ЄУНС № 650/461/24 Головуюча у першій інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/819/310/24 Доповідач в апеляційної інстанції ОСОБА_2 Категорія: ч. 1 ст. 263 КК України
03 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення суду матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 березня 2024 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч.ч. 1, 3 ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України на ОСОБА_8 покладено наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання застосований до обвинуваченого ОСОБА_8 залишено без змін, до набрання вироком законної сили.
Постановлено стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 3407 грн. 76 коп.
Речові докази, а саме: три корпуси гранат Ф-1, корпус гранати РГД-5 та запал типу УЗРГМ постановлено знищити, один марлевий тампон зі змивами постановлено залишити в матеріалах справи.
На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, в порядку спеціальної конфіскації, постановлено конфіскувати у власність держави в особі Міністерства оборони України 60 патронів до бойової нарізної автоматичної вогнепальної зброї калібру 7,62-мм та 5,45-мм, які придатні для використання.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_8 умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою зберігання вогнепальної зброї, для власних потреб, у порушення вимог «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 р. № 622, Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 р., без передбаченого законом дозволу, незаконно, у вересні 2023 року (точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не представляється за можливе), знаходячись у лісосмузі неподалік домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом привласнення знайденого придбав:
- 70 патронів, які відповідно до висновку судової експертизи зброї виготовлені промисловим способом і є боєприпасами, з них: сорок одиниць - 7,62 мм гвинтівкові патрони до бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм (гвинтівки зразка 1890-1930 рр., карабіни зразка 1938/44 р., кулемети ДП, ПК та ін.), тридцять одиниць - 5,45 мм проміжні патрони зразка 1974 року до бойової нарізної автоматичної вогнепальної зброї калібру 5,45 мм (автоматів «АК-74», ручних кулеметів «РПК-74» та їх модифікацій), які придатні до стрільби;
- 4 предмети ззовні схожі на гранати та один запал до них, які відповідно до висновку судової вибухово-технічної експертизи являються конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини, а саме трьома спорядженими корпусами ручної, осколкової, оборонної гранати Ф-1, які відносяться до вибухових речовин; конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом ручної, осколкової, наступальної гранати РГД-5, який відноситься до вибухових речовин; уніфікованим запалом ручних гранат модернізований типу УЗРГМ промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв, та у подальшому переніс їх до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де зберігав до 23.01.2024 року, які цього дня були виявлені та вилучені працівниками поліції під час санкціонованого обшуку вказаного домоволодіння.
Не погодившись з вироком суду першої інстанції прокурор подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуваний вирок суду змінити, шляхом виключення з резолютивної частини вироку вказівку на те, що на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, в порядку спеціальної конфіскації, постановлено конфіскувати у власність держави в особі Міністерства оборони України 60 патронів до бойової нарізної автоматичної вогнепальної зброї калібру 7,62-мм та 5,45-мм, які придатні для використання. Зазначити в резолютивній частині цього ж вироку про те, що на підставі п. 3 ч.9 ст. 100 КПК України речові докази 60 патронів до бойової нарізної автоматичної вогнепальної зброї калібру 7,62-мм та 5,45-мм, які придатні для використання, передати до військової частини Збройних сил України.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована доводами про істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону.
Зокрема, як зазначає апелянт, відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначається, серед іншого, рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
Аналогічні приписи закріплені в п.п. 2 п. 56 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої Наказом Генеральної Прокуратури України, МВС України, ДПА України, СБУ, ВСУ, ДСА України № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 року, згідно яких у вироку суду повинно бути вирішене питання про долю речових доказів, при цьому речі, вилучені з обігу, підлягають передачі відповідним установам або знищуються.
Цих вимог кримінального процесуального закону та підзаконного нормативно- правового акта судом першої інстанції не дотримано.
Так, відповідно до резолютивної частини оскаржуваного вироку, суд першої інстанції зазначив, що на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, в порядку спеціальної конфіскації, конфіскувати у власність держави в особі Міністерства оборони України 60 патронів до бойової нарізної автоматичної вогнепальної зброї калібру 7,62-мм та 5,45-мм, які придатні для використання.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
Водночас у ч. 3 ст. 96-1 КК України законодавцем окремо визначено, що спеціальна конфіскація, коли її об'єктом є майно, вилучене з цивільного обороту, застосовується лише на підставі: ухвали суду про закриття кримінального провадження з інших підстав, аніж звільнення особи від кримінальної відповідальності; ухвали суду, постановленої в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України, за клопотанням слідчого чи прокурора, якщо кримінальне провадження закривається ними.
Враховуючи вказані положення норм матеріального та процесуального закону, суд першої інстанції необгрунтовано застосував на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України спеціальну конфіскацію до 60 бойових припасів, оскільки вони є предметами вилученими із цивільного обігу, тобто застосував закон України про кримінальну відповідальність, який не підлягав застосуванню, що є підставою для перегляду вироку стосовно ОСОБА_8 , в апеляційному порядку.
Таким чином, судом першої інстанції невірно вирішено питання щодо долі зазначених речових доказів, оскільки на підставі п. З ч. 9 ст. 100 КПК України вони підлягають передачі відповідним установам або мають бути знищені, а не спеціальній конфіскації у власність держави в особі Міністерства оборони України.
Інші учасники судового провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши і перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
Обвинувачений належним чином був повідомлений про дату та час розгляду апеляційної скарги, однак до суду апеляційної інстанції не прибув. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції н подавав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України рішення суду першої інстанції переглядаються судом апеляційної інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки в апеляційній скарзі не оспорюються фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені судом першої інстанції, доведеність вини обвинуваченого, правильність кваліфікації його дій та призначене покарання, апеляційний суд не переглядає оскаржений вирок в цій частині.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Згідно ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.
У даному кримінальному провадженні речовими доказами є 60 патронів до бойової нарізної автоматичної вогнепальної зброї калібру 7,62-мм та 5,45-мм, які придатні для використання, тобто предмети, які вилучені з обігу, оскільки їх придбання і використання здійснюється за особливими дозволами.
Відповідно до п.п. 3-5 ч. 9 ст. 100 КПК України, майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання; гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Як вірно зазначено судом першої інстанції Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 24.02.2022 року введено воєнний стан на 30 діб, який неодноразово був продовжений і діє на даний час.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №186-р від 26.02.2022 року, із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМУ №225-р від 16.03.2022 року, вирішено передати необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану конфісковане майно, майно, визнане безхазяйним, майно, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майно, визначене у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшло у власність держави, до сфери управління Державної служби з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, та правоохоронними органами.
Зважаючи на викладене суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про конфіскацію у власність держави в особі Міністерства оборони України 60 патронів до бойової нарізної автоматичної вогнепальної зброї калібру 7,62-мм та 5,45-мм, які придатні для використання на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, якими і передбачена спеціальна конфіскація зазначеного майна на підставі обвинувального вироку суду.
Істотних порушень вимог КПК України, які б могли стати безумовними підставами для його скасування колегія суддів не вбачає.
З огляду на викладене доводи апеляційної скарги прокурора не знайшли свого підтвердження під час судового засідання, зважаючи на що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а підстави для його скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 березня 2024 року стосовно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 263 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня її оголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11