадження № 3/505/1165/2024
Іменем України
06.06.2024 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої судді Павловської Г.В.
при секретарі судового засідання Марченко Н.Б.
за участю особи відносно якої складено адмінпротокол ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний протокол який надійшов від Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ІПН: НОМЕР_1 , не працюючого, який мешкає та зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1
-за ст. 164-5 ч. 1 КУпАП
ОСОБА_1 , 29 березня 2024 року о 12 годині 05 хвилин, по вул. Сільськогосподарській, 9 в м. Подільськ, Одеської області, а саме на міському ринку в автомобілі Honda Accord, д.н.з. НОМЕР_2 , зберігав тютюнові вироби без марок акцизного податку в кількості 1200 пачок, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 164-5 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину за ст. 164-5 ч. 1 КУпАП не визнав та пояснив, що автомобіль належить його сестрі, він тільки користувався її автомобілем. Вказав, що у нього в сім'ї шість курців, а саме: він, батько - ОСОБА_2 , сестра - ОСОБА_3 , зять - ОСОБА_4 , племінник - ОСОБА_2 та ще один племінник - ОСОБА_5 . Пояснив, що цигарки він замовляє через інтернет, оскільки в магазині вони дуже дорогі. Вказав, що 24-25 березня 2024 року на номер карточки він відправив 44 000 грн. через термінал айбокса в аптеці на ринку в м. Подільськ, Одеської області. Йому порадили сайт де він може придбати цигарки, він повірив чоловікові. 28 березня 2024 року о 16 годині він отримав 2 ящика цигарок та і окремо 20 блоків, які зберігав в автомобілі. 29 березня 2024 року о 12 годині 05 хвилин, по вул. Сільськогосподарській, 9 в м. Подільськ, Одеської області, а саме на міському ринку в автомобілі Honda Accord, д.н.з. НОМЕР_2 , він зберігав тютюнові вироби без марок акцизного податку в кількості 1200 пачок. Крім того зазначив, що він не працює і не є посадовою особою.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 вивчивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, додані до нього матеріали, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувавши всі підтверджені зазначеними доказами обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004 р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Так, ч.1ст.164-5 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку посадовими особами підприємств - виробників, імпортерів і продавців таких товарів.
Тобто, передбачене правопорушення у своєму складі має спеціального суб'єкта: посадові особи підприємств - виробників, імпортерів і продавців, а також спеціальний предмет товари (алкогольні напої чи тютюнові вироби) з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку.
Проте, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, не надано жодних документів, котрі б підтверджували, що ОСОБА_1 є посадовою особою підприємств-виробників, імпортер чи продавець цих товарів.
Згідно протоколу про адміністративнеі правопорушення в графі місце роботи (навчання), посада ОСОБА_1 зазначено - не працює.
Таким чином, доказів того, що ОСОБА_1 є суб'єктом даного правопорушення, не надано.
Суд зазначає, що раніше ч.1 ст. 164-5 КУпАП була викладена в іншій редакції, зокрема передбачала відповідальність за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, однак Законом України № 2628-VІІI від 23.11.2018ч. 1 ст. 164-5 КУпАП викладена у чинній редакції.
Таким чином об'єктивна сторона ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 , встановлює відповідальність виключно за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку, що не є тотожним поняттю зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку, що інкримінується в протоколі відносно ОСОБА_1 .
Отже, зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку є не тотожними поняттями, на що органи поліції уваги не звернули.
Крім того, хоча за змістом наданих пояснень ОСОБА_1 вважав, що зберігав тютюнові вироби без марок акцизного податку без мети збуту для себе та своїх родичів, однак суд критично оцінює його пояснення, вважаючи, що він намагається уникнути адміністративної відповідальності. Дана подія викладена в протоколі не охоплюється диспозицією ч.1ст.164-5 КУпАП, оскільки, як зазначено вище, предметом правопорушення за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП є товари (алкогольні напої чи тютюнові вироби) з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1ст.164-5 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП.
Керуючись ч.1 ст. 164-5, ст.ст.247,283,284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1ст.164-5 КУпАП- закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Суддя Г.В. Павловська