Єдиний унікальний номер справи: 766/7469/24 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/819/111/24 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
Категорія: запобіжні заходи
03 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 16 травня 2024 року, якою відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ульянівка Білозерського району Херсонської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України до 13 липня 2024 року.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, за наступних обставин.
Так, підозрюваний ОСОБА_8 13 травня 2024 року близько 16 години 00 хвилин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, умисно, діючи в умовах воєнного стану та цілком усвідомлюючи цю обставину, яка суттєво підвищувала суспільну небезпечність його діяння, знаходячись в приміщенні літньої кухні, розташованої за адресою АДРЕСА_3 , наніс один удар кулаком правої руки в ліву сторону обличчя потерпілому , внаслідок чого потерпілий впав на ліжко. Таким чином, ОСОБА_8 спричинив потерпілому наступні тілесні ушкодження: синці обличчя справа, лівого стегна, садно голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після цього ОСОБА_8 незаконно, відкрито для потерпілого, заволодів мобільним телефоном торговельної марки «Infinix» моделі «HOT 40I» 8/128 GB, X6528B, з IMEI 1: НОМЕР_1 IMEI 2: НОМЕР_2 вартістю 2691 гривня 38 копійок, одразу після чого ОСОБА_8 залишив місце вчинення злочину з викраденим майном, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальні збитки на суму 2691,38 грн.
Слідчий СВ Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та недоцільності застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 16 травня 2024 року, у задоволенні вищевказаного клопотання слідчого відмовлено та відносно підозрюваного ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України до 13 липня 2024 року.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді прокурор подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою без права внесення застави в межах строку досудового розслідування.
Апеляційна скарга мотивована доводами про незаконність і необґрунтованість оскаржуваної ухвали.
Зокрема, апелянт зазначає про те, що слідчим суддею не взято до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється та ризиків, зазначених в клопотанні слідчого.
Крім того, апелянт зазначає про те, що слідчий суддя прийшов до помилкового висновку, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчинення тяжкого злочину, за вчинення кого, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, що вказує на наявність ризику його можливого переховування від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, на переконання апелянта існує і ризик можливого впливу підозрюваного ОСОБА_8 на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти її задоволення, вивчивши матеріали провадження, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони в судових дебатах, колегія суддів приходить до наступного.
Прийняте слідчим суддею рішення в повній мірі ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінально-процесуального закону.
При вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ст.194 ч.1 КПК України, а саме:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у тому разі, якщо жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, зокрема не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та не зможе запобігти його спробам вчинити інші кримінальні правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про: відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Частиною 4 ст.194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Як вбачається з матеріалів провадження 13 травня 2024 року ОСОБА_8 затримано в порядку ст.208 КПК України та того ж дня його повідомлено про підозру вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
На даному етапі обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення у якому він підозрюється, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зазначені в клопотанні слідчого і оскаржуваній ухвалі слідчого судді, а саме: протоколом огляду місця події від 13.05.2024; - протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 ; - проколами допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ; - протоколом затримання особи; та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Зазначені докази, як кожен окремо, так і в цілому доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Виходити з поняття "обґрунтована підозра", приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що
особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_14 до вчинення кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється, в клопотанні та доданих до нього матеріалах достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, визнання особи винною чи невинною у вчиненні конкретного кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені в клопотанні слідчого та додані до нього матеріали, у колегії суддів є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення у якому він підозрюється.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 , хоча і підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, є особою раніше судимою, має місце реєстрації та проживання.
Тобто, слідчим суддею при обранні запобіжного заходу в повній мірі були враховані дані про особу підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення та його тяжкість.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, визначених ухвалою слідчого судді здатний запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Апелянтом не доведено існування обставин, які б свідчили про недостатність застосування цілодобового домашнього арешту для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зважаючи на процесуальну поведінку та відомості про особу підозрюваного.
У матеріалах, доданих до клопотання відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_8 з часу набуття ним статусу підозрюваного не з'являвся за викликом до слідчого чи прокурора, чи іншим чином перешкоджав кримінальному провадженню.
Про такі випадки не було зазначено і прокурором під час апеляційного розгляду. Прокурор вказав, що випадків не виконання покладених на підозрюваного обов'язків не встановлено.
Тобто, слідчим суддею при обранні запобіжного заходу в повній мірі були враховані, як дані про особу підозрюваного, так і характер вчиненого кримінального правопорушення та його тяжкість.
З урахуванням зазначеного та інших обставин кримінального провадження, даних про особу підозрюваного, а також тяжкості покарання, що загрожуватиме ОСОБА_8 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, є підстави стверджувати про існування ризиків, які зазначені в оскаржуваній ухвалі слідчого судді.
Також, під час розгляду клопотання слідчого про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу, прокурором не доведено того, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить його належну процесуальну поведінку. Не встнаовлено цього, як в апеляційній скарзі прокурора, так і під час апеляційного розгляду провадження.
Сама по собі вірогідність тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_8 в разі доведення його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України не є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У контексті ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.
На підставі викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на нього, певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зазначених в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, які можуть запобігти існуючим ризикам та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Крім того, як вбачається з правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
Отже, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в повній мірі відповідатиме загальним засадам кримінального провадження та національному законодавству України, зокрема практиці ЄСПЛ.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора, залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 16 травня 2024 року, якою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту - без змін.
Ухвала набуває законної сили після її оголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17